Справа № 22ц - 5011/10 Головуючий в 1 інстанції Кухтей Р.В.
Категорія 19 Доповідач Мудренко Л.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
10 листопада 2010 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
Головуючого - судді Мудренко Л.І.
суддів - Веремчук Л.М., Русинчука М.М.
при секретарі - Губарик К.А.
з участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Москвичова С.І.
представника третьої особи Мамченка І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» (з 15.03.2010 року – публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк») про розірвання договору поруки за апеляційною скаргою відповідача на рішення Луцького міськрайонного суду від 17 вересня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Постановлено розірвати договір поруки № 14/109”/П01/07-ПМК від 17 серпня 2007 року, укладений між ОСОБА_4 та ВАТ «Кредитпромбанк» в особі керуючого Волинською філією ВАТ «Кредитпромбанк».
Стягнуто з ВАТ «Кредитпромбанк» в користь ОСОБА_4 08 грн. 50 коп. сплаченого судового збору та 37 грн. 50 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.
Ч. 2 ст. 651 ЦК України передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що 17 серпня 2007 року між ОСОБА_5 та ВАТ «Кредитпромбанк» було укладено кредитний договір № 14/109/П01/07-КМК про надання кредитів в рамках траншевої кредитної лінії у національній валюті або в іноземних валютах в межах загальної суми 180000 доларів США (а.с.8-10). Додатковою угодою № 14/109/07-КМК ДУ-2 від 20 серпня 2007 року встановлено процентну ставку за кредитом в розмірі 13 % річних. 22 жовтня 2008 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_5 був укладений додатковий договір № 1 до додаткової угоди № 14/109/07-КМК ДУ-2 від 20 серпня 2007 року до кредитного договору № 14/109/07-КМК. Зазначеним додатковим договором процентна ставка за кредитом збільшена до 14,5 % річних (а.с.11).
17 серпня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 14/109”/П01/07-ПМК. В умовах цього договору, зокрема в пункті 1.2 зазначено, що процентні ставки за користування кредитними коштами встановлюються в додаткових угодах за кожним кредитом до Кредитного договору (а.с.12-13).
При розгляді справи судом встановлено і це відповідає фактичним обставинам справи, що ОСОБА_5 кошти в сумі 180000 доларів США виплачені одним кредитом згідно договору кредиту від 17 серпня 2007 року. Відсоткова ставка в розмірі 13% встановлена додатковою угодою між банком та ОСОБА_5 від 20 серпня 2007 року. 22 жовтня 2008 року між банком та ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору від 17 серпня 2007 року, яким збільшено відсоткову ставку до 14,5%.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_4 укладаючи договір поруки знав про додаткову угоду щодо відсоткової ставки за кредитом на 13%. Однак про укладення додаткової угоди №1 від 22 жовтня 2008 року між банком та ОСОБА_5 про збільшення відсоткової ставки йому не було відомо і на такі відсотки він не був згідний. Доказів про те, що ОСОБА_4 повідомлено про збільшення процентної ставки відповідачем суду не надано, як і не надано доказів щодо надання ОСОБА_5 інших кредитів по відкритій кредитній лінії.
Таким чином, банком в односторонньому порядку змінено істотні умови договору поруки та збільшено обсяг майнової відповідальності поручителя.
Колегією суддів не приймаються до уваги твердження апелянта про те, що позивач надав попередню згоду відповідати за зобов’язаннями позичальника, за будь-якою встановленою сторонами кредитного договору процентною ставкою, зокрема, що стосується у даному випадку збільшення процентної ставки у 14,50 % річних. Банк при зміні зобов’язання зобов’язаний повідомити іншу сторону про таку зміну, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Умовами договору поруки не встановлено право банку в односторонньому порядку без повідомлення поручителя змінювати умови договору і тим самими збільшувати обсяг відповідальності поручителя.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що у зв’язку із зміною істотних умов договору поруки, договір поруки укладений між ОСОБА_4 та банком підлягає розірванню.
Відповідно до ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов’язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
Разом з тим, суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення покликався на ст.559 ЦК України щодо припинення договору поруки. Колегія суддів вважає за необхідне, що її слід виключити з мотивувальної частини рішення як зайву, оскільки позивач просив розірвати договір поруки, покликався на відповідні норми матеріального права і суд першої інстанції встановлював ці обставини та прийшов до висновку про задоволення позову.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відповідача публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 17 вересня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: