СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
26 жовтня 2010 року Справа № 2-3/3463-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплава Л.М.,
суддів Прокопанич Г.К.,
Фенько Т.П.,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився, Виробничо-наукове об'єднання птахівничої промисловості "Укрптахопром";
представник відповідача, Почтаренко Дмитро Сергійович, довіреність № б/н від 14.07.10, відкрите акціонерне товариство "Племзавод "Кримський";
представник третьої особи, Василихін Ігор Борисович, довіреність № 010-01/3407 від 20.05.09, відкрите акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України (Укрексімбанк)";
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Племзавод "Кримський" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 25.05.2010 у справі № 2-3/3463-2009
за позовом Виробничо-наукового об'єднання птахівничої промисловості "Укрптахопром" (вул. П. Мирного, 28,Київ 1,01001)
(місто Українка, Київська область, а/с 45, 08720)
до відкритого акціонерного товариства "Племзавод "Кримський" (вул. Леніна, 1,Кримське, Сакський р-н,96533)
за участю 3-ї особи відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України (Укрексімбанк)" (вул. Горького, 127,Київ,03150)
про дострокове розірвання договору та стягнення 407156,69 грн.
ВСТАНОВИВ:
Виробничо-наукове об’єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Кримський», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відкрите акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»про дострокове розірвання договору та стягнення 407 156,69 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує взятих на себе обов’язків щодо повернення грошових коштів. Обов’язок відносно чого виник на підставі укладеного між Виробничо-науковим об’єднанням птахівничої промисловості «Укрптахопром»та Державним підприємством Державний племінний птахівничий завод «Кримський»договору № 63-8-367 від 02.10.1995 р. на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з міжурядовою програмою № PL 480 на 1995 рік, тим самим порушуючи суттєві умови правочину що й стало підставою звернення до суду з вимогами про його дострокове розірвання та стягнення виниклої заборгованості.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2010 р. у справі № 2-3/3463-2009 (суддя Соколова І.О.) позовні вимоги Виробничо-наукового об’єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром»задоволені частково.
Вирішено достроково розірвати договір № 63-8-367 від 02.10.1995 р. на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з міжурядовою програмою № PL 480 на 1995 рік, укладений між Виробничо-науковим об’єднанням птахівничої промисловості «Укрптахопром»та Державним підприємством Державний племінний птахівничий завод «Кримський».
Також вирішено стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Кримський»(96533, АР Крим, Сакський район, с. Кримське, вул. Леніна 1, ЄДРПОУ 00852571) на користь Виробничо-наукового об’єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром» (01001, м. Київ, вул. П.Мирного 28, ЄДРПОУ 00858792) 395608 (триста дев’яносто п’ять тисяч шістсот вісім) гривень 09 копійок заборгованості.
В інший частині у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, відкрите акціонерне товариство «Племзавод «Кримський»звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на помилкове застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, при невідповідності висновків викладених у рішенні дійсним обставинам справи просило оскаржуване рішення скасувати у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідач в обґрунтування апеляційної скарги посилається на той факт, що при розгляді справи та прийнятті рішення господарський суд залишив поза увагою ствердження відповідача, що договір № 63-8-367 від 02.10.1995 р. на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з міжурядовою програмою №480 на 1995 рік та уточнюючий графік погашення кредиту не підписувався директором Шадурой І.В., у зв’язку з чим правочин є неукладеним та не може породжувати для відповідача будь-який обов’язків за договором.
Крім того, заявник апеляційної скарги стверджує на недоведеність позивачем факту отримання товару відповідачем та відсутність документального підтвердження виниклої заборгованості, що також є підставою для відмови у позові та скасуванні рішення господарського суду Автономної Республіки Крим.
Від відповідача надійшла заява про призначення судової почеркознавчої експертизи на вирішення якої заявник просив поставити питання чи є підпис на договорі на поставку соєвих шротів від 02.10.1995 р. № 63-8-367 і повернення валютного кредиту згідно з міжурядовою програмою № PL 480 на 1995 рік, укладений між Виробничо-науковим об’єднанням птахівничої промисловості «Укрптахопром»та Державним підприємством Державний племінний птахівничий завод «Кримський», підписом директора Державного підприємства Державний племінний птахівничий завод «Кримський»ОСОБА_1.
У судове засідання, призначене на 10 серпня 2010 року представник позивача та третьої особи не з’явилися.
Від позивача на адресу суду надійшло електронне повідомлення про розгляд справи у відсутності їхнього представника.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність нез’явившихся сторін.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглянувши справу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Правовідносини які виникли між сторонами підлягають регулюванню законодавством яке діяло на час їх виникнення.
Як вбачається з матеріалів справи 02 жовтня 1995 року між Виробничо-науковим об’єднанням птахівничої промисловості «Укрптахопром»Міністерства сільського господарства і продовольства України в особі генерального директора Вербовикова Анатолія Івановича з однієї сторони та Держплемптахозавод «Кримський»в особі директора ОСОБА_1 з другої сторони був підписаний договір на поставку соєвих шротів від 02.10.1995 р. № 63-8-367 і повернення валютного кредиту згідно з міжурядовою програмою № PL 480 на 1995 рік.
Відповідно до п. 1.1. договору, Сторони визнають повноваження Виробничо-наукового об’єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром»Міністерства сільського господарства і продовольства України, що виникають із обов’язків, покладених на нього наказом Мінсільгосппроду України від 04.08.1995 року № 217 та доручення Прем’єр Міністра України від 18.08.1995 року № 42ІІ/96 про призначення ВНО «Укрптахопром»позичальником валютного кредиту у сумі 25,0 млн. доларів США, виконавцем контракту на поставку в Україну із Сполучених Штатів Америки 100 тис. тон соєвих шротів, а також відповідальним за своєчасне погашення кредиту та процентів за користування ним, згідно з міжурядовою програмою № PL 480 на 1995 рік.
Як вбачається з п. 1.2. договору Виробничо-наукове об’єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром»укладає з Державним експортно-імпортним банком України фінансову угоду на одержання валютного кредиту в сумі 25,0 млн. доларів США для цільової закупівлі приблизно 100 тисяч тон соєвих шротів та виконує обов’язки постачальника шротів відповідачу та несе відповідальність за своєчасне погашення кредиту разом з процентами за користування ним.
Відповідно до п. 1.3. договору Держплемптахозавод «Кримський» доручає а Виробничо-наукове об’єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром» Міністерства сільського господарства і продовольства України зобов’язується поставити соєві шроти, згідно сертифікату якості американського експортера у кількості 300 (триста) тон. Вартість поставки соєвого шроту складає 75 000 (сімдесят п’ять) тисяч доларів США і сумою валютного кредиту, яку Держплемптахозавод «Кримський»зобов’язується повернути своєчасно позивачу разом з процентами за використання ним згідно з Додатком № 1 до цього договору.
За змістом п. 3.2. договору, погашення кредиту у розмірі 75 000 (сімдесят п’ять) тисяч доларів США та процентів за користування ним здійснюється на протязі 15 років.
Взаємовідносини між сторонами на час підписання договору на поставку соєвих шротів від 02.10.1995 р. № 63-8-367 і повернення валютного кредиту згідно з міжурядовою програмою № PL 480 на 1995 рік регулювалися діючим на той час Цивільним кодексом Української РСР від 18.08.1963 р.
Відповідно до частини 1 статті 41 Цивільного кодексу Української РСР, угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.
Частина 1 статті 42 Цивільного кодексу Української РСР, встановлює, що угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).
Стаття 44 цього кодексу встановлює, що у письмовій формі повинні зокрема укладатись угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і з громадянами, за винятком угод, зазначених у ст.. 43 цього кодексу, та окремих видів угод, для яких інше передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають.
Позиція аналогічного змісту зафіксована й у самому договорі на поставку соєвих шротів від 02.10.1995 р. № 63-8-367 і повернення валютного кредиту згідно з міжурядовою програмою № PL 480 на 1995 рік, відповідно до п. 5.1. якого, всі зміни і доповнення до цього Договору мають юридичну силу тільки при умові, якщо вони здійснені у письмовій формі і підписані належно уповноваженими представниками сторін.
З наказу № 103-к від 21.07.1984 Державного підприємства Державний племінний птахівничий завод «Кримський» вбачається, що директором тобто особою уповноваженою на укладення правочину на час підписання договору був ОСОБА_1.
Як зазначено у договорі на поставку соєвих шротів від 02.10.1995 № 63-8-367 і повернення валютного кредиту згідно з міжурядовою програмою № 480 на 1995 рік від імені Держплемптахозаводу «Кримський» правочин був підписаний уповноваженою на то особою ОСОБА_1.що дає підстави стверджувати про відсутність згоди по всіх істотних умовах договору та свідчить, що договір є неукладеним.
Під час апеляційного перегляду справи представник відповідача стверджував, що договір на поставку соєвих шротів від 02.10.1995 № 63-8-367 і повернення валютного кредиту згідно з міжурядовою програмою № PL 480 на 1995 рік від імені Держплемптахозаводу «Кримський» ОСОБА_1 не підписувався, у зв’язку з чим, за відсутності належним чином вираженої волі іншої сторони щодо виникнення правовідносин правочин є неукладеним через що договір не може породжувати будь-яких обов’язків для відповідача.
У наданому суду письмовому поясненні ОСОБА_1 від 22.07.2010., що є в матеріалах справи, стверджується, що договір на поставку соєвих шротів від 02.10.1995 № 63-8-367 і повернення валютного кредиту згідно з міжурядовою програмою № PL 480 на 1995 рік він не підписував.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються зокрема такими засобами як письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.
Частина 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, встановлює, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Пунктом 2.1. Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 16.01.2008 р. № 04-5/5 «Про внесення змін і доповнень до деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України та рекомендацій президії Вищого господарського суду України», передбачено, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування., тобто у разі, коли висновок експерта не можуть змінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
У зв’язку з тим, що підпис колишнього директора відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Кримський»ОСОБА_1, виконаного на тексті договору на поставку соєвих шротів від 02.10.1995 р. № 63-8-367 і повернення валютного кредиту згідно з міжурядовою програмою № PL 480 на 1995 рік викликає сумнів та враховуючи, що дані обставини не були досліджені під час розгляду справи у місцевому господарському суді, для виявлення всіх фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, ухвалою апеляційного господарського суду по справі була призначена судова почеркознавча експертиза.
Відповідно до висновку Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз по господарській справі № 2-3/3463-2009 від 20.09.2010 р. № 2642, підпис від імені ОСОБА_1, розташований на договорі № 63-8-367 на поставку соєвих шрот та поверненню валютного кредиту відповідно до програми ПЛ-480 на 1995 р. від 02.10.1995 на четвертій сторінці у графі «ОСОБА_1», зроблений не ОСОБА_1, а іншою особою.
Відповідно до статті 153 Цивільного кодексу Української РСР, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї сторони повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 154 Цивільного кодексу Української РСР, коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми. Якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та інш., підписаними стороною, яка їх надсилає.
З положень наведених статей вбачається, що законодавець пов’язує момент укладення договору з часу досягнення між сторонами в потрібній у належних випадках формі згоди по всіх істотних умовах, через надання договору обумовленої сторонами форми, що в випадку письмової форми договору обумовлює його підпис уповноваженими особами.
Стаття 151 Цивільного кодексу Української РСР, встановлює, що в силу зобов’язання одна (особа) боржник зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора певну дію, як-то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Втім, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у відповідача зобов’язання по сплаті грошових коштів на користь позивача, що випливає із договору № 63-8-367 на поставку соєвих шрот та поверненню валютного кредиту відповідно до програми ПЛ-480 на 1995 р. від 02.10.1995 р. оскільки цей договір є неукладеним, оскільки не був підписаний уповноваженою особою, якою є директор відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Кримський» ОСОБА_1, та не може породжувати будь-яких прав та обов’язків для сторін, що унеможливлює задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості.
До того ж не підлягають задоволенню вимоги про дострокове розірвання договору № 63-8-367 на поставку соєвих шрот та поверненню валютного кредиту відповідно до програми ПЛ-480 на 1995 р. від 02.10.1995 оскільки останній взагалі є неукладеним та не може бути розірваний у судовому порядку.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального права при невідповідності висновків викладених у рішенні дійсним обставина справи, що є підставою для скасування судового акту та прийняття нового рішення про відмову у позові.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (пункт 3 частина 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Племзавод "Кримський" задовольнити.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2010 у справі № 2-3/3463-2009 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
У позові Виробничо-наукового об'єднання птахівничої промисловості "Укрптахопром" відмовити.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді Г.К. Прокопанич
Т.П. Фенько