Справа № 2а-136

2010 р.

П О С Т А Н О В А

                                                    Іменем України

4 листопада 2010 року     м. Козятин

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі головуючого судді       Навроцького А. П.

при секретарі                                Сологуб Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятин

справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС взводу ДПС супроводження УДАІ у Вінницькій області Асаулюка Павла Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

9 липня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ДПС взводу ДПС супроводження УДАІ у Вінницькій області Асаулюка П.О. про скасування постанови від 05.07.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу, в сумі 300 гривень, за правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що 05 липня 2010 року відповідач склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП.

Відповідно до цього протоколу, інспектор ВДАІ Асаулюк П.О. виніс постанову, в якій зазначив, що 05.07.2010 року, о 07 год. 10 хв., по вул. Куликовського, в м. Козятин, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Мерседес-Бенц, д.н. НОМЕР_1, не надав перевагу пішоходу на пішохідній доріжці».

Цією постановою інспектор ВДАІ Асаулюк П.О. наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 гривень

Вищевказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 пішохідною доріжкою вважається доріжка з покриттям, призначена для руху пішоходів, виконана в межах дороги чи поза нею і позначена знаком 4. ІЗ.

Ніякого дорожнього знаку 4.13, ні дорожньої розмітки, які б позначали пішохідну доріжку, на тій ділянці дороги немає.

А тому, вказану постанову вважає незаконною і просить скасувати, а провадження в справі закрити.

В судовому засіданні позивач позов підтримав і підтвердив обставини, вказані в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату і час розгляду справи, про що свідчить  розписка про отримання  судової повістки.

05 липня 2010 року відповідач, який працює на посаді інспектора ДПС взводу ДПС супроводження УДАІ у Вінницькій області склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП.  

В протоколі зазначено, що 05.07.2010 року, о 07 год. 10 хв., по вул. Куликовського в м. Козятин, ОСОБА_1  керував автомобілем Мерседес-Бенц, д.н. НОМЕР_1, не надав перевагу пішоходам на пішохідній доріжці, чим порушив вимоги п 18.1 ПДР.

 (а.с.15)

Відповідно до цього протоколу відповідач виніс постанову від 05 липня 2010 року, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП, наклавши на нього стягнення у вигляді штрафу, в сумі 300 гривень.

(а.с. 2, 16)

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов необхідно задовольнити.

В позовній заяві позивач зазначив, що відповідно до Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 пішохідною доріжкою вважається доріжка з покриттям, призначена для руху пішоходів, виконана в межах дороги чи поза нею і позначена знаком 4. ІЗ.

Ніякого дорожнього знаку 4.13, ні дорожньої розмітки, які б позначали пішохідну доріжку, на тій ділянці дороги немає.

Проте, це твердження позивача відповідачем ніяким чином не спростоване. Це при тому, що відповідач, при запереченні позивачем своєї вини у вчиненні правопорушення, повинен був спростувати позицію позивача. Як мінімум, надати до справи документи про розміщення дорожніх  знаків на цій ділянці дороги та зазначити потерпілих, яким діями позивача була створена перешкода чи небезпека.

Крім того,  пунктом 18.1 ПДР на водіїв транспортних засобів покладається обов’язок дати дорогу пішоходам на нерегульованому пішохідному переході, а не на пішохідній доріжці.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

 Проте, відповідач не довів факту вчинення позивачем вказаного правопорушення, а відповідно, не довів правомірності свого рішення в справі про адміністративне правопорушення.

 Відповідно, вищевказану необхідно визнати протиправною і скасувати, а провадження в справі про правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, відносно позивача закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення, оскільки в матеріалах справи немає належних і допустимих доказів про наявність в діях позивача складу правопорушення.

 Керуючись ст.ст. 1, 2, 6, 8, 9, 11, 17, 18, 19, 20, 69, 70, 71, 104, 122, 128, 151, 153, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати  постанову старшого інспектора ДПС взводу ДПС супроводження УДАІ у Вінницькій області Асаулюка Павла Олександровича від 05 липня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 гривень за правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Провадження в справі про правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення.

Повний текст постанови буде складений до 9 листопада 2010 року включно.

Копію постанови протягом трьох з дня її складання в повному обсязі надіслати для відому відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис:

З оригіналом вірно:

Суддя:

Секретар: