АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   МИКОЛАЇВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

           Справа № 10-234-2010                      Головуючий у 1-й інстанції: Чернієнко С.А.

           Категорія: ст.236-8 КПК України            Доповідач у 2-й інстанції: Пустовар М.Л.

                                  У Х В А Л А    

                    ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                    Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

                            апеляційного суду  Миколаївської області

      у складі:

     головуючого                                                Погорєлової Г.М.,

     суддів                     Івченко О.М.,   Пустовара М.Л.,

     за участю прокурора                   Іванова О.Л.,

     скаржника                                                           ОСОБА_2,

12 серпня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією ОСОБА_2 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 3 серпня 2010 року, якою:

        - відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на  постанову про порушення кримінальної справи за ч.5 ст.191 КК України у відношенні службових осіб Миколаївської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль».

    Вказаною постановою ст. слідчого по ОВС СВ НМ ДПА в Миколаївській області порушено кримінальну справу щодо посадовців банку, які 17 червня 2010 року незаконно списали (перерахували) грошові кошти з поточних рахунків ТОВ «Мікрін-ЛД» та ТОВ «Пассат-центр Миколаїв», завдавши цим підприємствам збитків загальним розміром 37726871 грн., тобто в особливо великих розмірах.

         27 липня 2010 року, ОСОБА_2, який займає посаду начальника управління по роботі з проблемними кредитами юридичних осіб зазначеної дирекції, оскаржив постанову до суду, просив її скасувати та зупинити досудове слідство по справі до часу розгляду по суті.

         Посилався на поверховість проведеної перевірки та неправильність висновку про наявність злочинного діяння, оскільки кошти банком були перераховані на законних підставах. Також вважав, що перевірка заяви ОСОБА_5 проведена неналежним органом дізнання.

    Відмовляючи у задоволенні скарги, суд послався на те, що на час порушення кримінальної справи слідчий мав достатні підстави та приводи для її порушення, а саме: заяву про скоєний злочин та матеріали на підтвердження незаконного списання банком грошових коштів.

    Не погоджуючись з постановою судді, апелянт просить її скасувати, розглянути скаргу по суті та скасувати постанову слідчого про порушення кримінальної справи.

          Посилається на невірну оцінку судом обставин справи, відсутність законних та достатніх пприводів і підстав для порушення справи, незаконність самого проведення перевірки заяви ОСОБА_4

    Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримку апеляції,  думку прокурора про залишення постанови суду без зміни, перевіривши матеріали скарги, матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнає апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

    Відповідно до п.1 ч.1 ст.94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи є, зокрема, заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян.

Кримінальна справа, крім того, згідно з ч.2 зазначеної статті, може бути порушена тільки у випадках, коли є достатні данні, які вказують на наявність ознак злочину.

За вимогами ч.1 ст.98 КПК України, слідчий при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу зобов’язаний винести постанову про порушення кримінальної справи.

Як вбачається із змісту постанови про порушення чинної кримінальної справи, її порушено за фактом заволодіння посадовими особами «Райффайзен Банк Аваль» грошовими коштами двох підприємств, шляхом незаконного списання (перерахування) належних їм коштів на транзитний рахунок банку.

Приводом для порушення кримінальної справи була заява директора ТОВ «Мікрін-ЛД» та ТОВ «Пассат-центр Миколаїв» Саакова Д.Г. про незаконне списання коштів, а підставами - матеріали перевірки вказаної заяви - кредитними і іпотечними договорами, договорами поруки, рішеннями судів про скасування цих договорів, довіками, у тому числі ДПА  про перерахування коштів без згоди їх власника та без законного права на таку дію, довідками з самого банку про вчинення цієї фінансової операції.

Досудовим слідством ці приводи та підстави визнанні достатніми для порушення справи і суд 1-ї інстанції належно з цим погодився.

Суд також вірно визнав, що джерела, з яких отримані ці дані, є законними.

Рішення суду умотивоване відповідним чином, наведені доводи на підтвердження висновку про відповідність вимогам КПК України постанови про порушення кримінальної справи.

З цим рішенням колегія суддів погоджується, підстав для його скасування, про що просить апелянт, не вбачає.

Доводи апеляції про неправильну оцінку слідчим та судом обставин справи є безпідставними та передчасними, оскільки предметом оскаржування на даний час, відповідно до ч.13 ст.236-8 КПК України, є лише приводи та підстави для порушення кримінальної справи, а не встановлення доведеності інкримінованого обвинувачення.

    Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів

                                              у х в а л и л а:

Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 3 серпня 2010 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи за ч.5 ст.191 КК України у відношенні службових осіб Миколаївської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» - без зміни.

                  Головуюча                              

                  Судді: