№ 2-1978/10  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

09 листопада 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: Головуючого судді Родіної Н.В., при секретарі   Шеіній Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом  Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Відділення «Донецька регіональна Дирекція» ПАТ “ВТБ Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовом та уточнивши позовні вимоги, Публічне  акціонерне  товариство  ВТБ Банк в особі Відділення «Донецька регіональна Дирекція» ПАТ “ВТБ Банк” просить стягнути з відповідачів ОСОБА_1., ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованість у розмірі 18408,04 доларів США, що за курсом НБУ станом на 27.09.2010 р. становить 145596,55  гривень та суму 3 % річних від суми  прострочених  відсотків та кредиту за час прострочення  - 8712,76 гривень, а також судові витрати, пов’язані зі зверненням до суду, посилаючись на те, що відповідно до кредитного договору № 15В/2008 від 01.09.2008р., ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 22496,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,5% річних   з строком кредитування до 31.08.2015 року. Відповідно до п. 5.1 Кредитного   договору № 15В/2008 від 01.09.2008 р. позичальник зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі погашати кредит та нараховані проценти за користування кредитом в розмірі та в порядку, встановленому кредитним договором. Відповідач ОСОБА_1 зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконав.

Так станом на 29.07.2010 р. сума заборгованості за кредитним договором № 15В/2008 від 01.09.2008 року згідно розрахунку суми богу становить: 18408,04 доларів США, що за курсом НБУ станом на 27.09.2010 року становить 145596, 55  гривень з яких:

-   18180,65 доларів США (що за курсом НБУ на дату розрахунку становить – 143798,03 грн.) – сума кредиту, що залишилась неповернутою Позичальником станом на 27 вересня 2010 р.;

-   227,39 доларів США (за курсом НБУ на дату розрахунку становить – 1798,52 грн.) – сума відсотків по кредиту, нарахованих за користування кредитом за період з 01 вересня 2010 р. по 26 вересня  2010 р.;

-   5904,83 грн. – несплачена пеня за несвоєчасну сплату кредиту відповідно до п. 9.1 кредитного договору;

-   96,03 грн. сума 3.0 (трьох) процентів річних від суми кредиту за несвоєчасне повернення кредиту згідно ст.. 625 ЦК України;

-   2668,01 грн. – несплачена пеня за несвоєчасну сплату відсотків відповідно до п. 9.1 кредитного договору;

-   43,89 грн. – сума 3,0 (трьох) процентів річних від суми прострочених відсотків за весь час прострочення відсотків згідно ст. 625 ЦК України.

Всього заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором № 15В/2008 від 01.09.2008 року складає – 18408,04 доларів США що за курсом НБУ станом на 27.09.2010 р. становить 145596,55  гривень – сума кредиту та відсотків за користування кредитом та 8712,76 гривень сума 3,0 (трьох) процентів річних від суми прострочених відсотків та кредиту, та сума несплаченої пені за весь час прострочення відсотків та кредиту.

Крім того, зобов’язання за вказаним договором забезпечено договором поруки № 15Вп/2008 від 01.09.2008 р., укладений з поручителем ОСОБА_2.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з наведених у позовній заяві підстав, додавши, що  відповідачі порушили зобов”язання  за кредитним договором, внаслдідок чого  станом на  03.06.2010 року  виникла заборгованість, тому   Банк   втратив довіру  до відповідачів і у  відповідності до діючого законодавства має   право достроково  вимагати повернення суми кредиту. У зв”язку з цим позивач  у червні 2010 року звернувся з дійсним позовом до суду і ту обставину ,що відповідачі  після цього  почали сплачувати необхідні платежі за кредитом і у теперешній час  саме прострочена заборгованість  відсутня, Банк не вважає підставою для  зміни свого рішення, а посилання відповідачів на  Закон України “Про захист прав споживачів” вважає необгрунтованними , тому просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав ,пояснивши, що  порушення відповідачами  зобов”язань за кредитним договором сталося  у зв”язку з важким матеріальним становищем як безпосередньо у них ,так і у країні  взагалі внаслідок кризи, тому позивач повинен був врахувати  цю обставину  та прийняти компромісне рішення, тобто  у позасудовому порядку. До того ж , відповідачі  останнім часом  не порушують зобов”язань за кредитним договором і  поточні платежі сплачують належним чином. Також, відповідно до ст.11 Закону україни “Про  захист прав споживачів” якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.   Відповідачі таке повідомлення  Банку не отримували. Стаття 10 зазначеного Закону передбачає, що виконавець зобов'язаний таким же чином повідомити споживача, якщо вартість робіт (послуг) може істотно зрости, ніж можна було очікувати під час укладення договору.  Вважає,що позивач повинен був  при укладенні кредитного договору попередити відповідачів про можливий ріст курсу доллару США до національної гривні , що і дійсно  сталося  та є причиною порушення відповідачами зобов”язань по  кредитному договору.  Просив відмовити у  задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з аналогічних підстав, просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідач  ОСОБА_1 у судове  засідання не з'явився, надав  суду заяву про розгляд справи в його відсутність .

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов обґрунтований  і  підлягає  задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 01 вересня 2008р.   між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 15В/2008.

Згідно умов кредитного договору ОСОБА_1 був наданий кредит у розмірі 22496,00 доларів США з строком кредитування – 7 років до 31 серпня 2015 року включно зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15,5 відсотків річних (п.1.1 Договору) Відповідно до п.5.1. кредитного Договору   своєчасно та в повному обсязі погашати кредит та нараховані проценти за користування кредитом в розмірі та в порядку, встановленому кредитним договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, а згідно ст. 611 ЦК  України у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов’язаний  виконати свій обов’язок. Якщо у зобов’язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

              01 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №15Вп/2008, згідно умов якого ОСОБА_2 на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед Банком відповідати по зобов’язанням ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору № 15В/2008 від 01.09.2008р. в повному обсязі цих зобов’язань.

Відповідно до п.1,2 ст. 554 ЦК України та п. 4 Договору поруки № 15Вп/2008 від 01.09.2008 р. Поручитель ОСОБА_2 несе перед Банком солідарну з Боржником – ОСОБА_1 відповідальність за повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені та інших платежів, передбачених кредитним договором.

Згідно п.п. 4.3.1 – 4.3.3 кредитного договору № 15В/2008 від 01.09.2008 р., банк має право вимагати  дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, або перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10 відсотків; або несплата позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5 відсотків суми кредиту.

          Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

ОСОБА_1 узяті на себе зобов’язання за кредитним договором не виконав і станом на 27.09.2010 року заборгованість перед Банком становить   18408,04 доларів США, що за курсом НБУ станом на 27.09.2010 року становить 145596, 55  гривень з яких:

-   18180,65 доларів США (що за курсом НБУ на дату розрахунку становить – 143798,03 грн.) – сума кредиту, що залишилась неповернутою Позичальником станом на 27 вересня 2010 р.;

-   227,39 доларів США (за курсом НБУ на дату розрахунку становить – 1798,52 грн.) – сума відсотків по кредиту, нарахованих за користування кредитом за період з 01 вересня 2010 р. по 26 вересня  2010 р.;

-   5904,83 грн. – несплачена пеня за несвоєчасну сплату кредиту відповідно до п. 9.1 кредитного договору;

-   96,03 грн. сума 3.0 (трьох) процентів річних від суми кредиту за несвоєчасне повернення кредиту згідно ст.. 625 ЦК України;

-   2668,01 грн. – несплачена пеня за несвоєчасну сплату відсотків відповідно до п. 9.1 кредитного договору;

-   43,89 грн. – сума 3,0 (трьох) процентів річних від суми прострочених відсотків за весь час прострочення відсотків згідно ст. 625 ЦК України.

Всього заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором № 15В/2008 від 01.09.2008 року складає – 18408,04 доларів США що за курсом НБУ станом на 27.09.2010 р. становить 145596,55  гривень – сума кредиту та відсотків за користування кредитом та 8712,76 гривень сума 3,0 (трьох) процентів річних від суми прострочених відсотків та кредиту, та сума несплаченої пені за весь час прострочення відсотків та кредиту.

              Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

              Використання іноземної валюти як засобу платежу в Україні здійснюється у випадках і порядку, визначених Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року.

              Загальне правило частини 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» визначає валюту України єдиним законним засобом платежу на території України.

              Згідно ст. 7 Декрету іноземна валюта як засіб платежу використовується у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту, що передбачено і Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

              Використання на території України готівкової іноземної валюти як  засобу платежу допускається у випадках, передбачених п. 6 «Правил використання готівкової іноземної валюти на території України» (затверджені постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 року № 200, зареєстровано в Міністерстві Юстиції України 18 червня 2007 р. за № 656/13923), серед яких не зазначені правовідносини, що виникли між сторонами по справі.

              Тобто, в правовідносинах, що виникли між сторонами по справі, використання як засобу платежу іноземної валюти не передбачено.

              Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

              В останньому випадку сума, що підлягає сплаті, визначається відповідно до ч.2 ст. 533 ЦК України, а саме, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно - правовим актом.

              Інший, ніж передбачений ч.2 ст. 533 ЦК України, порядок визначення суми, що підлягає сплаті у гривнях, за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, кредитним договором від 01 вересня 2008 року відповідно до ч.3 ст. 6 ЦК України не встановлений.

              Тому, суд вважає, що з відповідачів необхідно стягнути на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором у національній валюті України – гривні за курсом, встановленим Національним Банком України на 27 вересня  2010  року за 100 доларів США – 790,94 грн., а саме: заборгованість за кредитом  18408,04 доларів США х 7,909 грн. = 145 596,55 грн..

     Як вбачається з наданої відповідачами квитанції № 27619 від 08.10.2010 року  ОСОБА_1 після  здійснення Банком розрахунку заборгованості , сплатив на рахунок позивача суму за кредитним договором від 01.09.2008 року – 3954,95 грн., що не було спростовано позивачем у судовому засіданні.

    За таких обставин суд вважає, що є достатні підстави для стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку суми боргу за кредитним договором № 15В/2008 від 01.09.2008р. у розмірі  150354,36 грн. та 8712,76 грн.- суму 3,0 (трьох) процентів річних від суми прострочених відсотків та кредиту за весь час прострочення відсотків та кредиту та сума несплаченої пені за весь час прострочення відсотків та кредиту.

При цьому суд не приймає до  уваги заперечення представника відповідача  щодо  не врахування позивачем  тієї обставини, що  у теперешній час  відповідачі  своєчасно  сплачують необхідні платежі за кредитним договором  та про непопередження позивачем при укладенні кредитного договору відповідачів про можливе підвищення курсу долару США відносно гривні України, оскільки такі доводи вважає  необгрунтованими.

Крім   того, у відповідності   до ст. 88 ЦПК України   суд   стягує   з відповідачів   ОСОБА_1, ОСОБА_2   в солідарному порядку на користь позивача витрати, пов’язані зі  сплатою ним при пред’явленні позову судового збору у розмірі 1503,54 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00грн.

На підставі  ст.ст. 526, 554, 610-612, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 209, 214-215 ЦПК України,

                        В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного  акціонерного товариства “ВТБ Банк” в особі Відділення «Донецька регіональна Дирекція» ПАТ  “ВТБ Банк” суму    боргу за кредитним договором № 15В/2008 від 01.09.2008р. в розмірі 150354 (сто п”ятдесят тисяч тристо п”ятдесят чотири) грн. 36 коп. ,а також судовий збір у розмірі 1503,54 грн. та витрати на інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00грн.

На рішення до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: