КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-34/09 Головуючий у 1-й інстанції: Пироженко О.В.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
У Х В А Л А
Іменем України
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Петрика І.Й.,
суддів: Земляної Г.В., Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі: Проказіні О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Васильківської міської ради, ОСОБА_3 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Васильківської міської ради, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов’язання відповідача вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Повивач ОСОБА_4 (далі позивач) звернулася до суду з позовом про визнання протиправним рішення третьої сесії п’ятого скликання Васильківської міської ради від 31 травня 2006 року про передачу в приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,117 га .
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2009 року позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням міський Васильківська міська рада, ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких просить скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким закрити провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова залишенню без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи постанову про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, від 24 листопада 2006 року, позивач є власником земельної ділянки площею 0,093 га, яка розташована по АДРЕСА_1. Цільове призначення земельної ділянки - будівництво, обслуговування жилого будинку і господарських споруд.
Рішенням 3-ої сесії 5-го скликання Васильківської міської ради від 31 травня 2006 року частину провулку Керамічного, який слугував дорогою (під'їздом) до земельної ділянки позивача було передано у приватну власність - ОСОБА_3.
20 грудня 2006 року останній отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,117 га, яка розташована по АДРЕСА_2.Цільове призначення земельної ділянки ведення особистого селянського господарства.
В результаті чого позивач вважає, що відповідач Васильківська сільська рада, прийнявши 31 травня 2006 року рішення про передачу ОСОБА_3 у приватну власність частину дороги (землі загального значення), створив умови, за яких порушуються її права як власника земельної ділянки. Із цих це підстав позивач не може розпочати будівництво.
Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Статтею 12 Земельного кодексу України передбачені повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок.
Таким чином, у відповідності до Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями розпоряджатися землями, які перебувають у комунальній власності. Таке розпорядження вони здійснюють шляхом безоплатної передачі земель у приватну власність громадянам. Реалізовуючи зазначені повноваження, органи місцевого самоврядування мають право змінювати цільове призначення земельних ділянок, які відчужуються.
Частиною 3 ст. 83 Земельного кодексу України передбачено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).
Землі загального користування забезпечують належне функціонування населених пунктів та використовуються з урахуванням планів земельно-господарського устрою конкретного населеного пункту.
До складу цих земель входять земельні ділянки, що використовуються як шляхи сполучення (дороги, вулиці, проїзди, площі, набережні), для задоволення культурно-побутових потреб населення (парки, сквери, бульвари, лісопарки та ін.), а також землі комунально-побутового призначення (кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).
3емлі загального користування перебувають у віданні місцевих рад та як правило знаходяться тільки в державній або комунальній власності і не можуть передаватися у приватну чи колективну власність. На таких землях дозволяється будівництво капітальних будівель і споруд відповідно до цільового призначення цих земель, а також тимчасових споруд легкого типу без шкоди для цільового призначення земель. При цьому, землі загального користування населених пунктів вільно і безкоштовно використовуються для задоволення потреб усього населення. Експлуатація цих земель здійснюється необмеженим колом суб'єктів у встановленому законом порядку. Таке використання доступне для всіх без винятку осіб, коло яких не обмежується і які не пов'язані між собою взаємними правами та обов'язками.
Законодавством України передбачено можливість обмеження права користування зазначеними землями (зокрема, при проведенні будівництва або інших робіт) шляхом закриття проїздів, перекриття вулиць, однак для цього необхідне рішення уповноваженого державного органу або органу місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями на вчинення відповідних дій.
Благоустрій земель загального користування здійснюють органи комунального господарства місцевих рад та підпорядковані їм організації і установи, які в свою чергу несуть відповідальність за належну експлуатацію цих земель.
Проте, Васильківська міська рада наділяючи громадян суміжними земельними ділянками не врахувала можливості кожного із громадян належним чином користуватися приватизованими земельними ділянками, маючи до них доступ (вільний під'їзд).
Стосовно вимог апелянта відносно закриття провадження у справі на підставі ч.1 ст.203 КАС та п.1 ч.1 ст.157 КАС колегія суддів зазначає наступне:
Відповідно до п. 1 ст. 17 КАС України спори юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносяться до компетенції адміністративних судів і розглядаються за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС).
Згідно з п.7 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Передумовою виникнення права на користування земельною ділянкою, здійснення інших дій щодо оформлення цього права згідно чинного земельного законодавства України - є рішення органу місцевого самоврядування, як суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, колегією суддів враховується, що згідно з Рішенням Конституційного суду України від 01.04.2010 року у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України положення пункту 1 стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
На момент розгляду даної справи судом апеляційної інстанції набуло чинності Рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010 року, яке є обов'язковим до виконання на території України.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка ОСОБА_4 оскаржує рішення Васильківської міської ради про надання земельної ділянки у власність.
За таких обставин дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 –204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційну скарга залишається без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги Васильківської міської ради, ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
судді:
Повний текст ухвали виготовлений 01 листопада 2010 року.