Справа № 22ц-341/07 Головуючий в 1 інстанції Гапончук В.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
іменем України
17 квітня 2007 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Расевича СІ.,
суддів Киці СІ., Шевчук Л.Я.,
при секретарі Гордійчук І.В. розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до управління праці і соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації, головного управління Державного казначейства України у Волинській області, фінансового управління Любешівської районної державної адміністрації про стягнення коштів за оплату житлово-комунальних послуг та завдану моральну шкоду за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1на рішення Любешівського районного суду Волинської області від 20 лютого 2007 року.
Особи, які беруть участь у справі: позивач - ОСОБА_1;
відповідач - управління праці і соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації;
представник відповідача - Сащук Лариса Григорівна;
відповідач - головне управління Державного казначейства України у Волинській області; представники відповідача - Бардош Галина Гнатівна, Самолюк Євгенія Володимирівна, Гні-ровський Юрій Васильович;
відповідач - фінансове управління Любешівської районної державної адміністрації; представник відповідача - Пасевич Наталія Євстафіївна.
Колегія суддів
встановила:
Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 20 лютого 2007 року позов ОСОБА_1. задоволено частково.
Постановлено стягнути на користь ОСОБА_1. з управління праці та соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації 86 грн. компенсації середньої вартості путівки на санаторно-курортне лікування та 0,21 грн. судових витрат, сплачених позивачем на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи при подачі позову, з розрахункового рахунку коштів державного бюджету фінансового управління Любешівської районної державної адміністрації № 31429013240625 головного управління Державного казначейства України у Волинській області 561 грн. 04 коп. заборгованості по виплаті пільг на оплату житлово-комунальних послуг та з фінансового управління Любешівської районної державної адміністрації 1,34 грн. судових витрат, сплачених позивачем на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи при подачі позову. Крім того, постановлено стягнути з управління праці та соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації державне мито в розмірі 1,71 грн. та звільнити від сплати державного мита фінансове управління Любешівської районної державної адміністрації.
2
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність рішення із-за порушення норм матеріального права, просить ухвалити нове про задоволення його позовних вимог в повному об'ємі.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1. працює викладачем дитячої музичної школи смт. Любешів з 1 вересня 1979 року і належить до громадян, які віднесені до З категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно ст. 22 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач, як особа, що проживає на території зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, має право на позачергове щорічне безплатне отримання санаторно-курортних путівок або одержання за його бажанням грошової компенсації в порядку та розмірі середньої вартості путівки в Україні, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 10 Положення про організацію оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2000 року № 800 громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, забезпечуються путівками на підставі письмової заяви та довідки, яка видається на основі даних щорічної диспансеризації лікарсько-відбірковими комісіями районних, обласних лікарень і спеціалізованих диспансерів постраждалим особам.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2005 року № 848 „Про розмір середньої вартості путівки для виплати компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за 2004 рік" встановлено середню вартість путівки для виплати компенсації за 2004 рік особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і проживають на території зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, у розмірі 86 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, заяву про виплату грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку ОСОБА_1. подав 25 березня 2004 року. У 2005 році та у 2006 році позивач з заявами про виділення йому путівок на санаторно-курортне лікування або виплату йому грошової компенсації не звертався.
Таким чином, суд прийшов до вірного висновку про необхідність стягнення з управління праці та соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1. 86 грн. компенсації середньої вартості путівки на санаторно-курортне лікування за 2004 рік.
Відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону України „Про освіту", педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.
Згідно із законом України від 27 листопада 2003 року „Про державний бюджет України на 2004 рік" дію абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України „Про освіту" було зупинено на 2004 рік.
Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет на 2004 рік" від 17 червня 2004 року внесено зміни до пункту 12 частини першої ст. 80 зазначеного Закону України, відновлено дію абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України „Про освіту" і доповнено ст. 78 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" частиною п'ятою, у відповідності до якої пільги в частині безоплатного користування квартирою з опаленням та освітленням відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України „Про освіту" надаються за рахунок субвенції з державного бюджету на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот.
Згідно ст. 1 Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України „Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів", визнаються кредиторською заборгованіс-
3
тю Державного бюджету України виплати, встановлені абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України „Про освіту" у повному обсязі оплати, якщо вона здійснювалася самими працівниками, а не за рахунок відповідного бюджету. Кредиторська заборгованість визнається за весь період, коли фінансування виплат зупинялося законом про державний бюджет на відповідний рік.
Пунктом 7 Порядку погашення кредиторської заборгованості державного бюджету з виплат, установлених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України „Про освіту" щодо безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням, затвердженого наказом міністерства освіти і науки України від 28 листопада 2005 року № 679 (далі Порядок), заборгованість з виплат нараховується за період, коли фінансування виплат зупинялося законами про державний бюджет на відповідні роки (2000, 2001, 2003 та 6 місяців 2004 року) й оплата здійснювалася особами, які працювали у вищезазначений період у сільській місцевості і селищах міського типу на посадах педагогічних працівників навчальних закладів та установ освіти і працюють зараз у тому самому закладі чи установі (незалежно від займаної посади).
Відповідно до п. 11 зазначеного Порядку заборгованість з виплат за користування житлом, тепловою енергією для опалення житла та споживання природного газу нараховується, виходячи з норм, установлених у відповідному періоді постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1996 року № 879 „Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати" в частині плати за користування житлом -21м2 загальної площі на одну особу, яка має право на пільгу, і додатково 10,5 м на сім'ю; плати за користування тепловою енергією для опалення житла (у будинках з центральним опаленням) -21м2 опалювальної площі на одну особу, яка має право на пільгу, і додатково 10,5 м на сім'ю. Заборгованість з виплати за тверде паливо нараховується за нормами, встановленими обласними державними адміністраціями для відповідної місцевості у відповідний період на домогосподарство. Заборгованість з виплат за безоплатне освітлення житла (квартири) нараховується на площу понад 30 м2 - ЗО кВт.год.
Як вбачається з квитанцій позивачем були сплачені кошти за надані послуги з теплопостачання за період з жовтня 2003 року по квітень 2004 року та спожиту електричну енергію з січня 2000 року по червень 2004 року.
20 листопада 2005 року ОСОБА_1. подав заяву на ім'я начальника Любешівсько-го відділу культури з проханням виплатити йому компенсацію за комунальні послуги за 2000, 2001, 2002, 2003 та 6 місяців 2004 року.
Згідно довідки № 389 від 28 грудня 2006 року та листа № 28 від 14 лютого 2007 року відділу культури розмір заборгованості викладачу музичної школи ОСОБА_1. за 2000, 2001, 2003 та 6 місяців 2004 року за надані послуги з теплопостачання становить 277,12 грн., за спожиту електричну енергію - 283,92 грн.
Згідно п. 14 Порядку виплата заборгованості особам, які мають право на такі виплати, здійснюють безпосередньо заклади чи установи відповідно до помісячних асигнувань. У разі, якщо заклад чи установа, у яких працював педагогічний працівник у період 2000, 2001,2003 та 6 місяців 2004 року років, фінансувалися за рахунок державного бюджету, а в даний час фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів (або навпаки), заборгованість з виплат погашається з бюджету, з якого заклад чи установа фінансується в даний час.
Як вбачається з п. 5.1 статуту Любешівської музичної школи, яка є державним учбовим закладом, кошти школи складаються з бюджетних асигнувань. Основним джерелом фінансування учбово-виховної та господарської діяльності, соціального розвитку колективу школи та оплати праці її працівників є кошти державного бюджету.
Отже, судом першої інстанції вірно постановлено стягнути з розрахункового рахунку коштів державного бюджету фінансового управління Любешівської районної державної адміністрації головного управління Державного казначейства України у Волинській області в користь ОСОБА_1. 561,04 грн. заборгованості по виплаті пільг за оплату житлово-комунальних послуг, нарахованої до 1 липня 2004 року.
Відповідно до п. 2 Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів
4
внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 року № 426 із змінами внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2004 р. № 148 пільги, компенсації і гарантії, на які мають право пільговики, надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном, комунальними послугами та за проїзд. Відшкодування зазначених витрат провадиться щомісяця або раз на квартал за рішенням керівника установи. Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що для відшкодування фактичних витрат пільговик подає в бухгалтерію установи копії квитанцій про оплату за користування житлом (квартирну плату), паливом, телефоном і за комунальні послуги у строк, за який здійснюється відшкодування, а також довідку про склад сім'ї.
Як вбачається з квитанції до прибуткового касового ордера № 796 вартість наданих послуг за теплопостачання за період з жовтня 2003 року по грудень 2005 року в сумі 1476,86 грн. була сплачена ОСОБА_1. лише 14 листопада 2006 року. Крім того, позивач у визначений законодавством строк, а саме у період з 1 липня 2004 року по 31 грудня 2004 року ні адміністрації Любешівської музичної школи, ні адміністрації відділу культури Любешів-ської райдержадміністрації вищезазначені документи не подавав, у зв'язку з чим він не отримував у вказаний період встановлених пільг.
Відповідно до п. 31 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата електричної енергії здійснюється з дня подання споживачем заяви. ОСОБА_1. подав заяву енергопостачальній організації 9 грудня 2004 року і відповідно з цього часу здійснювалася пільгова оплата електричної енергії.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1996 року № 879 „Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати" встановлено, що громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, з 1 серпня 1996 року зазначені пільги надаються на споживання електричної енергії на комунально-побутові потреби у сільській місцевості і селищах міського типу громадян, яким відповідно до законодавства держава забезпечує безоплатне освітлення житла (квартири) у розмірі 30 кВт. год. на місяць.
З пояснень позивача, які підтверджуються матеріалами справи, вбачається, що пільги на споживання електричної енергії у розмірі 30 кВт. год. на місяць за період з грудня 2004 року по 1 квітня 2006 року він отримував.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач проживає в будинку з централізованим опаленням, яке здійснювалося Любешівською центральною районною лікарнею до середини грудня 2005 року. В квітні 2005 року ОСОБА_1. отримав компенсацію на тверде паливо, згідно з абзацом 1 частини 4 ст. 57 Закону України „Про освіту" в розмірі 279 грн.
Відповідно до п. 6 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 пільговик, який має право на конкретну пільгу згідно з кількома законами України, включається до Реєстру як пільговик, що користується цією пільгою згідно з одним Законом України за його вибором.
Згідно ст. 51 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік" за рахунок суб-венцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу надаються пільги громадянам відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України „Про освіту".
Статтею 39 зазначеного Закону та п. 1 Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 року
5
№ 426 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 року № 1430 встановлено, що пільги, компенсації і гарантії, на які згідно із законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу, щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, газ, електрична та теплова енергія), безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів надаються у разі, якщо зазначені працівники мають право на податкову соціальну пільгу.
Відповідно до підпункту 6.5.1 пункту 6.5 ст. 6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
Як вбачається з довідки № 389 від 28 грудня 2006 року про заробітну плату та інші прибутки позивача за 2006 рік, його місячний дохід перевищує суму, яка дає право на застосування податкової соціальної пільги.
Крім того, судом встановлено, що у 2006 році позивач на підставі п. 14 ст. 22 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" отримав відшкодування 50 % вартості твердого палива в розмірі 204 грн.
За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. В даному випадку, і це підтверджується матеріалами справи, вини відповідачів щодо відшкодування витрат за надані педагогічним працівникам житлово-комунальні послуги немає, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність позовних вимог позивача в цій частині.
Також є безпідставними вимоги ОСОБА_1. в частині притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до Закону України „Про боротьбу з корупцією" керівників управління соціального захисту населення ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4., оскільки вони не можуть бути розглянуті у порядку цивільного судочинства.
Не підлягають до задоволення вимоги позивача в частині зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації надрукувати у газеті „Нове життя" постанову Кабінету Міністрів України „Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати" та Порядок забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом (квартирою) з опаленням та освітленням відповідно до пункту „і" ч. 1 ст. 77 Основ законодавства України про культуру, абзацу першого ч. 4 ст. 57 Закону України „Про освіту", затверджений наказом № 341/651/619.769 від 13 вересня 2006 року, оскільки оприлюднення нормативно-правових актів здійснюється у відповідності до Указу Президента України від 10 червня 1997 року „Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності". Розміщення текстів нормативно-правових актів в засобах масової інформації не є обов'язком управління праці та соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації.
З цих же підстав не підлягає спростуванню відповідачем, через опублікування у газеті „Нове життя" чинна норма закону, у відповідності до якої пільги, компенсації і гарантії, на які згідно із законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу, щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, газ, електрична та теплова енергія), безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним
6
транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів надаються у разі, якщо зазначені працівники мають право на податкову соціальну пільгу.
Судом обгрунтовано відмовлено в задоволені вимог ОСОБА_1. про стягнення коштів за оплату житлово-комунальних послуг на користь інших педагогічних працівників, оскільки останні не звернулися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод і інтересів, і не уповноважували представляти їх інтереси позивача.
Доводи позивача щодо неправильного застосування судом норм матеріального права не знайшли свого підтвердження і спростовуються наведеними вище і дослідженими в судовому засіданні доказами.
Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1відхилити, а рішення Любешівського районного суду Волинської області від 20 лютого 2007 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.