АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-6543 2010 року Головуючий у 1-й інстанції Ябчик Н.М. категорія -37 Доповідач С.А.Кіселик
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2010 року
Судова палата в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого : Кіселика С А ,
суддів : Франко В А , Суржика М.М.
при секретарі Липі А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 липня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
В березні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивачка просила ухвалити рішення, яким надати їй додаткового строку терміном три місяці для подання заяви про прийняття спадщини до Знамянської міської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Обґрунтовуючи свій позов ОСОБА_4 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_6. Після смерті батька відкрилася спадщина на його Ѕ частину будинку АДРЕСА_1, спадкоємцями якої за заповітом являється вона та відповідачі. Але про те, що в заповіті зазначено ім’я позивачки вона не знала і про це їй стало відомо лише в березні 2010 року від відповідачів. Вважає, що строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини пропущено із поважних причин.
Ухвалою Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 липня 2010 року залучено до участі у справі, в якості співвідповідача, ОСОБА_7, в інтересах якого діятиме законний представник ОСОБА_3.
Рішенням Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 липня 2010 року позов задоволено частково. Визначено ОСОБА_4 додатковий строк у один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач ОСОБА_3 просив його скасувати з тих підстав, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, та ухвалити нове, яким в позові відмовити.
Зокрема апелянт зазначив, що Знамянський міськрайонний суд в своєму рішенні не дослідивши поважності причини пропуску строку, в супереч вимогам закону, робить висновок, що причина пропуску строку є поважною.
Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягають задоволенню, а рішення суду скасуванню із наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законними і обґрунтованим.
В п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Якщо є суперечності між нормами процесуального чи матеріального права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, то рішення є законним, якщо судом застосовано відповідно до частини четвертої статті 8 ЦПК норми, що мають вищу юридичну силу. У разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше. При встановленні суперечностей між нормами права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, суду також необхідно враховувати роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Натомість суд першої інстанції зробив висновки які не ґрунтуються на матеріалах справи.
Відповідно до 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Спадщина після смерті ОСОБА_6 відкрилася 06 липня 2009 року.
За життя, ОСОБА_6 склав заповіт відповідно до якого належний йому на праві приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться у АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в рівних частках кожному.
Частиною 1 статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Після смерті ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, із заявами про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва, до Знам’янської міської державної нотаріальної контори звернулися ОСОБА_3, як спадкоємець за заповітом, та ОСОБА_5, як непрацездатний спадкоємець, що має право на обов’язкову частку у спадковому майні.
ОСОБА_4 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини протягом встановлених Законом 6 місяців не звернулася.
Згідно ч.1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Таким чином ОСОБА_4 спадщину після смерті свого батька не прийняла.
Частиною 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
В абзаці 6 пункту 24 постанови №7 Пленуму від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», Верховний Суд України роз’яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Задовольняючи позов частково та визначаючи ОСОБА_4 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини суд, як підставу для визначення додаткового строку зазначив те, що позивачці не було відомо, що на момент відкриття спадщини вона є спадкоємцем за заповітом, а тому і не звернулася своєчасно до нотаріальної контори.
Дану обставину пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини суд першої інстанції вважає поважною.
Однак, колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції погодитися не може.
Зазначена позивачкою, і прийнята судом за основу рішення причина пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини не пов’язана із об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цієї дії.
Колегія суддів не може прийняти зазначену позивачкою та прийняту судом першої інстанції причину, по якій вона не звернулася до нотаріальної контори із заявою, за поважну, оскільки навіть будучи необізнаною в питанні наявності заповіту, позивачка, як дочка спадкодавця і потенційний спадкоємець першої черги за законом, маючи намір на прийняття спадщини повинна була у визначений Законом строк звернутися із заявою до нотаріальної контори і в результаті цього дізнатися про наявність заповіту.
Незнання позивачкою вимог ст. 1270 ЦК України щодо встановленого строку для прийняття спадщини, як і добрі родинні відносини із іншими спадкоємцями, на що також вказує позивачка як на причину пропуску строку, колегія суддів поважними причинами визнати не може, оскільки вони також не є труднощами для спадкоємця для своєчасної подачі заяви до нотаріальної контори.
Таким чином, колегія суддів дійшла переконання, що висновки суду першої інстанції щодо поважності причини пропущення строку на подачу заяви про прийняття спадщини, не відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно вимог п. 3 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в позові належить відмовити.
На підставі ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст.307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 липня 2010 року скасувати та постановити нове рішення.
ОСОБА_4 в позові до ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити..
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двадцяти днів.
Головуючий, Судді – підписи
Згідно оригіналу
Суддя апеляційного суду С.А.Кіселик