Справа № 2-4739\2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 вересня 2010 року Ленінський районний суд м. Миколаєва  у складі : судді – Тихонової Н.С., при секретарі – Бреженюк Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду  України у Ленінському районі м. Миколаєва  про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду у Ленінському районі м. Миколаєва. Просив   зобов’язати  відповідача  нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 2733 грн. 30 коп. за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 р.

В судовому засіданні  позивач    позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відповідно до заперечень, позовні вимоги не визнає.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач – пенсіонер за віком та має статус  «дитина війни»  у відповідності до Закону України  «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р.,  позивач має право на підвищення мінімальної пенсії за віком на 30 %, однак відповідач необґрунтовано відмовив йому у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що дію ст.6 вище вказаного Закону було зупинено та не врегульовано в законодавчому порядку розмір мінімальної пенсії за віком, який необхідно застосувати для обчислення пенсії позивачу відповідно до вказаного закону.

Відповідно до ч. 1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( далі Закону) від 18 листопада 2004 року, дітям війни, (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Дію вище вказаної статті 6 Закону було зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» та відновлено з 02.04.2006 року відповідно до Закону України від 19.01.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», у зв’язку з виключенням пункту 17 статті 77 закону України від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік».

На 2007 рік дію статті 6 Закону було зупинено з урахуванням ст.111 Закону України від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлено, що «підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07. 2007 р. № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) зупинення дії статті 6 Закону, передбачене Законом України від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та положення ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратило чинність  з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення, а саме з 09.07.2007 року.

Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з законами, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України, остаточним і не може  бути оскаржене.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

При розрахунку відповідачу необхідно виходити із розміру  мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно частини 2 статті 19 та частини 3 статті 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З огляду на наведене та тієї обставини, що  суду відповідачем не надано доказів щодо законності своїх дій в частині  відмови нарахування та виплати, у необхідному розмірі, доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу, а надані доводи не можуть бути прийняті до уваги через невідповідність вищезгаданим законодавчим актам та Конституції України, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають частковому задоволенню, в частині  зобов’язання  відповідача  нарахувати та виплатити підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком з 02.04.2006 року до 31.12.2006 року та з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року.

Керуючись ст.3, 6,11  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,   ст.ст.3,8,22,56,58 Конституції України,  ст.ст.10,11,60,212,214 ЦПК України,  суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Миколаєва    провести  ОСОБА_1   нарахування та виплату  щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 02.04.2006 року до 31.12.2006 року та  з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.  

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області в порядку ст.294 ЦПК України.

Суддя: