АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-336-2010 Головуюча у 1-й інстанції: Нікітіна Ю.О.
Категорія: ст.115 ч.1 КК України Доповідач у 2-й інстанції: Пустовар М.Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області
у складі:
головуючого Царюка В.В.,
суддів Олещук Т.Л., Пустовара М.Л.,
за участю прокурора Якименка О.П.,
засудженої ОСОБА_2 ,
15 червня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 23 березня 2010 року, яким:
- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Миколаєва, громадянка України, не судима;
- засуджена за ч.1 ст.115 КК України на 8 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути із засудженої на користь НДЕКЦ відшкодування витрат на проведення експертизи - 1014 грн. 12 коп.
За вироком ОСОБА_2 визнано винуватою у тому, що 27 вересня 2010 року , о 14 год. 30 хв., знаходячись за місцем свого проживання у домі АДРЕСА_1 разом із своїм співмешканцем ОСОБА_3 та сумісно розпивши з ним спиртні напої, під час сварки, не витримавши образ з боку співмешканця, вирішила йому поститися та вбити ОСОБА_3 З цією метою, схопивши шматок дерев’яної дверної коробки, ОСОБА_2 з силою вдарила нею ОСОБА_3 у праве плече, після того вдарила потерпілого тим же куском у потилично-скроневу частину голови. Коли потерпілий падав, вдарила його дерев’яним куском у лобну частину голови. Крім того, додатково вдарила потерпілого, що лежав на підлозі, тим же куском по нозі.
Внаслідок завданих тяжких тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_3 помер на місці події.
В апеляції засуджена просить вирок скасувати, кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд.
Посилається на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.
Зазначає, що ОСОБА_3 не била. Помер потерпілий від приступу на грунті зловживання спиртних запоїв та падіння на підлогу.
Вказує на незаконні методи досудового слідства - фізичне та психологічне насильство, з метою отримання від неї визнання вини.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженої на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнає апеляцію такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.64 КПК України, при провадженні досудового слідства і розгляді кримінальної справи у суді підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а також винність обвинуваченого у його вчиненні та мотиви злочину.
Слідчий, за вимогами ст.22 КПК України, зобов’язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.
Згідно із ст.323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим. Суд оцінює докази за своїм переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Проте, зазначені положення кримінально-процесуального закону при розлідуванні та судовому розгляді справи відносно ОСОБА_2 дотримані не належно.
Так, за змістом постанови про притягнення як обвинуваченого (а.с.242-244) та описової частини оскаржуваного вироку, ОСОБА_2 вбила ОСОБА_3, навмисно вдаривши його кілька разів шматком дерев’яної коробки.
Один удар нанесено у потилично-скроневу частину голови справа, інший - в область лоба, третій і четвертий - у праве плече та по нозі.
Смерть потерпілого настала внаслідок завданих при цьому тяжких тілесних ушкоджень.
За вироком, винність ОСОБА_2 в умисному вбивстві підтверджена поясненнями у суді свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, висновками судово-імунологічних та судово-медичної експертиз, протоколу огляду місця події та протоколу відтворення ОСОБА_2 обстановки та обставин нею скоєного.
Разом з тим, цей висновок суду не у повній мірі відповідає фактичним обставинам справи, містить істотні суперечності та грунтується на допущеннях.
У судовому розгляді справи ОСОБА_2 заперечувала свою причетність до смерті співмешканця, вказувала, що ОСОБА_3 не била. Помер він можливо від удару головою об підлогу при падінні, оскільки був нетверезий. У домі на той час інших осіб не було.
Як вбачається з висновку судово-медичного експерта (а.с.56-58), на трупі ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у виді: лінійного перелому кісток своду черепа, субдуральної гематоми, субарахноїдального крововиливу, осередків забиття речовини головного мозку, крововиливів та забиття м'яких тканей голови, синця правого коліна.
Зазначені ушкодження прижиттєві і могли виникнути в результаті не менше, ніж одного сильного удару тупим твердим предметом з переважною поверхнею співудару. Не виключено, що таким предметом могло бути «бревно».
Також не виключено, що тілесні ушкодження ОСОБА_3 міг отримати при падінні з положення стоячи на поверхність.
Смерть потерпілого настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми, що ускладнилась набряком та здавленням головного мозку і крововиливом у ствол мозку.
Визнавши висновки експерта такими, що достатньо вказують на механізм утворення тілесних ушкоджень та причину смерті, суд поклав їх в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_2
З таким рішенням колегія суддів не згодна.
З висновку експерта однозначно (чи з більшою вірогідністю) не вбачається відповідь на питання про локалізацію тілесного ушкодження та місце прикладення удару, який потяг за собою виникнення вказаної черепно-мозкової травми.
