Справа № 1-387/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 листопада 2010 року Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді:      Юхно С.П.,

              судді:      Тимчук Р.І.,

народних засідателів:    Антонової Н.І.,

            Крата А.В.,

                    Старовойтова В.В.,

при секретарі:               Гарест О.М,.

за участю прокурора:   Мандича С.М., Бутенка О.Л.,

та адвокатів         ОСОБА_3 ,

            ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, неодруженого, освіти середньої, не працюючого, не військовозобов’язаного, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, в силу ч. 3 ст. 88 КК України раніше  не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1  ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Підсудний ОСОБА_5 скоїв злочини проти життя та здоров’я особи та власності за таких обставин:

23 червня 2009 року, близько 23 години,  ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, поблизу будинку № 4 по вул. Деповській у м. Полтаві вчинив напад на потерпілу ОСОБА_6 Підсудний ОСОБА_5 підійшов до потерпілої ззаду, попередньо знявши взуття задля забезпечення раптовості нападу, закрив їй рот рукою, приставив до горла ніж та наказав кинути сумочку. Після того, як потерпіла виконала його вимогу, він продовжував погрожувати їй ножем та утримувати її рукою за передпліччя, примусив іти її до гаражів, розташованих в районі будинку № 4 по вул. Деповській у м. Полтаві, де наказав лягти на землю. ОСОБА_6 почала чинити опір та кликати на допомогу. З метою подолання опору потерпілої ОСОБА_5 наніс їй удар ножем в область живота, а коли відпустив її руку, вона почала тікати. Наздогнавши потерпілу, ОСОБА_5 наніс  їй більше 12 ножових поранень у життєво-важливі органи, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Після цього підсудний ОСОБА_5, залишивши потерпілу в безпорадному стані, з місця вчинення злочину втік, забравши при цьому її сумочку. Смерть потерпілої не настала завдяки своєчасно наданій медичній допомозі.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 вину визнав частково та пояснив, що дійсно у вечірній час 23 червня 2009 року він із своїми друзями біля магазину, який розташований по вул. Харківській, в м. Полтаві, святкували його день народження. Вони вживали спиртні напої.  Потім вони вирішили розходитися по домівках. Він  пішов проводити ОСОБА_7 Коли його провів, то він помітив, що загубив телефон своєї матері.  Він пам’ятає, що на  вул. Новаторській, коли проводив друга, витягав телефон з кишені, тому почав шукати телефон саме на цій вулиці у кущах.  По даній вулиці проходила дівчина. Він підійшов до неї і попросив у неї телефон, щоб з нього зателефонувати на свій і по дзвінку його знайти, але вона відповіла, що у неї немає коштів на рахунку. Дівчина пішла далі. Він вирішив забрати у дівчини телефон.  Він обійшов квартал будинків, тим самим обігнавши дану дівчину. Він почекав поки дівчина порівняється з ним, зняв взяття, щоб не чути було як він йтиме, підійшов до неї з-заду, однією рукою закрив їй рот, а іншою до горла приставив ніж. Даний ніж він носив завжди з собою.  Потім наказав дівчині кинути сумочку, вона виконала його наказ. Він повів її у двори до гаражів та наказав лягти на землю. В даний момент дівчина стояла по відношенню до нього боком.  Дівчина відмовлялася лягати на землю, а почала спочатку погрожувати, потім вона ударила його та побігла в іншу сторону від сумочки. Він почав її доганяти з метою переконати її щоб вона нікому не розповіла про те, що він зробив. Догнавши дівчину він схопив її та потягнув на себе.  Дівчина упала і він почав наносити їй удари ножем. Потім він забрав сумочку, побіг додому, де перевдягся та пішов до лісу, де переховувався близько 6 днів. Він не хотів убивати дівчину. Телефон дівчини він продав за 600 грн.  ОСОБА_8 Потім ОСОБА_8 зателефонував йому та повідомив, що у нього телефон не заряджається. Вони домовилися зустрітися в с. Копили.  Там він був затриманий працівниками міліції. У вчиненому розкаюється, просить вибачення у потерпілої. Цивільний позов прокурора визнає повність. Цивільний позов потерпілої визнає частково: матеріальну шкоду повність, а моральну шкоду - в сумі 100 тисяч грн.

Вина підсудного ОСОБА_5  у вчиненні злочинів, передбачених  ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115  КК України  підтверджується сукупністю доказів, досліджених та перевірених у судовому засіданні:

- показаннями потерпілої ОСОБА_6, яка суду пояснила, що вона 23 червня 2009 року наглядала за онукою ОСОБА_9 – ОСОБА_15. В цей день у її тітки було День народження і вона святкувала його в магазині, де працювала. Вони з тіткою домовилися, що вона, як покладе дитину спати, прийде до неї в магазин, і вони разом підуть додому. Вона поклала дитину спади та пішла до магазину. Коли вона йшла по вул. Новаторська, то побачила, що якийсь  чоловік  щось шукав у кущах. Він до неї підійшов та запитав чи можна зателефонувати з її телефону, на що вона відповіла, що у неї на рахунку не має коштів та пішла далі. Коли вона підійшла до перехрестя вул. Новаторська та вул. Деповська, до неї ззаду хтось підійшов, приставив  до горла ніж, та сказав «Відчуваєш ніж – не кричи». Хлопець держав ніж біля горла та сказав їй іти до гаражів. Вона тихо йшла. Підходячи до гаражів він наказав їй кинути сумку. Вона виконала його наказ. Потім хлопець повів її за гаражі і наказав лягати на землю. Він однією рукою тримав її за руку, а в іншій тримав ніж на рівні її живота. Вона хотіла з ним домовитися, так як вважала, що він її хотів зґвалтувати. Вона спочатку просто вмовляла його нічого їй не робити, потім почала погрожувати тим, що в неї в правоохоронних органах працюють родичі. Не дивлячись на це хлопець продовжував наполягати на тому щоб вона лягла на землю. Потім він ударив її ножем в живіт. Після чого вона вдарила його коліном, внаслідок чого він відпустив її руку. Вона побігла до магазину. Він наздогнав її та схопив за кофту, яка порвалася. Хлопець звалив її на землю, закрив рот і почав наносити удари ножем. Потім хлопець утік. Вона хотіла вижити, тому поповзла до магазину, в якому перебувала її тітка. Коли вона доповзла до магазину , то стукнула в двері та втратила свідомість. Отямилася вона від крику тітки, потім вона знову втратила свідомість. Потім вона отямилася, коли її несли вже в міліцейську машину. Її відвезли в лікарню південної залізниці.  Їй там надали першу медичну допомогу і перевезли до 1-ої міської лікарні. В 1-й лікарні вона пам’ятає лише деякі уривки.

- показаннями свідка ОСОБА_9, яка суду пояснила, що тітка ОСОБА_6 – ОСОБА_10 працювала у неї в магазині завідуючою. Так як її няня пішла у відпустку, їй необхідна була на деякий час для онуки няня. Вона  найняла на цю роботу ОСОБА_6. 23 червня 2009 року у ОСОБА_6 був другий день роботи. Вона з онукою декілька разів заходила до магазину. Потім вона її відпустила і порадила іти додому. А сама вона затрималися в магазині, тому що святкували день народження ОСОБА_10 Вони в магазині чекали коли прийде ОСОБА_6. Близько 23 години ОСОБА_6 зателефонувала і сказала, що виходить з дому. Приблизно через півгодини вони почули незрозумілий звук. Її чоловік встав, відчинив двері, за ними вони нікого не побачили. Він потягнувся, щоб закрити двері, і тільки тоді він побачив ОСОБА_6. Вона сиділа біля дверей спираючись на стінку, вся в калюжі крові, з ключиці в неї фонтаном била кров.  Вони викликали швидку і міліцію;

- показаннями свідка ОСОБА_11, яка суду пояснила, що 23 червня 2009 року у неї був День народження. ОСОБА_6 няньчила онуку ОСОБА_9, в якої вона тоді працювала. Вони після роботи залишилися колективом відсвяткувати її день народження. З ОСОБА_6 вона домовилася, що ОСОБА_6 підійде в магазин і вони разом підуть додому. Вони почули ніби стук в двері. Вийшов ОСОБА_7 – співмешканець ОСОБА_9- він відчинив двері і побачив ОСОБА_6, яка лежала вся в крові. Коли ОСОБА_6 приходила в себе, то розповідала, що в неї забрали сумку з мобільним телефоном, трохи описала зовнішність злочинця. Вони викликали міліцію та швидку допомогу. Коли приїхала міліція, то вони помістили ОСОБА_6 в їх машину, і повезли її в лікарню для залізничників. Там їй надали першу допомогу, потім приїхала швидка допомога і забрала ОСОБА_6 до 1-ї міської лікарні, де їй зробили операцію;

- показаннями свідка ОСОБА_13, яка суду пояснила, що вона 23 червня 2009 року прийшла з роботи та лягла спати. Близько першої години ночі їй зателефонувала сестра і сказала, що ОСОБА_6 знаходиться в реанімації та кинула слухалку. Потім сестра знову зателефонувала на початку другої години ночі і попросила знайти ІМЕІ телефону. Зранку вона поїхала до м. Полтави. Коли вона приїхала до лікарні їй відразу не хотіли впускати до доньки. Потім їй дозволили зайти в палату до доньки, там вона побачила, що у ОСОБА_6 все тіло було в трубочках та в різних катеторах. Донька її впізнала. Потім ОСОБА_6 перевели з реанімації до хірургії. Коли ОСОБА_6 виписали з лікарні, то вона ще довгий час знаходилася на стаціонарному лікуванні. На даний час ОСОБА_6 постійно потребує медичних оглядів;

- показаннями свідка ОСОБА_14, який суду пояснив, що у червні 2009 року, близько 19 години, він зустрівся  з ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_12. ОСОБА_5 взяв вдома горілку і їжу. Вони посиділи, випили досить добре. ОСОБА_5 випив приблизно 300 грам. Приблизно о 23 годині ОСОБА_7 впав з його телефоном у воду і тому він пішов додому сушити телефон;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_8 (а.с. 26 том 1), який пояснював, що йому 26 червня  2009 року зателефонував ОСОБА_16 та повідомив, що ОСОБА_5 продає свій мобільний телефон. Вони домовилися зустрітися біля технікуму нафти і газу. 28 червня 2009 року, увечері він зустрівся з ОСОБА_5. Він запропонував йому придбати телефон  «Sony Ericsson», та пояснив, що це телефон йому на день народження подарував дядько. Він придбав телефон у ОСОБА_5 за 600 грн. 01 липня 2009 року він дізнався від працівників міліції, що даний телефон крадений, тому цей телефон він добровільно видав працівникам міліції;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_17(а.с.85 том 1), який пояснював, що 26 червня  2009 року з ним по інтернету зв’язався ОСОБА_5. Він попросив привезти йому хліба та води. Коли вони зустрілися, то ОСОБА_5 розповів, що його підозрюють у вчиненні злочину, та що у нього є мобільний телефон «Sony Ericsson», який йому подарував дядько та, який він хоче продати. Він відповів, що нічим не може йому допомогти. Після цього вони не бачилися;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_16 (а.с. 206 том 1), який пояснював, що йому наприкінці червня зателефонував ОСОБА_5 та запропонував купити у нього телефон, який йому подарував дядько. Він відмовився купувати телефон. Потім ОСОБА_5 попросив його допомогти продати телефон. Через декілька днів  він зустрів ОСОБА_8, якому запропонував купити у ОСОБА_5 телефон, на що той погодився.  ОСОБА_5 та ОСОБА_8 по телефону домовилися про зустріч біля нафтогазового технікуму. Наступного дня вони зустрілися і ОСОБА_8 придбав у ОСОБА_5 телефон «Sony Ericsson» за 600 грн.;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_7 (а.с. 208 том 1), який пояснював, що 23 червня 2009 року він, ОСОБА_14 та ОСОБА_5 біля магазину по вул. Харківській святкували день народження ОСОБА_5. Близько 22 – 23 години ОСОБА_5  відніс посуд додому. Він поблизу будинку ОСОБА_5 упав у воду та намочив телефон ОСОБА_14.  Потім ОСОБА_14 забрав свій телефон та пішов додому. Він також вирішив іти додому, а ОСОБА_5 запропонував йому провести.  Він загубив свій мобільний телефон. ОСОБА_5 пішов додому та  взяв телефон матері. Вони телефонували щоб по дзвінку знайти телефон, але його телефон не відповідав. ОСОБА_5 провів його. Після цього вони не бачилися;

- протоколом огляду від 24 червня 2009 року, фототаблицею та схемою до нього ( а.с. 4- 16 том 1 ), згідно якого оглядалася ділянка місцевості поблизу будинку № 4 по вул. Деповській у м. Полтаві, де були нанесені тілесні ушкодження потерпілій. Під час огляду виявлено та вилучено  сережку, ґудзик і змиви речовини бурого кольору;

- протоколом від 01 липня 2009 року та фототаблицею до нього ( а.с. 22-23 том 1), згідно якого свідок по справі ОСОБА_8  у приміщенні кабінету № 22 Ленінського РВ УМВС України видав мобільний телефон «Sony Ericsson» W 760 І, слайдер.  ОСОБА_8 пояснив, що даний телефон він придбав 28 червня 2009 року  біля Полтавського нафтогазового технікуму за 800 грн. у малознайомого хлопця, який має кличку «Нікотин»;

- актом судово-медичного дослідження № 1406 від 02 липня 2009 року (а.с. 24 -25 том 1) та   висновком судово-медичної експертизи № 1521 від 17 серпня 2009 року ( а.с. 140 – 142 том 1), згідно яких  підсудний ОСОБА_5 наніс потерпілій у життєво-важливі органи не менше 12-ти ударів колюче-ріжучим предметом, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_6 спричинив тілесні ушкодження, а саме: проникаючі колюче-ріжучі поранення грудної клітини та брюшної стінок з ушкодженням внутрішніх органів грудної та брюшної порожнини ( рани, що проникають в обидві плевральні та брюшні порожнини, проникаючі рани нижньої долі та корня лівого легеня, проникаюче поранення лівої долі печінки, малого сальника), внутрішню кровотечу, гемопневмоторакс справа, забрюшні гематоми, які по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень ; непроникаючі колюче-ріжучі поранення тулуба, кінцівок, які оцінюються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я ; садна шкіри кінцівок, які оцінюються, як легкі тілесні ушкодження.   Садні шкіри нижніх кінцівок та сідниць могли утворитися при падінні тіла на площину. ОСОБА_6 була вірогідніше за все обернена до травмуючого фактору передньою поверхнею тіла, але не виключається можливість, що її положення могло змінюватись. Тілесні ушкодження ОСОБА_6 були спричинені переважно в напрямку спереду-назад по відношенню до підекспертної та з достатньою для їх утворення силою;

- протоколом відтворення обставин та обстановки події злочину від 02 липня 2009 року, фототаблицею до нього та відеозаписом вказаної слідчої дії  (а.с. 40 - 61 том 1), згідно яких ОСОБА_5 розповів та показав як вчиняв злочин відносно потерпілої ОСОБА_6 Підсудний ОСОБА_5 пояснював, що він підійшов до потерпілої ззаду, приставив ніж до горла та наказ рухатися. Потім він наказав дівчині покласти свою сумку на землю. Вона це зробили. Після цього він повів дівчину далі. Коли вони відійшли від сумна 20 метрів та підійшли до гаражів, він почав вимагати від неї щоб вона лягла на землю, з метою щоб дівчина не бачила його обличчя. Дівчина відмовилася, почала тікати від нього та підіймати галас. Він схопив її та почав наносити удари ножем. Потім він побіг, викинув ніж за гаражі та підібрав сумочку дівчини, а потім побіг далі;

- висновком додаткової судово-медичної експертизи  № 1657 від 16 вересня 2010 року ( а.с. 17 – 18 том 3), згідно якого покази дані ОСОБА_5 під час проведення відтворення обстановки та обставин події злочину не протирічать механізму утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 та їх кількості;

- протоколом огляду від 02 липня 2009 року та фототаблицею до нього (а.с. 62- 68 том 1), згідно якого оглядалася ділянка місцевості поблизу будинку № 24 по вул. Озерній у м. Полтава, де виявлено та вилучено жіночу сумочку, гаманець, картку оплати проїзду у Харківському метрополітені, дисконтну картку супермаркету «VARUS», косметичку, контурний олівець, пилочку для нігтів, блиск для губ, пробник парфум, пакунок з серветками, тіні для повік, дві монети номіналом 25 та 10 коп.;

- протоколом огляду від 02 липня 2009 року та фототаблицею до нього (а.с. 69- 70 том 1), згідно якого оглядалася квартира АДРЕСА_1, в якій проживав підсудний ОСОБА_5, де виявлено та вилучено шорти підсудного. ОСОБА_5 пояснив, що в цих шортах він був одягнений у той день коли вчинив злочин відносно потерпілої;

- протоколом огляду від 02 липня 2009 року та фототаблицею до нього (а.с. 71- 75 том 1), згідно якого оглядалася ділянка місцевості підліску поблизу с. Триби, де виявлено та вилучено сумку, в якій знаходилися наступні речі: капці, футболка, джинси, палицю, кульковий дезодорант. ОСОБА_5 пояснив, що в капчі та футболці він був одягнений у той день коли вчинив злочин відносно потерпілої;

- висновками імунологічних експертиз № 548 та № 549 від 05 серпня 2009 року ( а.с. 97 – 99, 107 - 110 том 1), згідно якої кров потерпілої ОСОБА_6 та ОСОБА_5 належать до 1 групи, якій властиві антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В. У змиві, представленому на дослідження, знайдена кров людини 1 групи. Ця кров може походити і від потерпілої ОСОБА_6, і від ОСОБА_5 Є можливим диференціювання цих слідів крові по статевій належності;

- висновком цитологічної експертизи № 235 від 07 серпня 2009 року (а.с. 115 -119 том 1), згідно якого сліди крові на футболці могли утворитися за рахунок особи (осіб), в крові якої (яких) міститься антиген Н ізосерологічної системи АВО, в тому числі як за рахунок ОСОБА_5 та і за рахунок ОСОБА_6, якщо у цих осіб були пошкодження, які супроводжувались зовнішньою кровотечею;

- протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання від 17 липня 2009 року (а.с. 144 том 1), згідно якого потерпіла ОСОБА_6, серед пред’явлених їй фотозмімків, впізнала на фото під № 3  особу, яка спричинила їй тілесні ушкодження. На фото під № 3 зображено ОСОБА_5;

- протоколами пред’явлення предметів для впізнання  від 17 липня 2009 року та фототаблицями до них (а.с. 145 – 147, 148 – 150 том 1), згідно яких потерпіла ОСОБА_6 серед пред’явлених їй предметів  впізнала викрадені у неї телефон та сумочку;

- протоколом огляду від 17 липня 2009 року ( а.с. 151 том 1) згідно якого оглядався гарантійний талон на мобільний телефон «Sony Ericsson» W 760 І;

- висновками товарознавчих експертиз №№ 212, 213, 214, 215 від 17 серпня 2009 року та фототаблицями до них (а.с. 159 – 161, 167 – 171, 177 – 181, 187 - 192 том 1), згідно яких залишкова вартість косметички складає 14 грн. 00 коп., гаманця- 44 грн. 00 коп., сумки  - 99 грн. 00 коп., мобільного телефону  - 1 520 грн. 00 коп.;

- висновком експерта № В-3175/1 від 20 серпня 2009 року (а.с. 196 том 1), згідно якого залишкова вартість  серветок гігієнічних складає 10 грн., тіней для повік – 3 грн., блиску сріблястого для вуст – вартості немає, олівця контурного для вуст – 4 грн.,  пробника туалетної води – 5 грн.,  пилочки для нігтів - 2 грн. 10 коп.;

- копією картки виклику швидкої медичної допомоги від 24 червня 2009 року ( а.с. 230 том 1), згідно якої потерпіла ОСОБА_6 до медичного закладу була доставлена  з численними кольочо – ріжучими пораненнями тулуба та кінцівок;

- протоколом огляду предметів від 26 серпня 2009 року ( а.с. 8 том 2), згідно якого оглядалися речі вилучені під час вчинення відповідних слідчих дій по даній кримінальній справі;

- висновком судово-психологічної експертизи № 621 від 15 вересня 2010 року ( а.с. 24- 36 том 3), згідно якого індивідуально-психологячними особливостями процесу відтворення ОСОБА_5 події протиправного діяння, у вчинення якого він обвинувачується, є переважання стверджувальних суджень і умовиводів, які в хронологічномій послідовності описують основний перебіг подій нападу на ОСОБА_6 Повідомлення ОСОБА_5 значно розширюють зміст заданих йому питань, розгортають сюжет, містять ознаки психологічної включеності в процес реконструкції. Невербальна поведінка ОСОБА_5 в ході відтворення подій в службовому кабінеті характеризується відсутністю зовнішніх ознак психічної напруженості, стриманістю, неініціативністю і малоінформативністю. В ході відтворення на місці події невербальна поведінка ОСОБА_5 має характеристики упевненості, ініциативності, активної взаємодії із іншими учасниками слідчої дії, інформативних демонстрацій, які адекватно супроводжують та змістовно поширюють зміст його вербальних повідомлень.

У поведінці ОСОБА_5 в ході проведення з ним зазначеної слідчої дії наявні психологічні особливості, що дають підстави для визначення самостійного давання показань щодо нападу, пограбування та нанесення ударів ножем ОСОБА_6

Наступні повідомлення ОСОБА_5: він двічі лікувався на стаціонарному лікуванні з приводу психічних порушень; внаслідок стану вираженого алкогольного сп’яніння, ОСОБА_5 розумів дійсність наполовину; ОСОБА_5 не хотів застосовувати ніж; наздогнавши потерпілу, ОСОБА_5 притягнув її до себе – сформульовані ОСОБА_5 не самостійно, а в результаті суттєвого впливу зовні-альтернативних питань учасників слідчої дії.

У відеозаписі відтворення обстановки та обставин події злочину від 02 липня 2009 року за участю ОСОБА_5 ознак психічного впливу на нього з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії, та з боку працівників міліції не виявлено.

Твердження ОСОБА_5 про те, що він не мав наміру убивати потерпілу, суд вважає необґрунтованими, такими, що суперечать дійсним обставинам справи, а також повністю спростовуються наведеними вище доказами. Так, аналізуючи показання підсудного ОСОБА_5 в судовому засіданні, безсумнівним є те, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, маючи намір заволодіти майном потерпілої ОСОБА_6, здійснив на останню розбійний напад. У подальшому, після того, як потерпіла на вимогу ОСОБА_5 кинула сумочку на землю і почала тікати, він мав реальну можливість розпорядитися викраденим, та усвідомлював, що довів свій первісний злочинний намір до кінця. Проте, після того як потерпіла ОСОБА_6 зробила спробу залишити місце події, ОСОБА_5 злякався, що потерпіла може повідомити правоохоронні органи про його дії, та у нього виник намір приховати вчинений злочин. З метою реалізації вказаного наміру ОСОБА_5 наздогнав потерпілу, схопив її за руку, внаслідок чого потерпіла впала, та почав наносити їй удари ножем в область грудної клітини і живота. Швидку медичну допомогу він не викликав. Залишаючи потерпілу у безпорадному стані, він усвідомлював, що вона від такої кількості поранень в життєво-важливі органи може померти.

Дані в судовому засіданні показання підсудного ОСОБА_5 підтверджуються протоколом відтворення та відеозаписом вказаної процесуальної дії ( а.с. 40 – 61 том 1), при цьому достовірність даної слідчої дії не викликає сумнівів внаслідок технічної фіксації, яка унеможливлює їх фальсифікацію; висновком судово-медичної експертизи № 1521 від 17 серпня 2009 року ( а.с. 140 – 142 том 1) (щодо характеру та локалізації тілесних ушкоджень); показаннями потерпілої ОСОБА_6 в судовому засіданні та протоколом огляду місця вчинення злочину  (а.с.  4-16 том 1).

Суд бере до уваги, що згідно висновку судово-психологічної експертизи № 621 від 15 вересня 2010 року ( а.с. 24- 36 том 3)  ОСОБА_5 в ході проведення з ним зазначеної слідчої самостійно давав показання щодо нападу, пограбування та нанесення ударів ножем ОСОБА_6, ознак психічного тиску на нього з боку працівників міліції та осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії, не виявлено. А відповідно до додаткової судово-медичної експертизи  № 1657 від 16 вересня 2010 року ( а.с. 17 – 18 том 3) покази, дані ОСОБА_5 під час проведення відтворення обстановки та обставин події злочину, не протирічать механізму утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 та їх кількості.

Крім того, підсудний ОСОБА_5 будучи допитаний в якості підозрюваного ( а.с. 32-33 том 1) пояснював, що коли потерпіла почала кликати на допомогу, він злякався, що хтось почує, та щоб вона замовкла, почав наносити їй удари ножем. А під час відтворення обстановки та обставин події злочину ( а.с. 40 – 61 том 1) ОСОБА_5 пояснював, що коли потерпіла почала від нього тікати та кликати на допомогу, він наздогнав її та почав наносити удари ножем.

Про наявність умислу у ОСОБА_5 на позбавлення потерпілої ОСОБА_6 життя з метою приховати інший злочин свідчать наступні обставини, а саме: кількість спричинених потерпілій тілесних ушкоджень – не менше 12 ударів; характер та, локалізація ушкоджень, які в основному зосереджені в ділянці грудної клітини та тулуба; застосування для цього знаряддя злочину, яким є ніж; спосіб спричинення тілесних ушкоджень – проникаючі колюче – ріжучі поранення грудної клітини та черевної стінки з ушкодженням внутрішніх органів грудної та черевної порожнин, зокрема, наскрізні поранення нижньої долі кореня лівої легені, лівої долі печінки, малого сальника; місце скоєння злочину, яке не є  людним, вчинення злочину в темну пору доби та близько 23 години; залишення потерпілої із тяжкими тілесними ушкодженнями; поведінку ОСОБА_5 по відношенню до  ОСОБА_6, яка передувала події злочину, причини припинення ОСОБА_5 злочинних дій - ОСОБА_5 припинив наносити удари, без впливу зовнішніх чинників.

У судовому засіданні ОСОБА_5 не оспорював обставин вчинення ним злочину відносно потерпілої, кількість, локалізацію та механізм нанесення тілесних ушкоджень, а також той факт, що для нанесення тілесних ушкоджень потерпілій він використовував ніж.

    Таким чином, детальний аналіз зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів по справі свідчить   про те що  ОСОБА_5  мав намір позбавити життя потерпілу з метою приховати розбійний напад вчинений відносно неї, виконав усі дії, які  вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але смерть потерпілої не настала з причин, які не залежали від його волі.

