Справа № 22ц- 4822/ 10 Головуючий у І інстанції – Крупінська С.С.
Категорія № 42 Доповідач – Свистун О.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2010 року місто Луцьк
Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі колегії суддів:
головуючого – судді Шевчук Л.Я .,
суддів Свистун О.В., Русинчука М.М.,
при секретарі Матюхіній О.Г.,
з участю прокурора Ткачука С.Я.,
позивача ОСОБА_1, представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора міста Луцька в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення із житлового приміщення та зобов’язання не чинити перешкод в користуванні ним,
за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 13 серпня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 вказує на незаконність рішення суду із-за невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати.
Повторним заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 13 серпня 2010 року позов прокурора міста Луцька в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення із житлового приміщення та зобов’язання не чинити перешкод в користуванні ним задоволено .
Постановлено зобов’язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користування належною йому на праві власності квартирою АДРЕСА_1 надавши ключі від вхідних дверей та виселити їх з даної квартири без надання іншого жилого приміщення.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь держави 45 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 зазначає, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку, що відповідачі вселені в спірне жиле приміщення без законних підставах.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3, на думку колегії суддів, не з’явився без поважних причин, хоча повідомлений про час та місце належним чином. Докази, які відповідач надав щодо причин неявки в судове засідання, не достатні, щоб визнати поважною причину неявки в судове засідання.
Прокурор Ткачук С.Я., позивач ОСОБА_1, його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечили, оскільки вважають, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 листопада 2007 року (а.с.7). Відповідачі проживали в спірній квартирі без законних підстав, оскільки не надали будь-яких доказів в підтвердження своїх доводів.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на праві власності позивачу ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.7).
Судом встановлено, що в даній квартирі проживають відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, які вселилися в спірну квартиру, яка належала на праві власності спадкодавцю ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Будь-яких документів на право зайняття даної квартири відповідачі суду не надали. Спадщину прийняв позивач ОСОБА_1 і є власником спірної квартири.
Згідно із ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності квартиру користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд. Статтею 155 ЖК України встановлено, що квартира, яка є у приватній власності громадянина, не може бути в нього вилучена, власника не може бути позбавлено права користування нею, крім випадків, установлених законом.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_4 проживають в квартирі АДРЕСА_1 без будь-яких підстав, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Однак, відповідач ОСОБА_3 не надав суду будь-яких доказів в підтвердження своїх вимог та заперечень. А отже, ОСОБА_3 та його син ОСОБА_4 вселилися в квартиру, яка їм не належить на праві власності та без права на користування спірною квартирою.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог прокурора в інтересах позивача ОСОБА_1, оскільки встановлені обставини вказують на наявність підстав, що перешкоджають позивачу в вільному користуванні належною йому на праві власності квартирою.
Отже суд першої інстанції з’ясував всі обставини справи, дослідив всі надані сторонами докази, дав їм вірну юридичну оцінку.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319, 218 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.
Заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 13 серпня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду О.В.Свистун