Справа 2-а-958 2009 р.
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 грудня 2009 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд
Київської області, діючи як адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Овдієнко К.М.
при секретарі Домантович О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому
справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області про стягнення недоплачених сум грошових допомог ,-
встановив:
ОСОБА_1 просить визнати неправомірною відмову відповідача в перерахунку і виплаті недоплачених сум щорічної одноразової допомоги до 5 травня, передбаченої ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та стягнути з відповідача недоплачену допомогу на оздоровлення за 2008 р. в розмірі 2505 грн., за 2009 рік - 3125 грн. та щорічну разову грошову допомогу, як інваліду війни 2 групи, за 2008 рік в розмірі 3448 грн., за 2009 рік -3554 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач мав виплачувати йому, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 2 групи , відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат , а як інваліду війни 2 групи з 2007 року - щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 13 закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
В порушення зазначених законів відповідач виплачував йому допомогу на оздоровлення в 2008 р. в розмірі 120 грн. а в 2009 році взагалі не виплачував зазначену допомогу; разова грошова допомога в 2008 році йому виплачена в розмірі 400 грн., а в 2009 році - 430 грн.
В судовому засіданні позивач вимоги підтримав.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, до суду свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив , заперечень проти позову не надіслав.
З пояснень позивача та досліджених матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.01.2004 року перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради як громадянин, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії і має право на пільги і компенсації, встановлені законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв"язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворих внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 , виданим 25.07.2007 року Київською обласною Радою, та вкладкою до нього № НОМЕР_2.
Крім того, згідно з посвідченням НОМЕР_3, виданим Управлінням праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради 22.10.2007 р., він є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
З наданої відповідачем довідки № 48 від 17.11.2009 р. та відповідей на звернення позивача від 16 та 17 листопада 2009 р. №№1013,1020, встановлено, що відповідач виплатив позивачеві допомогу на оздоровлення: за 2008 рік - 13.03.2008 р. в розмірі 120 грн.; за 2009 рік зазначена допомога не виплачувалася. До 5 травня 2008 року йому виплачена разова грошова допомога як інваліду війни 2 групи в сумі 400 грн., до 5 травня 2009 р. - 430 грн.
З відповідей на звернення позивача вбачається, що відповідач вважає вимоги позивача безпідставними, посилаючись на пункти 20 і 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно з якими ст.48 закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 13 закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладені в новій редакції. Крім того, відповідач обґрунтовує свої заперечення ст.71 Закону "Про Державний бюджет України на 2009 рік".
Судом встановлено, що має місце спір фізичної особи із суб"єктом владних повноважень (Управлінням праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області) щодо оскарження його рішень про розмір виплачених допомог.
Дані правовідносини регулюються законами України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(закон 796-ХП від 28.02.1991 р.)," Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"( № 3551-ХП від 22.10.1993 р.), "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування"(закон № 1058-1У від 09.07.2003 р.), законами "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України",(закон № 107-У1 від 28.12.2008 р.), "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (закон № 835-У1 від 26.12.2008 р.).
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції закону № 107-У1, яка мала діяти протягом 2008 року, але була чинною лише з 01.01.2008 р. до 22.05.2008 р., щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного суду від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 р. вказану зміну визнано неконституційною і тим самим відновлено попередню редакцію цієї статті, згідно з якою учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС - інвалідам 2 групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органом соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Згідно зі ст.13 Закону України № 3551-ХП від 22.10.1993 р. в редакції закону № 107-У1, яка також мала діяти протягом 2008 року, але була чинною лише з 01.01.2008 р. до 22.05.2008 р., щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
З 22.05.2008 р. рішенням Конституційного суду № 10-рп/2008 р. вказану зміну визнано неконституційною і тим самим відновлено попередню редакцію цієї статті, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни П групи виплачується разова грошова допомога у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком. Виплату вказаної допомоги, як зазначено в ст.17-1 цього закону , здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Відповідно до ст. 28 Закону України № 1058-1У від 09.07.2003 р., яка застосовується з червня 2004 року, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до Закону України № 107-У1 від 28.12.2008 р. розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а отже і розмір мінімальної пенсії в травні 2008 року становив 481 грн., а в травні 2009 р. , відповідно до закону № 835-У1 від 26.12.2008 р. - 498 грн.
Суд дійшов до висновку , що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач перебуває на обліку у відповідача як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (учасник ліквідації аварії на ЧАЕС) та отримує щомісячну допомогу на оздоровлення, яка в 2008 р. виплачувалася йому в розмірі встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Положення ст.71 закону "Про Державний бюджет України на 2009 рік", згідно з якою Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, - не узгоджуються з вказаними вище положеннями Конституції України. Крім того положення цієї статті не можуть застосовуватися до визначення розміру допомоги до 5 травня, оскільки він визначається не в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, а в залежності від мінімального розміру пенсії.
Законом України № 321 від 05.10.2006 р. внесено зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема доповнено його ст. 71, згідно з якою дія положень цього закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до нього.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими внесено зміни до ряду законів, в тому числі й до ст. 48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 13 закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Виходячи з вищезазначеного, позивачеві належить доплатити допомогу на оздоровлення за 2008 рік виходячи з мінімальної заробітної плати на час виплати 515 грн. з урахуванням виплаченої частини допомоги в сумі 2455 грн. ( 515х5=2455-120).
З вищенаведених підстав підлягають задоволенню і вимоги позивача про виплату йому недоплачених сум одноразової щорічної допомоги до 5 травня як інваліду війни 2 групи за 2009 рік..
Позивачеві належить доплатити за 2009 рік - 3554 грн., виходячи з розміру мінімальної пенсії 498 грн. (498х8=3984-430).
Вимоги позивача про доплату одноразової щорічної допомоги до 5 травня за 2008 рік задоволенню не підлягають, оскільки в редакції ст. 13 закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка була чинною на час її виплати, розмір цих виплат визначався Кабінетом Міністрів України (постанова № 813 від 12.03.2008 р.).
Не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення допомоги на оздоровлення за 2009 рік, оскільки така допомога в 2009 році ще не виплачувалася, а її розмір перебуває в залежність від розміру мінімальної заробітної плати на час виплати.
На підставі ст. 48 закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 13,17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", законів України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", "Про Державний бюджет України на 2009 рік", керуючись ч.2 ст.11, ст.ст.159,160,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області про стягнення недоплачених сум грошових допомог задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області перерахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної одноразової допомоги до 5 травня , передбачену ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2009 рік, та щорічної допомоги на оздоровлення, передбачену ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2008 рік .
Зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 2455 (дві тисячі чотириста п»ятдесят п"ять) грн.
Зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму допомоги до 5 травня за 2009 рік в розмірі 3554 (три тисячі п"ятсот п"ятдесят чотири) грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Київської області через суд першої інстанції з одночасним надісланням апелянтом копії скарги до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення ; апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання вказаної заяви.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня проголошення , якщо заяву про її апеляційне оскарження не було подано.
В разі подання заяви про апеляційне оскарження постанови , але неподання апеляційної скарги в двадцятиденний строк з часу подання заяви вона набирає законної сили після закінчення цього строку.
В разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя