Справа №22ц-7629/10 Головуючий у першій інстанції Безпрозванний В.В.
Категорія 34 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі судового засідання Голубкиній О.О.,
за участю: позивачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та представника відповідача Капіноса І.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства Дирекції Єдиного замовника ,,Пілот" (далі – КП ,, Пілот") на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2010 р. за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до КП ,, Пілот" про відшкодування матеріальної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А :
2 липня 2008 р. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 пред'явили в суді пізніше уточнений позов до КП ,,Пілот" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Позивачі вказували, що проживають в належній їм на праві власності трикімнатній квартира №58, яка знаходиться в середній частині п’ятиповерхового будинку АДРЕСА_1 на п’ятому (останньому) поверсі.
11 жовтня 2005 р. вони уклали з відповідачем договір про надання житлово-комунальних послуг, за яким останній зобов’язався виконувати технічне обслуговуванню внутрішньо-будинкових систем та зливової (водостічної) каналізації.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків 1 квітня 2008 р. відбулося залиття квартири позивачів дощовими водами, що спричинило їм 5564 грн. матеріальних збитків. В зв’язку з чим, вони просили суд стягнути з відповідача на свою користь указані збитки, 1200 грн. витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи та 206 грн. 16 коп. судових витрат.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2010 р. позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з відповідача на користь позивачів 5564 грн. матеріальних збитків та 1285 грн. 64 коп. судових витрат.
В апеляційній скарзі представник відповідачка, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення вимог процесуального права, просив рішення суду скасувати, а справу передати на новий розгляд.
Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши надані сторонами докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що залиття квартири позивачів дощовими водами відбулось внаслідок несправності зливної (водостічної) каналізації, яку неналежно обслуговував відповідач.
Між тим, повністю погодитись з таким висновком місцевого суду не можна, оскільки, в порушення вимог ст. 212 ЦПК України, він дійшов до нього без належної оцінки наявних у справі доказів та як наслідок - неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Так, відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Із матеріалів справи вбачається, що залиття квартири позивачів, яка розташована на останньому поверсі п’ятиповерхового будинку АДРЕСА_1 відбулось 1 вересня 2008 р. дощовими водами, наслідком чого стало часткове ушкодження оздоблення стелі та стін окремих приміщень квартири позивачів і спричинення їм 5564 грн. матеріальних збитків.
Однак, матеріали судової будівельно-технічної експертизи, пояснення сторін, покази свідків і акти обстеження даху вказаного будинку від 1 і 3 вересня 2008 р. вказують на те, що залиття квартири позивачів відбулось не тільки через засореність зливної каналізації, а й внаслідок неналежного технічного стану покрівлі цього будинку, що привело до протікання (просочення) через неї води.
Так, 30 січня 2006 р. головою адміністрації Корабельного району Миколаївського міськвиконкому був затверджений зведений акт обстеження житлових будинків цього району, в якому зазначено, що покрівля та інженерні комунікації будинку АДРЕСА_1 стали непригодними для експлуатації та потребують термінового капітального ремонту.
Протягом 2007-2008 років мешканці указаного будинку неодноразово звертались до міськвиконкому та депутатів міської ради з письмовими вимогами термінового проведення ремонту покрівлі та інженерних комунікацій цього будинку.
З актів обстеження технічного стану покрівлі та зливних стоків зазначеного будинку, проведених 1 і 3 вересня 2008 р. повноважними особами відповідача, слідує, що на даху вказаного будинку є здуття та тріщини рубероїдного покриття, відлущення від парапету, вентиляційних каналів та зливних воронок, що приводить до затоплення квартир під час дощів. Крім того, злив дощових вод був затруджений через засорення зливного стоку.
Водночас, указаний житловий будинок належить до комунальної власності Миколаївської міської ради. А його управлінням займається Департамент житлово-комунального господарства, який є юридичною особою та має Положення про свою діяльність, затверджене Міською радою 23 червня 2006 р., з якого вбачається, що кошти на капітальний ремонт покрівель указаних житлових будинків виділяються органами місцевої влади.
Виділення відповідачу 69079 грн. на капітальний ремонт покрівлі вказаного будинку здійснено лише восени 2008 р. і тоді ж ремонт покрівлі було проведено.
Указані обставини вказують на наявність вини у залитті квартири позивачів не тільки з боку відповідача, а й Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, який несвоєчасно провів капітальний ремонт зазначеного будинку.
Однак, до участі в справі в якості співвідповідача вказана юридична особа судом залучена не була, незважаючи на клопотання представника відповідача.
В той же час, апеляційний суд не має права залучати таку особу до участі в справі на стадії апеляційного провадження, навіть зі згоди осіб, які беруть участь у справі. Це пов’язано з дією основних засад цивільного судочинства (диспозитивністю, змагальністю, тощо). До того ж, апеляційний суд не повинен повністю підміняти собою суд першої інстанції.
Водночас, після змін, внесених законодавцем у ЦПК України Законом України ,,Про судоустрій та статус суддів" від 7 липня 2010 р., який набрав чинності з 30 липня 2010 р., виключена можливість апеляційного суду скасувати рішення місцевого суду з направленням справи на новий розгляд. Але при цьому не змінено положення ст. 303 ЦПК України про перевірку апеляційним судом законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суду першої інстанції.
За таких обставин оскаржене рішення місцевого суду, відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову, лише в межах встановленої вини відповідача, що не позбавляє позивачів в майбутньому подати в суд з позов і до інших осіб, винних у заподіянні їм збитків.
Виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України), колегія суддів вважає, що уточнені вимоги позивачів до КП ,,Пілот" про відшкодування збитків підлягає частковому задоволенню в розмірі 2782 грн.
Наслідком ухвалення нового рішення, відповідно до ст. 88 ЦПК України, є присудження з відповідача на користь позивачів понесених ними судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 309, 313 - 316 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Дирекції Єдиного замовника ,,Пілот" задовольнити частково.
Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2010 р. скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до КП ,, Пілот".
Стягнути з Комунального підприємства Дирекції Єдиного замовника ,,Пілот" на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 2782 грн., а також судові витрати: 600 грн. - на проведення експертизи, 51 грн. судового збору та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: