КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-9023/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Петрика І.Й.,
суддів: Земляної Г.В., Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі: Проказін О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Чернігівської міськрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області, на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 року у справі за позовом приватного підприємства “Каскад” до Чернігівської міськрайонної державної податкової інспекції про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И Л А:
ПП “Каскад” звернулись до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівської міськрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень від 26.01.2009 року № 0000032340/0, від 26.01.2009 року № 0000022340/0.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Чернігівська МДПІ звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, з 22 грудня 2008 року по 09 січня 2009 року працівниками Чернігівської МДПІ була проведена виїзна планова документальна перевірка ПП “Каскад” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
За наслідками вказаної перевірки було складено Акт про результати виїзної планової перевірки ПП “Каскад” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року № 1/23/31423952 від 16.01.2009 року.
Згідно висновків, викладених в Акті перевірки, було виявлено порушення позивачем ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, в зв’язку з чим визначено суму податкового зобов’язання по єдиному податку в сумі 113780 (сто тринадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень 20 копійок.
Податковим повідомленням-рішенням від 26.01.2009 року № 0000032340/0 року до позивача застосовані штрафні санкції з єдиного податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб у сумі 34246,20 грн., донарахований єдиний податок у сумі 79534,00 грн., усього 113780,20 грн.
Прийняття вищезазначеного повідомлення-рішення мотивовано висновками Акту перевірки про те, що в порушення вимог статті 1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” позивачем не було включено до виручки від реалізації суму поворотної фінансової безвідсоткової допомоги в розмірі 1325574,0 грн., що призвело до зниження єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року на суму 79534,0 грн.
Податковим повідомленням-рішенням від 26.01.2009 року № 0000032340/0 до позивача застосовані штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 29588,50 грн., донарахований податок на додану вартість у сумі 59177,00 грн., усього 88765,50 грн.
Зазначене рішення обґрунтовано порушенням позивачем вимог п.п. 7.4.5., п. 7.4. ст. 7, п.п. 7.2.1., п. 7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, зокрема включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
В межах процедури адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями ПП “Каскад” звернулись до суду з адмінпозовом та просять його задовольнити.
Суд першої інстанції, постановляючи рішення по суті пред’явлених вимог, прийшов до висновку про достатню кількість правових підстав для задоволення позову.
Колегія суддів не може погодитися з такою правовою позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 5 статті 1 Указу Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Згідно з п. 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 13.10.98р. № 477 визначено, що суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, в якій у хронологічній послідовності на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.
Згідно п. 2 вказаного наказу: у графі 6 Книги обліку “Загальна сума виручки та позареалізаційних доходів” відображаються всі надходження, отримані на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу суб’єктом малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи основні фонди, які належать суб’єкту малого підприємництва й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи; та виручка від іншої реалізації.
Відповідно до п. 40 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 „Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000р. № 39 “у статті “інші звичайні доходи” відображаються: дивіденди, відсотки, доходи від участі в капіталі та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від не операційних курсових різниць; інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства”.
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується позивачем поворотна фінансова допомога надходила в касу та на розрахунковий рахунок підприємства і використовувалась для ведення господарської діяльності
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що поняття терміну “дохід” визначається виключно Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Поняття “поворотна фінансова допомога” не тотожна поняттю “дохід” в розумінні цього Закону і перебування позивача на спрощеній системі оподаткування не утворює його обов’язку зараховувати отриману “поворотну фінансову допомогу” як “дохід” та сплачувати з цих сум податки. Проте, з такими висновками колегія суду не може погодитися у зв’язку із тим, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на прибуток підприємств. Застосування до суб’єкта господарювання, що не є платником податку на прибуток норм вказаного вище закону є неправомірним, крім того в Указі № 727/98 відсутні посилання на можливість використовувати терміни (поняття) у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами.
Із зазначеного слідує, що всі доходи, отримані суб’єктом малого підприємництва у вигляді надходжень на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу при складанні розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва –юридичною особою підлягають включенню до рядка 4 “Усього виручка від реалізації”.
Отже, чинними нормами вищезазначеного Порядку передбачено включення до складу оподатковуваного прибутку платника єдиного податку сум отриманих у вигляді безповоротної фінансової допомоги. А нормами Указу Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” не передбачено застосування норм Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” для визначення поняття “дохід”,“ поворотна фінансова допомога ”.
Погоджується колегія суддів з висновками суду першої інстанції про те, що податковим органом неправильно зроблено висновок про завищення податкового кредиту по податку на додану вартість, оскільки факт проведення господарських операцій згідно податкових накладних встановлено в Акті перевірки, в якому також вказано, що до Чернігівської МДПІ 13.01.2009 року ПП “Каскад” було подано уточнюючу розшифровку податкових зобов’язань та кредиту в розрізі контрагентів. В податковому реєстрі була виправлена помилка в ІПН контрагента, ТОВ “Нива”.
Як вбачається з матеріалів справи факт проведення операцій по вказаним податковим накладним ніким не оспорюється. Договори між ПП “Каскад” та ТОВ “Нива” виконано повністю, докази визнання цих договорів не дійсними в установленому порядку відсутні. Податкові накладні виписувалися партнерами підприємства в момент здійснення господарських операцій, зазначені податкові накладні містять необхідні реквізити, суми податкових зобов’язань за оспорюваними господарськими операціями було задекларовано ТОВ “Нива до Ріпкинського відділення Чернігівської МДПІ.
За таких обставин, погоджується колегія суду з правовою позицією суду першої інстанції, що помилка позивача допущена у податкових накладних в індивідуальному податковому номері контрагента є незначною, тому не робить податкові накладні недійсними, а також не завдає державі шкоди.
Із зазначеного слідує, що суму податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцям
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов в цій частині, оскільки обґрунтування податковим органом про порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1 п.7.2 та п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” при заявлені до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, не узгоджуються з вимогами Закону.
За п.4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставою для часткового скасування постанови суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції неправомірно задовольнив вимогу позивача про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Чернігівської МДПІ Чернігівської області від 26.01.2009 року № 0000032340/0.
Отже, судова колегія вбачає всі правові підстави для часткового скасування рішення суду першої інстанції в цій частині та постановлення нового про часткову відмову в задоволенні позовних вимог.
За таких обставин апеляційна скарга Чернігівської МДПІ Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 року по справі за позовом ПП “Каскад” до Чернігівської МДПІ про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень від 26.01.2009 року № 0000032340/0, від 26.01.2009 року № 0000022340/0 –підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.01.2009 року № 0000032340/0 –скасуванню з постановленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Чернігівської міськрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області –задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 року в частині визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.01.2009 року № 0000032340/0 –скасувати, постановивши в цій частині нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В решті постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
судді:
Повний текст постанови виготовлений 01 листопада 2010 року