Справа № 2-А-631/2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 жовтня 2010 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: Бондаренко В.М.
при секретарі: Троян В.Б.
за участю позивача: ОСОБА_1
третьої особи: ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС УДАІ України в Дніпропетровській області Кирпа В’ячеслава Миколайовича, третя особа без самостійних вимог до предмету спору: ОСОБА_2, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС УДАІ України в Дніпропетровській області Кирпа В’ячеслава Миколайовича, третя особа без самостійних вимог до предмету спору: ОСОБА_2, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними; скасувати постанову АЕ №265404 від 19 травня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300,00 грн. та закрити справу.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що ним 22.06.2010 року була отримана постанова серії АЕ № 265404 від 19.05.2010 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої, начебто він 19.05.2010 року о 13-14 год. в м. Дніпропетровськ на пр. К.Маркса, керуючи автомобілем НОМЕР_1, зупинився в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Зафіксовано приладом «Візир» № 0812589. Однак, з зазначеною постановою він не згоден, так як за кермом він не знаходився, він не був присутній при складанні даної постанови. За кермом автомобіля був громадянин ОСОБА_2, який за довіреністю має право розпоряджатися та користуватися зазначеним автомобілем.
Позивач в судовому засіданні позивні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, в своїх поясненнях спирався на доводи, викладені в позові.
Відповідач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вважає свої дії правомірними.
Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що дійсно відповідно до довіреності від 18 серпня 2008 року він має право розпоряджатися та користуватися автомобілем НОМЕР_1 та дійсно, він 19.05.2010 року о 13-14 год. в м. Дніпропетровськ на пр. К.Маркса, керуючи автомобілем НОМЕР_1, зупинився в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», у зв’язку з технічною несправністю автомобіля. Зупинившись та увімкнувши аварійну світлову сигналізацію, він викликав та чекав евакуатор.
Суд, заслухавши пояснення позивача, третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, а саме копію постанови серії АЕ № 265404 від 19 травня 2010 року (а.с. 7), копію довіреності від 18 серпня 2008 року (а.с. 10), фотознімки (а.с. 11), враховуючи вимоги ч. 2 ст. 71 КАС України, а також, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
У своїй Постанові від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (п. 24) Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що зміст постанови, у справі про адміністративне правопорушення, має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів,на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Так в судовому засіданні встановлено, що 19 травня 2010 року інспектором ДПС УДАІ України в Дніпропетровській області Кирпа В’ячеславом Миколайовичем стосовного позивача було складено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії АЕ № 265404 а саме, що він 19.05.2010 року о 13-14 год. в м. Дніпропетровськ на пр. К.Маркса, керуючи автомобілем НОМЕР_1, зупинився в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Зафіксовано приладом «Візир» № 0812589. Однак, в судовому засіданні встановлено, і це підтверджено поясненнями третьої особи ОСОБА_2., що дії відповідача були неправомірними, бо позивач не знаходився за кермом вищевказаного автомобіля. В судовому засіданні ОСОБА_1 сам стверджував, що за кермом автомобіля був саме він, а не позивач.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не довів у судовому засіданні правомірність свого рішення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 7-9, 11, 71, 159, 160, 162, 167 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС УДАІ України в Дніпропетровській області Кирпа В’ячеслава Миколайовича, третя особа без самостійних вимог до предмету спору: ОСОБА_2, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Визнати протиправними дії інспектора ДПС УДАІ України в Дніпропетровській області Кирпа В’ячеслава Миколайовича, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Скасувати постанову серії АЕ № 265404 в справі про адміністративне правопорушення від 19 травня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300,00 грн. та закрити справу.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: В.М. Бондаренко