Цей висновок не є таким, що підтверджує версію досудового слідства про те, що ОСОБА_2 вдарила потерпілого у потилично-скроневу частину голови справа та по лобі і не спростовує твердження підсудної про можливість утворення тілесного ушкодження від падіння, а не від удару.
Не зрозумілим також є висновок щодо «бревна», яким можливо нанесено удар, тому як ніяких знарядь вбивства експерту на дослідження не надавалось (а.с.53,54).
Стосовно посилання суду на протокол відтворення обстановки та обставин події, як на доказ доведеності вини (а.с.166-174), то з цього протоколу вбачається, що відтворення ОСОБА_7 ударів потерпілому імітоване не «куском дерев’яної дверної коробки», а майже лозиною. На фото не видно точне місце прикладення ударів. Не зрозуміло також, з якою силою вони наносились.
Крім того, зазначена слідча дія проведена без участі захисника, яка, з урахуванням психічного стану ОСОБА_7, є обов’язковою. Це підтверджено висновком судово-психіатричної екпертизи (а.с.153-156), встановившим, що в обвинуваченої виявлені ознаки легкої розумової відсталості (легкої дебільності) з порушеннями поведінки, ускладненні синдромом залежності від алкоголю.
Такі обставини вказують на обов’язковість застосування щодо ОСОБА_7 положень п.2 ч.1 ст.45 КПК України.
Про порушення права ОСОБА_7 на захист вказано і прокурором у постанові про повернення кримінальної справи на дослідування (а.с.224), де також зазначено про необхідність виконати слідчі дії з обов’язковою участю захисника, чого досудовим слідством не зроблено.
Судом 1-ї інстанції зовсім залишено поза увагою, що з моменту допуску захисника обвинувачена відмовилась надавати пояснення по справі (а.с.246), а у суді заперечувала свою винуватість. Вказувала, що на досудовому слідстві визнавала вину внаслідок насильства (фізичного та психічного) з боку працівників міліції та у відсутності кваліфікованої правової допомоги захисника.
Що стосуєть знаряддя злочину, інкримінованого ОСОБА_7, то це питання досудовим слідством не розглядалось.
Замість того, по справі визнано речовими доказами кілька предметів: дерев’яна палка, дерев’яний пеньок і дерев’яне бревно (а.с.29).
Разом з тим, за обвинуваченням, визнаним судом доведеним, ОСОБА_7 вбила ОСОБА_3 «куском дерев’яної дверної коробки».
З посилання досудового слідства та суду на протокол огляду місця події, висновки імунологічної експертизи та пояснення свідків не вбачається, яким чином ці докази вказують на причетність саме ОСОБА_7 до смерті потерпілого.
За таких обставин, колегія суддів визнає, що кримінальну справу у відношенні ОСОБА_7 розслідувано неповно та поверхово, без з’ясування, перевірки та оцінки усіх обставин, які мають істотне значення для встановлення події і складу злочину, а також з порушенням права обвинуваченої на захист.
Відповідно, постановлений по справі обвинувальний вирок є передчасним та таким, що грунтується більше на припущеннях, ніж на доказах. Тому його має бути скасовано, а кримінальну справу повернуто, на підставі п.п.1,4 ч.1 ст.374 КПК України, прокурору для проведення додаткового розслідування, оскільки допущені досудовим слідством недоліки та порушення не можуть бути усунуті у судовому розгляді.
При дослідуванні органу досудового слідства необхідно виконати наступне:
- допитати ОСОБА_7 (за участю захисника) про відомі їй обставини настання смерті ОСОБА_3;
- провести з ОСОБА_7 (за участю захисника) відтворення цих обставин з обов’язковим залученням до цієї слідчої дії відповідного експерта;
- призначити повторну судово-медичну експертизу на предмет встановлення тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_3 (які саме, часу, локалізації, механізму їх виникнення, причини смерті) та з наданням експерту вірогідного знаряддя злочину;
- повторно допитати свідків, а за необхідності - встановити та допитати іншіх - щодо відомих їм оставин сметрі ОСОБА_3;
- провести інші слідчі дії чи оперативно-розшукові заходи для встановлення фактичних обставин події;
- надати оцінку встановленим фактичним даним, вирішити питання про притягнення винних осіб (особи), за наявності підств - пред’явити обвинувачення та скласти обвинувальний висновок по справі відповідно до закону.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляцію засудженої ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 23 березня 2010 року у відношенні засудженої ОСОБА_2 скасувати.
Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст.115 КК України повернути прокурору Миколаївського р-ну Миколаївської області для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_2 - утримання під вартою - залишити без зміни.
Головуючий Судді: