Справа № 2-1536/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 листопада 2010 року Бородянський районний суд
Київської області в складі : головуючого – судді Унятицького Д.Є.,
при секретарі – Клочко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про зобов"язання здійснити перерахунок додаткової пенсії, підвищення та доплати до пенсії, стягнення недоотриманих коштів пенсії,
в с т а н о в и в:
У вересні 2010 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона пенсіонерка, постійно проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, крім того, віднесена до четвертої категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до положень ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вона має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком. Також, відповідно до вимог ст. 39 зазначеного Закону вона має право на отримання щомісячної грошової доплати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати як непрацююча пенсіонерка, яка проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Проте відповідачем нарахування та сплата їй додаткової пенсії, а також доплата за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю здійснювалася всупереч чинному законодавству.
Крім того, вона відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни і відповідно до ст.6 цього Закону з 1 січня 2006 року має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі тридцяти відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, в 2007 році вона зазначену допомогу не отримувала, а в 2008-2010 роках отримувала у значно меншому розмірі.
Просила зобов’язати Управління ПФУ в Бородянському районі Київської області провести перерахунок її пенсії з 1 липня 2007 року по 31 серпня 2010 року та в подальшому проводити нарахування підвищення до пенсії до моменту зміни діючого законодавства по ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області на її користь недоплачену суму підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 1 вересня 2007 року по 31 серпня 2010 року в розмірі 4178,4 грн.
Зобов’язати Управління ПФУ в Бородянському районі Київської області провести перерахунок її додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та в подальшому проводити нарахування підвищення до пенсії до моменту зміни діючого законодавства, та стягнути заборгованість за період з 1 вересня 2007 року по 31 серпня 2010 року в розмірі 1989,54 грн.
Зобов’язати Управління ПФУ в Бородянському районі Київської області провести перерахунок щомісячної доплати до її пенсії як непрацюючій пенсіонерці, проживаючій на території зони посиленого радіологічного контролю та в подальшому проводити нарахування підвищення до пенсії до моменту зміни діючого законодавства, згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 1 вересня 2007 року по 31 серпня 2010 року.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області на її користь недоплачену суму щомісячної доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 1 вересня 2007 року по 31 серпня 2010 року в розмірі 22 775,8 грн.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України Бородянського району Київської області судові витрати.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, просила слухати справу без її участі.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, до суду надіслав заперечення, просив справу розглядати без участі його представника, позов не визнає, вважає, що позивачці правомірно, відповідно до діючого законодавства проводилось нарахування та виплата пенсії, до того ж, позивачкою пропущено строк позовної давності.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивачка є дитиною війни, проживає в зоні посиленого раіоекологічного контролю, являється пенсіонеркою та постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи четвертої категорії, що підтверджується копіями паспорту, посвідчень, свідоцтва про шлюб (а.с.8, 14-17) та визнається відповідачем.
Як вбачається з довідки Управління ПФУ у Бородянському районі (а.с.9) та заперечення відповідача (а.с.23-26) позивачка перебуває на обліку в УПФУ у Бородянському районі і отримує пенсію за віком. Розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю визначався відповідно до постанов КМ України. З 1 січня 2008 року за Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” розрахунок додаткової пенсії встановлено у розмірі 5 відсотків прожиткового мінімуму визначеного для осіб, які втратили працездатність. Розрахунок доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, який передбачений статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться відповідно до постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року в розмірі 5,20 грн. Крім того, позивачці надбавка, як дитині війни виплачувалась з січня 2008 року в розмірі 10 % прожиткового мінімуму.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20 грудня 2005 року N 3235-IV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак, дію вказаної норми на 2006 рік було зупинено на підставі Закону України від 20 грудня 2005 року.
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" на 2007 рік дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено з урахуванням статті 111 "Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", відповідно до якої в 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке вплачується замість пенсії виплачується особам, які є інвалідами, в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 на 2007 рік, передбачене пунктом 12 статті 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік від 19 грудня 2006 року № 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
В 2008 році статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідно до підпункту 2 пункту 41 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року, було викладено в новій редакції відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008.
Тому суд вважає, що позивачка з 1 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року мала право на отримання підвищення до пенсії відповідно до положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тобто, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії та права на отримання підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".
Також судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що позивачці вказане підвищення нараховувалось та виплачувалось відповідно до розмірів встановлених Постановами Кабінету Міністрів України, оскільки згідно з положеннями ч. 4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує правовий акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення пенсії позивачеві застосуванню підлягають норми ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".
За таких обставин, суд вважає, що позивачка мала право з 1 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року на надбавку, передбачену статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка відповідає прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, відповідно до ст.257,267 ЦК України позовні вимоги до 1 вересня 2007 року не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI п.28 розділу ІІ вносились зміни в Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема в статтю 51, яка викладалась в новій редакції та змінювала у бік зниження особам, віднесеним до категорії 4 розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, - з 15 % прожиткового мінімуму до 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення вказаних статей Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнано неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує правовий акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачці застосуванню підлягає ч.3 ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
З положень ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Також безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
За таких обставин суд вважає, що позивачка з 1 вересня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року мала право на призначення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 39 ЗУ України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
У 2007 році дія абзацу 4 частини 1 статті 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, була зупинена, відповідно до Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 вказані зміни до Закону були визнані неконституційними, тобто такими, які не відповідають Конституції України.
У 2008 році частину першу та другу статті 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було замінено однією частиною такого змісту: "Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України" відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року.
Однак вищезазначені зміни до Закону також рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 були визнані неконституційними.
Одночасно слід зазначити, що з 2004 року розмір мінімальної заробітної плати встановлювався Законом України "Про Державний бюджет України" (на відповідний рік). Положення Законів України "Про Державний бюджет України" не містить обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За таких обставин суд вважає, що позивачка з 1 вересня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року мала право на щомісячну грошову доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Позовні вимоги про зобов'язання в подальшому проводити нарахування не підлягають задоволенню, оскільки завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав свобод та інтересів фізичних осіб.
Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що нарахування пенсії, перерахунок та виплата пенсії законом віднесено до компетенції відповідача і не є компетенцією суду, суд вважає за необхідне частково задовольняючи позовні вимоги, зобов'язати Управління ПФУ в Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії позивачки, дитині війни, потерпілій від Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, згідно зі статтями 39,51,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нарахувавши з 1 вересня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю – у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячну грошову доплату, як проживаючій на території зони посиленого радіологічного контролю, виходячи з розміру однієї мінімальної заробітної плати.
Зобов'язати відповідача виплатити позивачці недонараховані суми з 1 вересня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, щомісячного підвищення до пенсії та щомісячної грошової доплати, як проживаючій на території зони посиленого радіологічного контролю.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судові витрати в розмірі 120 гривень, як витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та на правову допомогу.
В іншій частині позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.10, 11, 209, 174, 212-215, 218 ЦПК України, ст.257,267 ЦК, ст.1,6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 39,51,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Законами України "Про державний бюджет України на 2007 рік", "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", "Про державний бюджет України на 2009 рік", "Про державний бюджет України на 2010 рік" та Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року, суд
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про зобов"язання здійснити перерахунок додаткової пенсії, підвищення та доплати до пенсії, стягнення недоотриманих коштів пенсії задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, дитині війни, потерпілій від Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, згідно зі статтями 39,51,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нарахувавши з 1 вересня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров"ю – у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячну грошову доплату, як проживаючій на території зони посиленого радіологічного контролю, виходячи з розміру однієї мінімальної заробітної плати.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області виплатити ОСОБА_1 недонараховані суми з 1 вересня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, щомісячного підвищення до пенсії та щомісячної грошової доплати, як проживаючій на території зони посиленого радіологічного контролю.
В іншій частині в позові відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України Бородянського району Київської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий - суддя Унятицький Д.Є.