УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2007 р. м. Івано-Франківськ
Колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Бідочко Н.П.,
суддів Фединяка В.Д., Пнівчук О.В.
секретаря Юрків Ш.
з участю: ОСОБА_4., ОСОБА_1.
адвоката ОСОБА_5.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_4., виконкому Чернігіївської сільської ради Тисменицького району про визнання недійсною заяви про відмову від спадщини та частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання права власності на половину будинковолодіння, стягнення грошових коштів та визнання частково недійсним свідоцтва про право власності за апеляційною скаргою ОСОБА_4на рішення Тисменицького районного суду від 29 січня 2007 р.,-
встановила:
Рішенням Тисменицького районного суду від 29.01.2007 року задоволено позов ОСОБА_1. до ОСОБА_4. про визнання недійсною заяви про відмову від спадщини та частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
Визнано недійсною заяву ОСОБА_1від 12 липня 2005 року про відмову від спадщини.
Визнано недійсною в У% частині свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 09 серпня 2005 p.. ОСОБА_4 на будинковолодіння АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_1право власності на 1/2 частину будинковолодіння АДРЕСА_1з підстав належності йому % на праві спільної сумісної власності як частка в майні колишнього колгоспного двору і 1/4-в порядку спадкування за законом після померлих ОСОБА_2та ОСОБА_3.
Визнано недійсним в 1/2 частині видане ОСОБА_4. свідоцтво про право на спадщину за законом від 18 квітня 1997 року на грошову компенсацію в сумі 660 німецьких марок. Стягнуто з ОСОБА_4. на користь ОСОБА_1 363 грн.
Визнано недійсним в 1/2 частині видане ОСОБА_4свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 листопада 1997 року на грошові вклади та визнано за ОСОБА_1право на половину грошових вкладів на суму 4989 грн. 60 коп.
Поновлено пропущений позивачем строк позовної давності.
Справа № 22-ц-382/2007р. Головуючий у 1 інстанції Хоминець М.М.
Категорія 26 Доповідач Бідочко Н.П.
2
Визнано недійсним в частині 3/4 частини будинковолодіння свідоцтво про право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1, видане виконкомом Черніївської сільської ради Тисменицького району 20 лютого 1989 року на ім'я ОСОБА_3.
Стягнуто з ОСОБА_4. на користь ОСОБА_1. 375 грн. 33 коп. судових витрат.
На дане рішення ОСОБА_4. подала апеляційну скаргу в якій посилається на неповне і необ'єктивне з'ясування судом обставин справи.
Апелянтка зазначає, щоОСОБА_1. 12 липня 2005 року власноручно написав заяву про відмову від спадщини і нотаріусом було роз'яснено наслідки написання такої заяви. Паспорт брата-позивача по справі вона забрала з метою зашкодити його одруженню з нареченою, яка хворіла, а не з метою обману.
Вважає, що в суду не було правових підстав задовольняти позовні вимоги ОСОБА_1. в частині визнання частково недійсним в 1/4 свідоцтва про право на спадщину на будинковолодіння, поновлення строку та визнання недійсним в 1/2 частині свідоцтва про право на спадщину на грошову компенсацію.
Просить рішення суду в частині визнання недійсною заяви ОСОБА_1. від 12.07.05 р. про відмову від спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину від 09.08.2005 р. на будинковолодіння АДРЕСА_1в 1/4 частині та визнання права за ОСОБА_1на 1/4 частину цього будинковолодіння в порядку спадкування, визнання недійсним в 1/2 частині видане 18.04.1997 р. свідоцтво про право на спадщину на грошову компенсацію в сумі 363 грн. скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові ОСОБА_1. відмовити.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Встановлено, що сторони є рідними братом і сестрою, з народження проживають та зареєстровані в спірному будинковолодінні АДРЕСА_1Тисменицького району. Дане господарство відносилось до категорії колгоспного двору.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно оглянутих в судовому засіданні погосподарських книг Чернігівської сільської ради, в господарстві станом на 1991 р. проживало четверо членів двору: ОСОБА_6. голова двору, ОСОБА_7., її дочка та внуки ОСОБА_4. іОСОБА_1. (а.с. 91-92). Всі вони мали право власності на майно колишнього колгоспного двору, оскільки на день введення в дію Закону України "Про власність" проживали однією сім'єю в даному колгоспному дворі, свого права на частку в зазначеному майні не втратили, всі четверо стали співвласниками будинковолодіння по 1/4 його частині.
Після смерті 08.08.1993 р. ОСОБА_7. відкрилась спадщина на її частину, яку шляхом вступу у володіння спадковим майном прийняли мама покійної ОСОБА_6., дочка ОСОБА_4. та синОСОБА_1. відповідно по 1/2 частині. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1р. голови двору ОСОБА_6. позивач та відповідачка успадкували порівну належну бабусі 1/3 частину, ставши власниками 1/2 частини будинковолодіння. 09.08.2005 р. нотаріусом Тисменицької державної нотаріальної контори було видане відповідачці свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті бабусі ОСОБА_6. на ціле будинковолодіння, прийнявши від позивача письмову заяву, згідно якої він прийняв спадщину, але на оформлення своїх спадкових прав не претендує (а.с. 64-65).
Судом встановлено, що на протязі визначеного ст. 1270 ЦК України заяви про відмову від спадщини позивачем не подавалася, у зв'язку з чимОСОБА_1. втратив право відмовитися від своєї частки спадщини щодо будинковолодіння АДРЕСА_1Тисменицького району.
3
Тому посилання апелянтки на те, щоОСОБА_1. відмовився від спадщини, не заслуговує на увагу, оскільки не ґрунтується на об'єктивних доказах та вимогах закону.
Судом також з'ясовано, що відповідачка при оформленні свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.04. та 11.11.1997 р. вказала в своїх заявах неправдиву інформацію про відсутність інших спадкоємців (а.с. 56, 57, 62-63).
Що стосується твердження апелянтки про пропуск позивачем строку позовної давності щодо його вимог на грошовий вклад, то вони суперечать самим її поясненням в судовому засіданні про часткове визнання таких позовних вимог ОСОБА_1.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4відхилити.
Рішення Тисменицького районного суду від 29 січня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання її законної сили.
Судді: Н.П. Бідочко
В.Д. Фединяк
О.В. Пнівчук