Справа № 2а-327/2010 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2010 року Криворізький районний суд
Дніпропетровської області
в складі:
головуючого судді Бондарчука Г.Д.
при секретарі: Ференц І.З.
за участю:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Кіровоградської роти ДПС молодшого сержанта мідіції Люльченко Ігоря Олеговича про визнання протиправними дій суб”єкта владних повноважень, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся з вищевказаною позовною заявою в суд, в якій вказав, що 28.09.2010 року він рухавшись по а/д Стрій-Знам’янка, був зупинений інспектором ДПС Кіровоградської роти ДПС молодшим сержантом міліції Люльченко І.О., який вказав на порушення ним п. 12.9 б ПДР України.
З аргументами відповідача позивач не згоден, оскільки вважає, що в його діях не було порушення ПДР України. Під час його руху дорожнього знаку 3.29 взагалі не було, але інспектор стверджував навпаки, швидкість транспортного засобу було зафіксовано приладом вимірювання швидкості „Візир” № 0711172.
Інспектор ДПС склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення серії ВА 1 № 075008 від 28.09.2010 року та відповідно виніс постанову серії ВА № 215988 від 28.09.2010 року, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КпАП України.
Позивач з вказаним протоколом та постановою не згоден, оскільки вони винесені з порушенням чинного законодавства, оскільки постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР України засобами фото - та відеофіксації, що працюють в автоматичному режимі у відповідності до ст. 14-1 КупАП, тому не відповідає вимогам.
У зв’язку з чим, просить постановити рішення, яким визнати дії відповідача протиправними, скасувати оскаржувану постанову, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав і просив їх задовольнити посилаючись на обставини викладені ним в позовній заяві.
Відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з’явився, причини неприбуття не повідомив, заява від нього про розгляд справи в його відсутність не надходила. Суд у відповідності до ст.128 ч. 4 КАС України в випадку неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявності в ній доказів.
Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що вимоги позивача необґрунтовані і такі, що не можуть бути задоволенні з наступних підстав.
Відповідно до ст. 7 ч.1 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2010 року інспектор ДПС Люльченко І.О. склав протокол про адміністративне правопорушення, відповідно якого ОСОБА_1. 28.09.2010 року о 17-10 годин рухався на а/д Стрій –Знам’янка 715 км в зоні дії знаку 3.29 (30км), 1.37 рухався зі швидкістю 63 км/год, швидкість вимірювалась приладом „Візир” № 0711172, чим порушив п. 12 „а” (б) ПДР України, у зв’язку з чим його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с.6).
На підставі вказаного протоколу про адміністративне правопорушення інспектором ДПС Люльченко І.О. було складено постанову про притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн (а.с. 7). Відповідно до вимог ст. 254-256 КУпАП інспектор ДАІ Люльченко І.О. склав протокол серії ВА 1 № 075008 де також зазначено те, що ОСОБА_1 роз’яснювались ст. 63 Конституції України і права та обов’язки передбачені ст. 268 КУпАП, про що свідчить його підпис в протоколі.
Постановою серії ВА № 215988 від 28.09.2010 року на ОСОБА_1. накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу в сумі 340 гривень.
Копії протоколу і постанови були вручені ОСОБА_1
Ст. 280 КУпАП передбачає, що орган ( посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, тощо.
Оцінка доказів має здійснюватись за внутрішнім переконаннями відповідної посадової особи, що ґрунтується на всебічному , повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення інспектор ДПС Кіровоградської роти ДПС молодший сержант міліції Люльченко І.О. діяв відповідно до обставин справи і діючого законодавства, з урахуванням особи правопорушника, його матеріального стану.
Посилання позивача на те, що інспектором не були враховані обставини по справі, а саме те, що під часу руху позивача дорожнього знаку 3.29 взагалі не було суд не може прийняти до уваги оскільки ці твердження є неправдивими і надуманими. Крім того, докази, які надав позивач є необґрунтованими та не доведеними, оскільки данне правопорушення зафіксовано приладом „Візир”, про що свідчать письмові посилання позивача зазначені в самому протоколі.
Суд вважає, що при складенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідач діяв відповідно до чинного законодавства, зібраним доказам була дана вірна оцінка за внутрішнім переконанням посадової особи, яку суд розцінює як таку, що ґрунтувалася на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, позивач не надав суду будь-яких доказів неправомірності дій відповідача, тому керуючись законом і правосвідомістю в позові повинно бути відмовлено.
На підставі ст.ст. 7, 122 ч. 1, КпАП України, Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 27.03.2009 року за № 111 та керуючись ст. ст. 10,11, 12,18, 69,158-163 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В :
В позові ОСОБА_1 до інспектора ДПС Кіровоградської роти ДПС молодшого сержанта мідіції Люльченко Ігоря Олеговича про визнання протиправними дій суб”єкта владних повноважень, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, – відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: