Справа 2-324/2010 р.

 Р І Ш Е Н Н Я

                                                                Іменем     України                

    22 березня 2010 рік           Старобільський  районний суд                   Луганської області                          

    у складі: головуючого - судді                                Воронкіна О.А.,                                      

                       при секретарі                                Якубі О.І.,

                     за участю позивача                       ОСОБА_1,                              

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у приміщенні Старобільського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нижньопокровської сільської ради Старобільського району Луганської області про поновлення строку   позовної давнини для звернення до суду та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

 Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Нижньопокровської сільської ради Старобільського району Луганської області про поновлення строку   позовної давнини для звернення до суду та визнання права власності на земельну частку в порядку спадкування за заповітом, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно ОСОБА_2, а саме: на земельну ділянку (пай): рілля № 452, площею 16,44 га., належну померлій згідно Державного акту на право приватної власності  на земельну ділянку серії ЛГ № 068762 від 18.03.2004 року, та на 1,18 у.к.га. сільськогосподарських угідь належних померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0070857 від 15.01.1997 року № 396, із земель КСП «Покровське» Старобільського району Луганської області та залишку земельної частки (паю), розташованого за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Нижньопокровській сільській раді.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 13 листопада 2002 року його прабабуся ОСОБА_2  склала заповіт, який було посвідчено секретарем виконкому Нижньопокровської сільської ради та яким вона заповідала йому належну їй земельну частку (пай) згідно сертифікату серії ЛГ № 0070857 виданого 08.01.1997 року Старобільською райдержадміністрацією Луганської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.  Крім заповіданої земельної ділянки після смерті ОСОБА_2 залишилось також земельна ділянка (пай): рілля   № 452, площею 16,44 га. належна померлій на підставі Державного акту Державного акту на право приватної власності  на земельну ділянку серії ЛГ № 068762 від 18.03.2004 року, яку позивач просив визнати за ним в порядку спадкування за заповітом, посилаючись на те, що  Державний акт на право власності на земельну ділянку серії  ЛГ № 068762 було видано 18 березня 2004 року, тобто після складання заповіту, тому  вважає, що за заповітом перейшло і право на Державний акт.

Своєчасно спадщину не прийняв тому що дізнався про неї тільки в лютому 2010 року, коли отримав дублікат заповіту. В нотаріальній конторі йому відмовили, тому що в заповіті, сертифікаті та державному акті вказані різні розміри, крім того в нього відсутній оригінал державного акту, та пропущено строк для звернення з заявою про прийняття спадщини.  Тому звернувся до суду.

У попередньому судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач - голова Нижньопокровської сільської ради Старобільського району Луганської області у попереднє судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій просив суд розглянути справу без його участі, позов визнав.

Суд вважає можливим згідно ч.2 ст.158 ЦПК України розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи, чи інтереси інших осіб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 6).

Факт належності померлій ОСОБА_2 на праві приватної власності земельної ділянки  розміром 16,44 га., що розташована  на території Нижньопокровської  сільської ради Старобільського району Луганської області підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серія  ЛГ № 068762 виданого 18 березня 2004 року № 74 (а.с.8).

Факт належності померлій ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності сільськогосподарських угідь: сіножаті, пасовища вартістю – 3679,23 грн., площею – 1.,18 у.к.га, що розташовані  на території Нижньопокровської сільської ради Старобільського району Луганської області підтверджується копією Сертифікату серії ЛГ № 0070857 виданого 15 січня 1997 року № 396 (а.с.9).

Відповідно заповіту від 13 листопада 2002 року, який було посвідчено секретарем Виконкому Нижньопокровської сільської ради Старобільського району Луганської області  ОСОБА_2 заповідала право на земельну частку (пай ) згідно Сертифікату серії ЛГ № 0070857 виданого 15 січня 1997 року Старобільською райдержадміністрацією Луганської області своєму правнуку ОСОБА_1  (а.с.7).

У зв`язку з тим, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії  ЛГ № 068762 було видано 18 березня 2004 року, тобто після складання заповіту, суд вважає, що за заповітом перейшло і право на Державний акт.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права і свободи чи інтереси інших осіб, а оскільки відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, а тому суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.    

Судові витрати сплачені позивачем в повному обсязі і він не просить суд їх компенсувати.

    На підставі вищевикладеного, керуючись п.п.5,6 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України в редакції 2003 року, ч.2 ст. 80 ЦК України в редакції 1963 року, ч.3 ст.1268 ЦК України в редакції 2003 року, ст.ст.130, 174 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Нижньопокровської сільської ради Старобільського району Луганської області про поновлення строку   позовної давнини для звернення до суду та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду для визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

       Визнати за ОСОБА_1   право приватної власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1  на:

- сільськогосподарські угіддя: сіножаті, пасовища площею – 1,18 у.к.га, що розташовані  на території Нижньопокровської сільської ради Старобільського району Луганської області та належні померлій на підставі Сертифікату серія ЛГ № 0070857 виданого 15 січня 1997 року № 396.

-  земельну ділянку рілля № 452, площею -  16,44 га., що розташована  на території Нижньопокровської  сільської ради Старобільського району Луганської області, належну померлій на підставі  Державного акту на право власності на земельну ділянку серія  ЛГ № 068762  від 18 березня 2004 року № 74.

  Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Старобільський районний суд протягом  десяти  днів з дня його проголошення.

  Заяву на апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10-ти днів  з дня проголошення рішення.

  Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя                                                         О.А.Воронкін