Справа № 2-а-307/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 листопада 2010 року Бородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого – судді Унятицького Д.Є.
при секретарі – Клочко Т.С,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Бородянському району Київської області про зобов'язання вчинити дії, а саме перерахувати раніше призначені державну та додаткову пенсії, з урахуванням їх підвищення та доплати і виплатити донараховані суми,
в с т а н о в и в:
У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він пенсіонер, постійно проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, крім того, віднесений до першої категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і йому встановлена ІІ група інвалідності, яка пов'язана з впливом аварії на ЧАЕС. Відповідно до положень ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Також, відповідно до вимог ст. 39 зазначеного Закону він має право на отримання щомісячної грошової доплати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати як непрацюючий пенсіонер, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Проте відповідачем нарахування та сплата основної та додаткової пенсії, а також доплата за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю здійснювалася всупереч чинному законодавству.
Крім того, він відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни і відповідно до ст.6 цього Закону з 1 січня 2006 року має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі тридцяти відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, зазначену допомогу отримував у значно меншому розмірі.
Просив зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області вчинити дії, а саме здійснити перерахунок його державної пенсії по інвалідності, як особі, віднесеній до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інваліду ІІ групи, виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком з 1 червня 2008 року по 31 грудня 2010 року, з урахуванням вимог ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобільської катастрофи" відповідно до збільшення розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом, та здійснити виплату донарахованої суми.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області вчинити дії, а саме здійснити перерахунок його додаткової пенсії як особі, віднесеній до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інваліду ІІ групи, виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком з 1 червня 2008 року по 31 грудня 2010 року, з урахуванням вимог ст.49,50 Закону України ""Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобільської катастрофи" відповідно до збільшення розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом, та здійснити виплату донарахованої суми.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області вчинити дії, а саме підвищити йому пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 1 червня 2008 року по 31 грудня 2010 року, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідно до збільшення розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом, та здійснити виплату донарахованої суми.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області вчинити дії, а саме здійснити перерахунок доплати до його пенсії з 1 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року, виходячи з розмірів однієї мінімальної заробітної плати, з урахуванням вимог ст.39 Закону України ""Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобільської катастрофи" відповідно до збільшення розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом, та здійснити виплату донарахованої суми.
Ухвалою від 4 жовтня 2010 року позовні вимоги до 1 квітня 2010 року були залишені без розгляду.
Позивач та його представник в судове засіданняне з'явились, просили справу слухати без їх участі.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, відповідно до заперечень, просив слухати справу без участі його представника, вважав, що позивачу нарахування пенсії проводилось відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 122 КАС України суд ухвалює рішення в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, проживає в зоні посиленого раіоекологічного контролю, являється пенсіонером та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії та інвалідом ІІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується копіями посвідчення та вкладки до нього, витягу з акту, довідкою (а.с.11-14).
Як вбачається з довідки Управління ПФУ у Бородянському районі (а.с.14) позивач перебуває на обліку в УПФУ у Бородянському районі і отримує пенсію по ІІ групі інвалідності, пов'язаної з впливом аварії на ЧАЕС, в розмірі відповідно до вимог ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". На виконання ч.4 ст. 54 вказаного Закону постановою КМ України № 1 від 3 січня 2002 року "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" визначено розрахункову величину 19,91 грн., з 1 вересня 2004 року – 22,30 грн., відповідно до яких проводився розрахунок пенсії. Відповідно до постанов КМ України від 26 липня 1996 року №831,836 додаткова пенсія до пенсії по інвалідності, призначеної згідно ст. 54 Закону (від заробітної плати в зоні відчуження) обчислювалася, виходячи з розрахункової величини 16,62 грн., а до пенсії по інвалідності згідно Закону України (Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) та ч.4 ст. 54 (мінімальний розмір) – виходячи з розрахункової величини 19,91 грн. З 1 січня 2008 року за Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” розрахунок додаткової пенсії встановлено у відсотках до прожиткового мінімуму визначеного для осіб, які втратили працездатність. При збільшенні прожиткового мінімуму всі додаткові пенсії щоразу перераховувалися. Розрахунок доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, який передбачений статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться відповідно до постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року в розмірі 5,20 грн. Крім того, позивачу надбавка як дитині війни нараховувалась та виплачувалась в розмірі 10 % прожиткового мінімуму.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20 грудня 2005 року N 3235-IV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак, дію вказаної норми на 2006 рік було зупинено на підставі Закону України від 20 грудня 2005 року.
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" на 2007 рік дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено з урахуванням статті 111 "Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", відповідно до якої в 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке вплачується замість пенсії виплачується особам, які є інвалідами , в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 на 2007 рік, передбачене пунктом 12 статті 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік від 19 грудня 2006 року № 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
В 2008 році статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідно до підпункту 2 пункту 41 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року, було викладено в новій редакції відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008.
Тому суд вважає, що позивач з 1 квітня 2010 року мав право на отримання підвищення до пенсії відповідно до положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тобто, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч. 4 ст. 54 вищевказаного Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI п.28 розділу ІІ вносились зміни в Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема в статтю 50 та ч.3 і 4 ст.54, які викладались в новій редакції та змінювали у бік зниження особам, віднесеним до категорії І, інвалідам ІІ групи розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, - з 75 % прожиткового мінімуму до 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та нижній розмір пенсії з 8 мінімальних пенсій за віком до 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення вказаних статей Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнано неконституційними.
Постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" також було знижено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю для інвалідів ІІ групи до 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче для інвалідів ІІ групи - 965 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності правового акта закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує правовий акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають ч.1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Також суд не звертає увагу на посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
З положень ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", випливає, що під час визначення розміру пенсії, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, доплати як дитині війни, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, доплати виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
За таких обставин суд вважає, що позивач з 1 квітня 2010 року по 1 жовтня 2010 року мав право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, надбавки у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 39 ЗУ України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
У 2007 році дія абзацу 4 частини 1 статті 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, була зупинена, відповідно до Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 вказані зміни до Закону були визнані неконституційними, тобто такими, які не відповідають Конституції України.
У 2008 році частину першу та другу статті 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було замінено однією частиною такого змісту: "Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України" відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року.
Однак вищезазначені зміни до Закону також рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 були визнані неконституційними.
Одночасно слід зазначити, що з 2004 року розмір мінімальної заробітної плати встановлювався Законом України "Про Державний бюджет України" (на відповідний рік). Положення Законів України "Про Державний бюджет України" не містить обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За таких обставин суд вважає, що позивач з 1 квітня по 1 жовтня 2010 року мав право на щомісячну грошову доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, зобов'язати Управління ПФУ в Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії позивача як потерпілому від Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліда 2-ї групи, яка настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, дитині війни, згідно зі статтями 39,50,54,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", с.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нарахувавши з 1 квітня по 1 жовтня 2010 року державну пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров"ю – у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсі за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячну грошову доплату, як проживаючому на території зони посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, та зобов"язати відповідача виплатити на користь позивача донараховані суми.
При цьому суд вважає, що позовні вимоги по 31 грудня 2010 року не підлягають задоволенню, оскільки завданням адміністративного судочиства є захит прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень, які вже відбулись.
В іншій частині позову необхідно відмовити.
Відповідно до ст.256 КАС України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання судового рішення у межах суми донарахованої державної і додаткової пенсії з урахуванням доплат та підвищень за один місяць.
Керуючись ст.ст.9,11,71,86,99,100,122,159-163, 256 КАС України, ст.1,6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 39,50,54,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року, суд
п о с т а н о в и в:
Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Бородянському району Київської області про зобов'язання вчинити дії, а саме перерахувати раніше призначені державну та додаткову пенсії, з урахуванням їх підвищення та доплати і виплатити донараховані суми задовольнити частково.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2010 року по 1 жовтня 2010 року, відповідно до ст.39,50, 54,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", нарахувавши державну пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров"ю – у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та щомісячну грошову доплату, як проживаючій на території зони посиленого радіологічного контролю виходячи з розміру однієї мінімальної заробітної плати.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2010 року по 1 жовтня 2010 року, відповідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нарахувавши щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області виплатити ОСОБА_1 донараховані суми державної пенсії по інвалідності, щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю, щомісячної грошової доплати, як проживаючій на території зони посиленого радіологічного контролю та щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни.
В іншій частині позову відмовити.
Допустити негайне виконання судового рішення у межах суми донарахованої державної і додаткової пенсії з урахуванням доплат та підвищень за один місяць.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Бородянський районний суд Київської області. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.
Головуючий - суддя Унятицький Д.Є.