    Посилання підсудного ОСОБА_5 на застосування до нього недозволених методів слідства, судом вважаються безпідставними, оскільки ОСОБА_5 під час досудового слідства не мав будь-яких претензій до працівників міліції, що підтверджується даними відтворення обставин та обстановки події та його відеозаписом (а.с. 39-61 том 1). Крім того, ці твердження підсудного спростовуються результатами прокурорських перевірок, згідно яких  05 жовтня 2010 року заступником прокурора Ленінського району м. Полтава (а.с.99 том 2), а 15 жовтня 2009 року  помічником прокурора м. Полтави (а.с. 114-115 том 2)  в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції відмовлено за відсутністю в їх діях ознак злочинів.

    Таким чином, дослідивши всі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у скоєнні злочинів доведена, а його дії необхідно кваліфікувати:

    - за ч. 1 ст. 187 КК України, як  напад з метою заволодіння чужими майном, поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій);

    - за ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) ОСОБА_6,  з метою приховати інший злочин.

Згідно медичного висновку підсудний  ОСОБА_5 вживає алкоголь зі шкідливими наслідками, лікування не потребує ( а.с. 35 том 2).

Відповідно до акту амбулаторної судово – психіатричної експертизи № 579 від 05 серпня 2009 року ОСОБА_5 під час скоєння інкримінованих йому протиправних діянь міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під дію ч. 2, 3 ст. 19 та ст. 20 КК України не підпадає, може постати перед слідством та  судом.

Вирішуючи питання про  вид та міру покарання підсудному ОСОБА_5, суд виходить із загальних засад призначення покарань, передбачених ст. 65 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_5 покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, що підсудний вчинив тяжкий  та особливо тяжкий злочини, особу ОСОБА_5, його молодий вік, часткове визнання ним вини, позитивні характеристики  по місцю проживання ( а.с. 97-98 том 2), та за місцем  навчання (а.с. 26, 27 том 2).

Обставин, які пом’якшують покарання ОСОБА_5., судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи вказані обставини, дані про особу підсудного ОСОБА_5, його молодий вік, часткове визнання вини, ступінь здійснення злочинних дій – вчинення закінченого замаху, кількість, характер та локалізацію тілесних ушкоджень потерпілій, конкретні обставини скоєного злочину, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного не можливе  без ізоляції від суспільства.

Питання речових доказів по справі необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України:

- гарантійний талон до мобільного телефону «Sony Ericsson» W 760 І  – зберігати в матеріалах кримінальної справи;

-  сережку, виготовлену з металу жовтого кольору, ґудзик,  сумку жіночу, гаманець жіночий, косметичку, гігієнічні серветки, тіні для повік, блиск сріблястий для вуст, контурний олівець для вуст, пробник з туалетною водою, пилку для нігтів ( а.с. 9- 11 том 1), – повернути потерпілій ОСОБА_6

- шорти чоловічі, капці чоловічі, футболку чоловічу, сумку, виготовлену з джинсової тканини (а.с. 9-11 том 1) – передати матері підсудного ОСОБА_18

- мобільний телефон «Sony Ericsson» W 760 І, гроші в сумі 35 коп.,  копійками 25 та 10 копійок, картку оплати проїзду у Харківському метрополітені, дисконтну картку в супермаркет «VARUS» (а.с. 12, 13 том 2)- залишити у потерпілої.

Цивільний позов прокурора Ленінського району м. Полтава про стягнення з ОСОБА_5  витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в сумі 1 406 грн. 21 коп. підлягає задоволенню в повному об’ємі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Під час розгляду даної кримінальної справи не знайшов свого підтвердження той факт, що в сумочці потерпілої, якою протиправно заволодів підсудний, знаходилися  її паспорт, студентський квиток та ідентифікаційний код. Крім того, потерпіла не надала суду доказів  понесення нею витрат на відновлення вказаних документів. Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Потерпіла просить суд стягнути з підсудного  25 000 грн. за проведення нею в майбутньому косметичних операцій. Зважаючи на те, що відшкодуванню при вирішення кримінальної справи підлягають тільки фактично понесені потерпілою витрати на час розгляду справи, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Потерпілою,  під час розгляду справи суду надано квитанції на підтвердження своїх витрат на придбання ліків на суму  8 794 грн. 82 коп. Зважаючи на дані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги  в частині стягнення з підсудного витрат потерпілої понесених у зв’язку з придбанням ліків та на посилене харчування, підлягають частковому задоволенню в сумі 8 794 грн. 82 коп.

Потерпіла просить суд стягнути з підсудного  на її користь шкоду, заподіяну ним викраденням майном в сумі 2 990 грн.  та пошкодженням її одягу і прикрас  в сумі 990 грн. Згідно проведених по справі товарознавчих експертиз, підсудний протиправно заволодів майном потерпілої на суму 2 351 грн. 10 коп., тому саме вказана сума повинна братися за основу при визначенні  розміру заподіяних  викраденням майна  матеріальних збитків потерпілій.  Крім того, враховуючи те, що частина майна знайдена під час досудового слідства, яке підлягає поверненню потерпілій, суд приходить до висновку, що дані позовні вимоги підлягаю частковому задоволенню в сумі  1  629 грн. 65 коп. ( 2 351 грн. 10 коп. (вартість викраденого майна з урахуванням товарознавчих експертиз) – 1 711 грн. 45 коп. (вартість майна, яке підлягає поверненню потерпілій) + 990 грн. (вартість пошкодженого одягу потерпілої).

Вирішуючи позовні вимоги потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, суд бере до уваги, що потерпіла внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень, які стали причиною проведення їй численних хірургічних операцій, пережила чималий  фізичний біль; зазнала моральних переживань спочатку за власне життя та своє здоров’я, а потім переживань, які пов’язані з подією злочину та наслідками у вигляді післяопераційних травм на тілі, психологічних проблем, що розвинулися в неї внаслідок подій, пов’язаних з вчиненням злочину. Всі ці моральні страждання потерпілої призвели до істотних змін у звичайному способі її життя та потягли за собою порушення і ускладнення підтримки соціальних зв’язків з оточуючими людьми та потреби вжиття постійних заходів до відновлення попереднього стану у вигляді консультацій психологів та психіатрів.

Зважаючи на вказане, суд   приходить до висновку, що враховуючи моральні страждання потерпілої ОСОБА_6, її цивільний позов до ОСОБА_5  в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в сумі 100 000 грн.

Витрати за проведення судових експертиз підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_5  в сумі 1 216   грн. 92 коп.

 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З  А  С  У  Д  И  В:

Визнати ОСОБА_5  винним у вчиненні  злочинів, передбачених  ч. 1 ст. 187 та ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115  КК України і призначити йому покарання у вигляді:

- за ч. 1 ст. 187 КК України –  3 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України – 10 років позбавлення волі.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання  призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на  11 років.

Строк покарання рахувати з 02 липня 2009 року.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили, залишити тримання під вартою.

Речові докази –

-  сережку, виготовлену з металу жовтого кольору, ґудзик,  сумку жіночу, гаманець жіночий, косметичку, гігієнічні серветки, тіні для повік, блиск сріблястий для вуст, контурний олівець для вуст, пробник з туалетною водою, пилку для нігтів ( а.с. 9- 11 том 1), – повернути потерпілій ОСОБА_6

- шорти чоловічі, капці чоловічі, футболку чоловічу, сумку, виготовлену з джинсової тканини (а.с. 9-11 том 1) – передати матері підсудного ОСОБА_18

- мобільний телефон «Sony Ericsson» W 760 І, гроші в сумі 35 коп.,  копійками 25 та 10 копійок, картку оплати проїзду у Харківському метрополітені, дисконтну картку в супермаркет «VARUS» (а.с. 12, 13 том 2)- залишити у потерпілої.

Позов прокурора Ленінського району м. Полтави до ОСОБА_5 про стягнення на користь 1-ї міської клінічної лікарні м. Полтави витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в сумі 1 406 грн. 21 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь 1-ї міської клінічної лікарні м. Полтави, в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину,  1 406 грн. 21 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином задовольнити  частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином,  10 424 грн. 47 коп. та на відшкодування моральної шкоди 100 000 грн., а всього 110 424 грн. 47 коп.

В іншій частині позовні вимог відмовити.

Стягнути із засудженого ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області за проведення експертиз холодної зброї, трасологічної та товарознавчих експертиз в сумі  1 216 грн. 92 коп. (а.с. 133, 157, 166, 176, 186, 201 том 1) (банк отримувача – Головне управління державного казначейства в Полтавській області, МФО 831019, код 255740671, р/р № 35220002003664).

На вирок може бути принесено скаргу до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом 15 діб, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий суддя Ленінського

районного суду м. Полтави                                                                               С.П. Юхно

Суддя Ленінського

районного суду м. Полтави                                                       Р.І. Тимчук

Народні засідателі:                                           Н.І. Антонова

                                        А.В. Крат

                                        В.В. Старовойтов