Справа № 2 – А – 8523/10/19

            П О С Т А Н О В А

               І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

01 листопада 2010  року                Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Шатілова Л.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1   до Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

        В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із адміністративним позовом до Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови від 04.05.2009 року № АН 279069  про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 300 гривень за перевищення швидкості біль ніж на 20кмг. В заяві вказала, що не згодна з даною постановою, оскільки постанову їй було надіслано з порушенням строків, крім того, вважає, що технічні параметри прибору «Візір» не можуть визначати швидкість автомобіля, останній може працювати в двох режимах – «стаціонарний» або «патрульний», але ніяк не автоматичний.

Позивачка  подала суду заяву про підтримку позовних вимог в повному обсязі та про розгляд справи у її відсутності.

Від представника відповідача Суботіна О.М. також надійшла заява про розгляд справи у його відсутності та незгоду з позовними вимогами. Заперечення проти позову та докази, які у нього є, відповідачем у відповідності з п. 5 ч. 4 ст. 107 КАС України не подавались, тому суд розглянув справу на підставі наявних в ній доказів.

У зв’язку з тим, що обидві сторони заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутності, суд відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України справу розглянув в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що постановою від 04.05.2009 року № АН 279069 позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 300 гривень за те, що 29.04.2009 року о 15 годині 02 хвилини на  вул.1-го Травня   в м. Маріуполі , де швидкість обмежена 60 кмг, керувала автомобілем «Хюндай» державний номер НОМЕР_1  рухаючись зі швидкістю 100 кмг, чим перевищила швидкість більш ніж на 20 кмг. Фіксування порушення проводилось приладом Візір 0812514, у зв’язку з чим протокол про адміністративне правопорушення не складався і постанову про притягнення до адміністративної відповідальності винесено у відсутності позивачки.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена постанова винесена у відповідності до ст. 14-1 КпАП без складення адміністративного протоколу, але суд вважає, що вона не відповідає вимогам закону за наступними підставами.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники ) співвласники) транспортних засобів.

Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходився у співробітника ДАІ, керувався ним безпосередньо при фіксації порушення, а також в подальшому через комп’ютер при роздруківці фотографій (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, місце, кут огляду приладу, тощо). Між тим, ст. 14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону і суперечить виконанню основних завдань ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.

Згідно інструкції до приладу «Візір» останній може працювати в двох режимах – «стаціонарний» або «патрульний», але ніяк не автоматичний. Відповідачем не надано суду доказів, що прилад Візір 0812514, яким проводилось фіксування, працює в автоматичному режимі.

Суд вважає, що при фіксації порушень засобами, які працюють не в автоматичному режимі, складення протоколу про адміністративне правопорушення та участь особи у розгляді справи є обов’язковими, оскільки згідно ч. 6 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.

При всіх інших обставинах відповідно ст. 251 КУпАП показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є лише одним із можливих видів доказів наряду зокрема і з протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків та самої особи, що притягується і т.і.

До того ж згідно ст. 283 КУпАП невід’ємною складовою постанови є опис обставин, установлених при розгляді справи, в тому числі й місце скоєння правопорушення. З технічних засобів чи приладів, які не працюють в автоматичному режимі таке місце без зупинки транспортного засобу і складення протоколу про адміністративне правопорушення безпосередньо після вчинення правопорушення встановити неможливо.

Також з постанови вбачається, що автомобілем нібито керувала саме позивачка, хоча доказів цього матеріали справи не містять і відповідачем таких доказів суду надано не було. До того ж відповідачем  не надано суду доказів, що на  вул.1-го Травня   в м. Маріуполі швидкість обмежена 60 кмг.

   Крім того, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Між тим відповідно до п. 13.2 Інструкції з діяльності  підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Відповідачем суду не надано доказів того, хто саме з працівників ДАІ (і чи взагалі працівник ДАІ) проводив фотофіксацію порушення і чи допущений цей працівник до її застосування.

У відповідності до ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Доказів про наявність таких документів щодо приладу «Візір», яким проводилась фіксація порушення, відповідачем суду надано не було.

При таких обставинах суд вважає, що постанова про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, оскільки винесена всупереч вимогам діючого законодавства, а справа – закриттю у зв’язку з відсутністю в діях позивачки складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8-11, 71, 88, ч. 3 ст. 122, ст. 159, 160, 162, 163, 167 КАС України, п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 288, ст. 293 КпАП України,

     П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1   до Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Донецькій області задовольнити.

Постанову від 04.05.2009 року № АН 279069  про притягнення ОСОБА_1   до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 300 гривень скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

 Суддя