КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-21/09/0227 Головуючий у 1-й інстанції: Біла Л.М.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Петрика І.Й.,
суддів: Земляної Г.В., Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного державного інспектора Вінницької області з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил та державного метрологічного нагляду ОСОБА_3 про поновлення строку на оскарження постанови і скасування постанови № 309 від 05 листопада 2008 року про накладення адміністративного стягнення, –
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до Головного державного інспектора Вінницької області з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил та державного метрологічного нагляду ОСОБА_3 про поновлення строку на оскарження постанови і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 309 від 05 листопада 2008 року.
Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області позивачу ОСОБА_2 було відмовлено в поновленні строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 5 листопада 2008 року, яка була винесена відповідачем. Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30 квітня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційні скарги, в яких просить апеляційну інстанцію скасувати незаконні, на його думку, ухвалу та постанову суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилаються на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідачем у жовтні 2008 року була здійснена позапланова перевірка дотримання Позивачем вимог чинного законодавства при виробництві зберіганні та реалізації молока заготівельного, про що було складено акт перевірки додержання вимог стандартів, норм і правил від 30.10.2008 року № 269. За результатами перевірки Відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації № 300 від 31 жовтня 2008 року відповідно до якого виявлено такі порушення: дві відібрані на аналіз партії молока коровячого незбираного загальною вагою 5115 кг. не відповідають ДСТУ 3662-97 «Молоко коровяче незбиране. Вимоги при закупівлі.»по вмісту сторонніх речовин
На підставі вищевказаного протоколу було винесено оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення, якою на позивача штраф у розмірі 680,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом та просив його задовольнити.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем без поважних причин пропущено строк на оскарження Постанови, обставин, які б перешкоджали позивачу в установлений законом строк звернутися до суду за захистом своїх прав із вищезазначеним позовом судом не встановлено, тоді як відповідач наполягає на відмові у задоволенні адміністративного позову з підстав пропущення строку звернення ОСОБА_2 до суду, що згідно ч. 1 ст. 100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Колегія суддів не може погодитися з такою правовою позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення визначений статтею 288 КУпАП. Указаними правовими нормами особам, відносно яких прийнято постанову, надано право на її оскарження до вищого органу або районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеному КАС, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу
(ст. 289 КупАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
В матеріалах справи є відмітка про направлення Позивачу копії постанови листом від 07.11.2008 р. № 3951/004, проте будь –яких інших доказів її направлення Позивачу у справі відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАСУ) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності вкладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції доказів про направлення Позивачу копії постанови не надав, а Позивач заперечує отримання постанови.
Як вбачається із матеріалів справи(лист від 22.01.2010 р. № 6с/09), представнику позивача адвокату ОСОБА_4, який діючи в інтересах довірителя, звернувся до Відповідача із запитом щодо надання документів, відповідь по суті поставлених питань було надано лише після внесення відповідного припису прокуратурою Замостянського району м. Вінниці за результатами розгляду заяви представника Позивача.
Тому, колегія суддів погоджується із доводами Прозивача, про те, що, у зв'язку з порушенням терміну вручення постанови він був позбавлений права своєчасно оскаржити її до суду.
Слід зазначити, що лише пропущення встановленого десятиденного строку оскарження постанови не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29.07.2009 року.
Зокрема, Вищий адміністративний суд України у справі за позовом гр. К. про визнання дій начальника Криворізького міського управління у справах захисту прав споживачів такими, що не відповідають закону, та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зазначив, що, відмовляючи в задоволенні позову, виходячи із порядку застосування процесуальних строків, встановленого статтею 99 КАС та 10-денного строку оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 289 КУпАП, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач пропустив строк звернення з позовом до адміністративного суду і не довів поважності причин, які можуть бути підставою для його поновлення.
Такий висновок є передчасним, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли його без з'ясування всіх обставин справи й перевірки обґрунтованості чи безпідставності позовних вимог, розглядаючи лише причини пропуску позивачем строку звернення з позовом до адміністративного суду, відмовили у задоволенні позовних вимог лише у зв'язку з пропуском такого строку.
У відповідності до ст. 293 КупАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови.
Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Основними засадами судочинства є: законність (ст. 129 Конституції України).
Аналогічні принципи встановлені також КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 1 ст. 9 КАС України).
Відповідно до статті 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 168 КУпАП, передбачає настання відповідальності за випуск (в тому числі з ремонту) або реалізацію продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України).
Під випуском продукції слід розуміти передачу на товарний ринок виробником (підприємством або громадянином підприємцем) продукції, що не відповідає вимогам стандартів.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_2, як виконавцем та ВАТ „Житомирський маслозавод", як замовником укладено договір про надання послуг по збору і доставці молока № 354 від 05.01.2008 р.
Згідно п.п. 1.2 п.1 даного договору при реалізації Сторонами умов цього договору, Виконавець послуг не виступає в якості посередника з поставки зібраного молока Замовнику. Право власності на заготовлене у особистих селянських господарств населення молоко, відповідно до укладених ними із Замовником окремих договорів переходить безпосередньо від них до Замовника. Розрахунки Замовника за молоко проводяться без участі Виконавця.
Оскільки Позивач здійснює лише доставку зібраного молока Замовнику за вищевказаним договором, підстави вважати його відповідальним за випуск і реалізацію продукції, що не відповідає вимогам стандартів, не вбачається.
Таким чином, дії Відповідача по притягненню Позивача до відповідальності за статтею 167 КУпАП є незаконними.
Проте, як вбачається із оскаржуваної постанови, за нею Позивач був притягнутий до відповідальності також і за статтею 171-1 КУпАП.
Вищевказаною статтею передбачено, що порушення умов і правил проведення повірки і калібрування засобів вимірювальної техніки, проведення повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки неуповноваженими повірочними та неатестованими або неакредитованими калібрувальними лабораторіями; порушення правил виконання вимірювань та умов використання їх результатів у сферах, на які поширюється державний метрологічний нагляд, а також проведення вимірювань у цих сферах з використанням неатестованих методик або неатестованими вимірювальними лабораторіями тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від трьох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тоді як постановою від 05.11.08 р. на Позивача накладений штраф у розмірі 680,00 грн., що становить сорок неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оскільки дії Відповідача по притягненню Позивача до відповідальності за статтею 167 КУпАП визнані судовою колегією незаконними, а розмір штрафу накладеного на позивача оскаржуваною постановою вище максимального розміру санкцію передбаченої статтею 171-1 КУпАП на 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, дії Відповідача в частині накладення адміністративного стягнення суперечать ст. 19 Конституції, що є підставою для задоволення позову.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” точне і неухильне додержання адміністративними судами норм Кодексу адміністративного судочинства України є неодмінною умовою виконання завдань щодо забезпечення правильного, справедливого і своєчасного вирішення спорів з метою захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб і прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин.
Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30 квітня 2009 року та постановлення нової, якою позовні вимоги слід задовольнити.На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –задовольнити.
Постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30 квітня 2009 року –скасувати, постановити нову, якою позов ОСОБА_2 до Головного державного інспектора Вінницької області з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил та державного метрологічного нагляду ОСОБА_3 про поновлення строку на оскарження постанови і скасування постанови № 309 від 05 листопада 2008 року про накладення адміністративного стягнення–задовольнити.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту прийняття, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
судді: Г.В. Земляна
Ю.І. Цвіркун