АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-432-2009 Головуюча у 1-й інстанції: Розумовська О.Г.
Категорія: ст.115 ч.1 КК України Доповідач у 2-й інстанції: Пустовар М.Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області
у складі:
головуючої Ржепецького О.П.,
суддів Фаріонової О.М., Пустовара М.Л.,
за участю прокурора Омеляна В.М.,
18 серпня 2009 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва 17 червня 2009 року, яким:
- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, громадянин України, судимий 06.09.2006 р. Заводським райсудом м. Миколаєва за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі. Звільнений 05.08.2008 р. постановою Вознесенського міського суду Миколаївської області від 28.07.2008 р. умовно-достроково на 3 місяця 23 дні;
- засуджений за ч.1 ст.115 КК України на 13 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути із засудженого на користь потерпілого ОСОБА_3 відшкодування майнової та моральної (немайновою) шкоди у розмірі 56000 грн.
За вироком ОСОБА_4 визнано винуватим у тому, що 29 листопада 2008 року, біля 1-їгодини ночі, він перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння та знаходячись у кафе, розташованому на перехресті вулиць Чкалова та Первомайська у селищі Велика Кореніха м. Миколаєва, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків вчинив сварку з раніше незнайомим йому ОСОБА_5
Після того, на зупинці маршрутного таксі № 23, ОСОБА_2, вирішивши вбити ОСОБА_6, почав бити останнього кулаками, а потім, розбивши скляну пляшку, став бити нею потерпілого, завдавши чисельних ударів по шиї та у голову, спричинивши ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого потерпілий помер тієї ж ночі у лікарні.
В апеляції засуджений просить пом’якшити призначене покарання.
Посилається на щире каяття, а також, що перебуває у громадському шлюбі, його дружина має дитину і у даний час є вагітною, на утриманні в нього є старенька і хвора бабуся.
Вказує також, що не бажав настання таких тяжких наслідків і дуже за цим жаліє.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнає апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Оцінивши перевірені докази, суд обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_8, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Вирок у цій частині апелянтом не оспорюється.
Що стосується призначеного засудженому покарання, то воно визначене у межах санкції ч.1 ст.115 КК України, у відповідності з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, з урахуванням суспільної небезпеки скоєного (особливо тяжкий злочин), обставини, що пом’якшує покарання (щире каяття), обставини, що обтяжує покарання (вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння), а також посередньої характеристики ОСОБА_2 за місцем проживання.
Колегія суддів також зважає на те, що ОСОБА_2 раніше судимий, скоїв новий умисний злочин через нетривалий час після звільнення з кримінально-виконавчої установи.
Тому рішення районного суду про необхідність обрання йому покарання у виді позбавлення волі та на визначений у вироку строк є вірним і достатньо умотивованим.
Відносно доводів апелянта про необхідність врахування обставин, що пом’якшують покарання та характеристики особи, то вони не суттєві, оскільки вже враховані судом 1-ї інстанції при постановленні вироку.
Щодо доводів про сімейні обставини, вони матеріалами справи не підтверджені, тому не можуть бути предметом розгляду.
Посилання на відсутність умислу на спричинення таких тяжких наслідків, як смерть потерпілого, також безпідставні, оскільки умисне вбивство, передбачене ч.1 ст115 КК України, може бути вчинене і за наявності непрямого умислу - коли винний хоча і не бажає настання смерті іншої людини, але свідомо припускає її настання.
Не є порушенням закону і призначення судом більш суворого покарання, ніж просив у дебатах прокурор, оскільки за чинним КПК України суд при постановленні свого рішення не зв’язаний позицією учасників кримінального процесу.
Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для пом’якшення ОСОБА_9 призначеного покарання.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2009 року у відношенні засудженого ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий
Судді: