ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
18.07.2006 | Справа №2-15/11152-2006 |
За позовом Сімферопольського виробничого підприємства водопровідна -каналізаційного господарства, м. Сімферополь
До відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Виноробного підприємства „Діоніс” ЛТД, м. Сімферополь
Про визнання договору
Суддя Іщенко І.А.
Представники:
Від позивача: - Савченко Є.Є. – представник, дов. пост. № 30 від. 07.11.2005 р.
Від відповідача - не з'явився.
Обставини справи: Сімферопольське виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Сімферополь звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничого підприємства „Діоніс” ЛТД м. Сімферополь про визнання договору № 1980 від 11.04.06 р.
На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивачем заявою від 18.07.06 були змінені позовні вимоги, а саме, позивач просив укласти договір № 1980 від 11.04.2006 р. на водопостачання з комунального водопроводу і відведення стоків в комунальну каналізацію в редакції позивача з урахуванням наданого протоколу врегулювання розбіжностей.
Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов не представив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
У зв’язку з цим справа розглянута на підстав статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухав представника позивача, суд –
Встановив: Сімферопольським виробничим підприємством водопровідно – каналізаційного господарства на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничого підприємства „Діоніс” ЛТД спрямований проект договору № 1980 від 11.04.2006 р. на водопостачання з комунального водопроводу і відведення стоків в комунальну каналізацію (а.с. 4-9)
26.05.2006 р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Діоніс” ЛТД направило позивачу вказаний договір, підписаний з протоколом розбіжностей від 17.04.2006 р. (а.с.10), що стало підставою для звернення до суду.
Питання укладення господарських договорів урегульовані положенням глави 20 Господарського кодексу України.
Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок укладення господарських договорів, відповідно до якого проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. Цей проект має бути розглянутий стороною, яка отримала проект, і уразі згоди з його умовами вона оформлює договір відповідно до вимог частини 1 названої статті і повертає один примірник договору другій стороні. За наявністю заперечень щодо окремих умов договору складається протокол розбіжностей. Який має бути розглянутий стороною і у разі залишення розбіжностей неврегульованими, за наявності на це згоди сторони, що отримали проект договору, спір може бути передано на вирішення суду.
Укладення господарських договорів за рішенням суду передбачено статтею 187 Господарського кодексу України, згідно якої предметом розгляду суду є спори, що виникають при укладенні господарських договорів, зокрема якщо його укладення є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до статті 19 Закону України „Про питну воду і питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.
Отже укладення договору про надання послуг з питного водопостачання між підприємством питного водопостачання і споживачем є обов’язковим в силу вказаного Закону ,а отже такий спір є предметом розгляду суду.
Стаття 20 Закону України „Про питну воду і питне водопостачання” містить істотні умови договору про надання послуг питного водопостачання, розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення.
Правовий аналіз перелічених норм дозволяє зробити висновок, що у будь-якому разі заінтересована в укладенні договору про надання послуг з питного водопостачання, а в цій справі це позивач підприємство питного водопостачання, зобов’язане направити другій стороні проект такого договору, який в обов’язковому порядку має містити всі передбачені статтею 21 Закону України „Про питну воду і питне водопостачання” істотні умови. Саме за таких умов, коли між підприємством питного водопостачання і споживачем не досягнуто домовленості по викладення такий спір має бути вирішено судом.
Відповідно до частини 2 статті 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішення суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням не зазначено інше.
У цьому випадку господарський договір вважається укладеним на умовах, викладених у судовому рішення.
Заявою від 18.07.2006 р. позивач на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменів позовні вимоги, а саме, позивач просив укласти договір № 1980 від 11.04.2006 р. на водопостачання з комунального водопроводу і відведення стоків в комунальну каналізацію в редакції позивача з урахуванням наданого протоколу врегулювання розбіжностей від 20.06.2006 р.( а.с. 15) згідно з яким сторони домовились про наступне:
- абзац 2 пункту 11.1.3. договору № 1980 від 11.04.06 р. викласти в редакції: „Возобновление оказания услуг осуществляется в течение 3 банковских дней после погашения Абонентом задолженности и дополнительных затрат, понесеннях Водоканалом по выключению и включению абонентного ввода (вводов, стояков)”.
- решта умов Договору № 1980 від 11.04.06 р. прийняти в редакції, запропонованої Водоканалом.
За таких обставин справи, беручи до уваги досягнення між сторонами домовленостей за всіма істотними умовами спірного договору, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги щодо укладення договору № 1980 від 11.04.2006 р. на водопостачання з комунального водопроводу і відведення стоків в комунальну каналізацію в редакції позивача, з урахуванням протоколу врегулювання розбіжностей від 20.06.2006р.(а.с.15)
Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України на сторони пропорційно розміру задоволених вимог .
Вступну і резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 18 липня 2006 року.
Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України і підписане 21 липня 2006 року.
На підставі викладеного|з врахування, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Договір № 1980 від 11.04.2006 р. на водопостачання з комунального водопроводу і відведення стоків в комунальну каналізацію вважати укладеним в редакції позивача за виключенням абзацу 2 пункту 11.1.3 цього договору.
3. Абзац 2 пункту 11.1.3 договору № 1980 від 11.04.2006 р. на водопостачання з комунального водопроводу і відведення стоків в комунальну каналізацію викласти у наступній редакції – „возобновление оказание услуг осуществляется в течение 3 банковских дней после погашения Абонентом задолженности и дополнительных затрат, понесенных Водоканалом по выключению абонентного ввода (вводов, стояков)»
4. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „Виноробного підприємства „Діоніс” ЛТД 95017 м. Сімферополь вул.. Грибоєдова. 7 (ОКПО 30848549) на користь Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства, 95053 м. Сімферополь, вул. Гурзуфська,5 (п/р 260018814 в КРД АППБ „Аваль” МФО 324021, ЄДРПОУ 20671506) 51 грн. державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.