Судове рішення #11890223

                                                                                                                        Справа № 2-2519/10                                                                      

                                                                         

                                                                   Р І Ш Е Н Н Я

                                                      І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

11 листопада 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі: головуючого -  судді Родіної Н.В., при секретарі  Шеіній Н.О., розглянувши у   відкритому судовому засіданні в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -      

       

                                                              В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з   позовом, ОСОБА_1 ,уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з ОСОБА_2  суму боргу за договором позики грошей від 16.08.2007 р. з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних від суми боргу у розмірі 7888 грн. 52 коп. та суму боргу за договором позики грошей від 14.09.2007 р. з урахуванням 26 % річних від суми боргу, інфляційних витрат та 3% річних від суми боргу в розмірі 15462 грн. 66 коп., а також судові витрати пов’язані зі зверненням до суду пояснивши, що 16 серпня 2007 року позивач позичила відповідачу гроші в сумі 5065 грн., який зобов’язався у строк до 01 вересня 2007 року повернути їй позичені грошові кошти у сумі 5065 грн. Крім того, 14 вересня 2007 року ОСОБА_1 позичила ОСОБА_2 гроші в сумі 10000 грн., який зобов’язався у строк до 14 вересня 2008 року повернути їй позичені грошові кошти у сумі 10000 грн. та сплатити з відрахуванням відсотків у розмірі 26 відсотків річних.При цьому був складений договір позики грошей ,посвідчений  приватним нотаріусом Забродою В.Ф. між нею та відповідачем . У встановлені двома договорами позики строки відповідач грошові борги позивачу не повернув.

Відповідач, прострочивши виконання грошового зобов’язання по Договору грошової позики грошей від 16.08.2007 р у сумі 5065 грн. повинен ще сплатити суму з урахуванням індексу інфляції за весь період часу прострочення виконання грошових зобов’язань з 01.09.2007 р. по 30.07.2010 р., яка складає 2380 грн. 52 коп., а також сплатити суму 3 % річних від суми боргу за весь період прострочення виконання грошових зобов’язань з 01.09.2007 р. по 30.07.2010 р. – 1064 дня, яка складає  442 грн. 94 коп. Прострочивши виконання грошового зобов’язання по Договору  позики грошей від 14.09.2007 р у сумі 10000 грн, відповідач  повинен ще сплатити суму з урахуванням індексу інфляції за весь період часу прострочення виконання грошових зобов’язань з 15.09.2008 р. по 30.07.2010 р., яка складає 2300 грн., а також сплатити суму 3 % річних від суми боргу за весь період прострочення виконання грошових зобов’язань з 15.09.2008 р. по 30.07.2010 р. – 684 дня, яка складає 562 грн. 20 коп. З урахуванням того ,що ОСОБА_2,виконуючи зобов”язання за договором позики від 14.09.2007 року, частину  позичених грошових коштів  їй повернув ,а саме : 30.12.2007 р.- 250 грн.;  10.01.2008 р. і 22.01.2008 р. по 400 грн. загальна сума боргу відповідача перед нею за двома договорами позики на час звернення до суду  складає 22301 грн.18 коп.

Представник позивача ОСОБА_4  у судовому засіданні  позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав з наведених у позовній заяві підстав, просив задовольнити позов у повному обсязі  та стягнути з ОСОБА_2  суму грошових коштів  за  вказаними договорами позики 22301,18 грн.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов  визнав частково, зазначивши ,що  16.08.2007 року він дійсно позичив у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5065 грн., про що власноручко  написав розписку, зобов”язавшись  повернути  вказану суму до 01.09.2007 року. У визначений  строк повернути суму боргу він не зміг, тому позивач вирішила оформити  позику офіційно і 14 вересня 2007 року вони з нею уклали договір позики ,посвідчений нотаріально на надання позивачем йому 10000 грн. з відрахуванням відсотків у розмірі 26 % річних з терміном повної виплати боргу до 14 вересня 2008 року. При цьому фактично у той день ОСОБА_1 передала йому  4935 грн. з урахуванням тією суми,яку надала йому раніше згідно розписки від 16.08.2007 року -5065 грн. Таким чином, всього сума боргу  перед позивачем складала 10000 грн. Частково він сплатив позивачці 1050 грн., а саме 6 30.12.2007 р.- 250 грн., 10.01.2008 р. – 400 грн. та 22.01.2008 р. – 400 грн. Даний факт підтверджується  помітками позивача на  оригіналі договору позики від  14.09.2007 року. Виплатити суму боргу у визначений строк він не зміг, оскільки з вересня 2008 року  по квітень 2010 року знаходився в місцях  позбавлення волі  згідно вироку суду. Він визнає необхідність повернення позивачу  борг ,але в меншому розмірі, тобто не враховуючи  грошову суму  5065 грн. по розписці від  16.08.2007 року, яка врахована при укладенні договору позики  від 14.09.2007 року. Тому просив задовольнити позов частково.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов обґрунтований  і  підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 1046 ЦК України - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України -  на підтвердження  укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до розписки, ОСОБА_2 16 серпня 2007 року позичив у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5065 грн., які зобов'язався повернути в строк до 01.09.2007 р. До теперішнього часу зазначену суму позивачу не повернув.

Відповідно до договору грошової позики від 14 вересня 2007 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10000 грн., які зобов’язався повернути в строк до 14.09.2008 р. У визначений строк  відповідач повернув  позивачу 1050 грн., що підтверджується записами від 30.12.2007 р., 10.01.2008 р. та від 22.01.2008 р. на зворотній стороні договору позики від 14.09.2007 року  та поясненнями сторін у судовому засіданні. Таким чином, сума боргу відповідно вказаного договору позики  складає 8950 грн.,яку до теперешнього часу відповідач не повернув.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику  у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це.

Згідно ст. 625 ЦК України відповідальність за порушення грошового зобов’язання несе боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. А також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення грошового зобов’язання за договором позики грошей від 16.08.2007 р. відповідач повинен сплатити суму 3 % річних від суми боргу за весь період прострочення виконання грошових зобов’язань з 01.09.2007 р. по 31.07.2010 р. – 1064 дня, яка складає  442 грн. 94 коп. з наступного розрахунку : 5065грн. : 365 дн. х 3 % х 1064 дн. = 442,94 грн.

Також  ОСОБА_2 повинен сплатити позивачу  суму з урахуванням індексу інфляції за весь період часу прострочення виконання грошових зобов’язань з 01.09.2007 р. по 31.07.2010 р., яка складає 2653 грн. 05 коп. з наступного розрахунку : 5065 грн. х 52,38 % : 100 % = 2653, 05 грн. ,

де 52,38 %-  приріст індексу споживчих цін  за вказаний період ,нарахований відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159.

В  частині  стягнення суми індексу інфляції розрахунок ,наведений позивачем, суд вважає невірним.

Сума заборгованості за договором позики від 16.08.2007 р. складає  8160 грн. 99 коп. з яких: 5065 грн. – сума боргу ; 2653,05 грн. -  сума інфляційних витрат; 442,94 грн. – 3 % річних від суми боргу.

За прострочення грошового зобов’язання за договором позики грошей від 14.09.2007 р. відповідач повинен сплатити позивачу суму 3 % річних від суми боргу за весь період прострочення виконання грошових зобов’язань з 15.09.2008 р. по 31.07.2010 р. – 684 дня, яка складає 503 грн. 16 коп. з наступного розрахунку : 8950 грн. : 365 х 3 % х 684 дн. = 503,16 грн.

Також  ОСОБА_2 повинен сплатити позивачу  суму з урахуванням індексу інфляції за весь період часу прострочення виконання грошових зобов’язань з 15.09.2008 р. по 31.07.2010 р., яка складає 1994 грн. 96 коп. з наступного розрахунку :  8950 грн. х 22,29 % : 100 %=  1994,96  грн. ,

де 22,29 %-  приріст індексу споживчих цін  за вказаний період ,нарахований відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159.

В  частині  стягнення суми індексу інфляції розрахунок ,наведений позивачем, суд вважає невірним.

Сума заборгованості за договором позики від 14.09.2007 р. складає 14048 грн.02 коп. з яких: 8950 грн. – сума боргу; 2600 грн. – 26 % річних згідно з умовами договору; 1994,96 грн. -  сума інфляційних витрат; 503,16 грн. – 3 % річних від суми боргу.

Загальна сума заборгованості складає 22209 грн. 01 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Доводи відповідача про те, що сума боргу  перед позивачем у нього нижче тому , що  сума  позики згідно розписки від 16.08.2007 року – 5065 грн. зарахована в суму  позики згідно договору від 14.09.2007 року (10000 грн.)  суд не приймає до уваги, оскільки ця обставина не доведена відповідачем у судовому засіданні. Посилання відповідача на неможливість повернути борг позивачу внаслідок того, що  він перебував  у місцях позбавлення волі , суд також не приймає до уваги, оскільки ця обставина не є підставою для  невиконання відповідачем своїх зобов”язань перед позивачем. .

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати, пов’язані зі сплатою ним при пред’явленні позову 222,09 грн. судового збору, та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1046-1050 ЦК України, ст. ст. 88,209, 212-215 ЦПК України, суд

                                                                        В И Р І Ш И В:

         

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2,   суму боргу за договором позики  від 16 серпня 2007 року з урахуванням інфляційних витрат та 3 % річних від суми боргу  8160 (вісім тисяч сто шістьдесят )грн. 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2,   суму боргу за договором позики  від 14 вересня 2007 року з урахуванням  26 % річних від суми боргу, інфляційних витрат та 3 % річних від суми боргу 14048 (чотирнадцять тисяч сорок вісім) грн. 02 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 222,09 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

На рішення до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація