Справа  № 2-609/10  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 листопада 2010 року суддя Васильківського районного суду Дніпропетровської області  Ушакова Н.Є.розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Васильківського районного суду Дніпропетровської  області справу за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Васильківському районі Дніпропетровської області

«Про визнання дій протиправними та зобов’язання до вчинення певних дій»

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії, проте відповідач у 2006-2010 роках не виконував обов’язку щодо приведення розміру її пенсії у відповідність до статті 6 вищевказаного Закону України, тому просила суд визнати протиправною бездіяльність відповідача відносно виплати їй щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату на її користь недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01 січня 2006 року по теперішній час.

    Відповідач – Управління Пенсійного фонду України в Васильківському районі Дніпропетровської області позов не визнав у своїх запереченнях, мотивуючи тим, що діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Вважає, що порушень законодавства в сфері пенсійного забезпечення відповідачем не допущено.    Просили суд застосувати строк позовної давності.

    Відповідно до пункту 2 частини першої статті 183-2 КАС суд застосовує скорочене провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази,  прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до даних паспорту НОМЕР_1, виданого 04 квітня 1998 року Васильківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області позивач народився                   ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 5).

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.  

 Позивач є громадянкою України, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.  

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на  30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

    Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про державний бюджет України на                2006 рік» зупинена на 2006 рік дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року п.17 ст.77 виключений, а ст.110 цього Закону викладено в наступній редакції «Установити, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». Закони України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

    Оскільки ж до 19 січня 2006 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено, а пізніше Кабінет Міністрів України так і не визначив порядку виплати 30 % надбавки до пенсії дітям війни й ці пільги фактично запровадженні не були, тому суд прийшов до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині виплат за 2006 рік.

Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків надбавки, встановленої для учасників війни.  

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року                               № 6-рп2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).  

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»» були внесені зміно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» Але рішенням Конституційного Суду України від                      22 травня 2008  року  положення  ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  внесені зміни до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» були визнані неконституційним і дія ст. 6 ЗУ «Про соціальних захист дітей війни», якою передбачена щомісячна надбавка до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком особам які мають статус «дитина війна» була відновлена. Таким чином, право на отримання надбавки до пенсії, як «дитина війні», позивач має тільки з 22 травня 2008 року.  

  Законом «Про державний бюджет України на 2009 рік» будь яких змін до ст. 6 ЗУ «Про соціальних захист дітей війни», або про зупинення дії цієї  статті не передбачено.         Зміни до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», які були внесені ЗУ «Про державний бюджет України а 2008 рік» були визнані неконституційними.

В ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» вказано «установити у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних и демографічних груп населення в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.  

Законом «Про державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2010 р встановлений 695 грн, з 1 квітня 706 грн.  

    Вимоги позивача про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Васильківському районі Дніпропетровської області здійснювати в подальшому  нарахування щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком задоволенню не підлягають, оскільки правовою підставою для звернення до суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, а право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушене в майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушене чи ні. Тому суд вирішує питання відносно правомірності дій відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги на момент звернення позивача до суду, тобто до 07 вересня 2010 року.

Враховуючи, що відповідач за період 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 07 вересня 2010 року неправомірно виплачував таку допомогу в розмірі, який визначався нечинною нормою, відтак, його дії слід визнати незаконними та зобов”язати провести перерахунок призначеної позивачу щомісячного підвищення до пенсії як „дитині війни”, виходячи з того, що така має визначатись у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

    Право позивача у даному випадку має бути захищене шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу належні суми підвищення після вчинення дії по перерахунку  відповідних виплат. А саме:

за 2007 рік – з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року,

за 2008 рік – з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року,

за 2009 рік – з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року,

за 2010 рік – з 01 січня 2010 року по 07 вересня 2010 року.

    Суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, на який покладено такі повноваження. Враховуючи те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом,                та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд визнав необхідним зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі, Дніпропетровської області, здійснити перерахунок щомісячної надбавки до пенсії позивачу, як особі, що має статус дитини війни, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також починаючи з                 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року  по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 07 вересня 2010 року включно,  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснити її виплату.

    Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.    

Враховуючи те, що Позивач є дитиною війни, та наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.  

    Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни. Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.    

    Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тому, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.  

    Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.      

Відповідач у своїх  запереченнях на позовну заяву просив застосувати строк позовної давності.

Внаслідок ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09 вересня             2010 року № 19-рп/2010 року визнані неконституційними положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VІ.

Враховуючи викладене, справи, по яких провадження відкрито за нормами ЦПК України, після 09 вересня 2010 року розглядаються і вирішуються за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.  

Згідно частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення, встановленого КАС або іншими законами.

При цьому, частиною другою статті 99 КАС визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд взяв до уваги,  що  позивач звернувся до місцевого загального суду до 9 вересня 2010 року з позовною заявою в межах строку визначеного Цивільним процесуальним кодексом. Справа  не була розглянута у зв’язку з ухваленням КСУ рішення від 9.09.2010 року.

Вищевказані обставини суд вважає  поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду.

                Крім того, відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних   вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод  та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правовових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.  

Тому  суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною.        

Виходячи з меж позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.  

    Відповідно до положень ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 46, 64 Конституції України,  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, ст. ст.  17, 18,  69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 100,  158, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,  суддя, -      

В И Р І Ш И В:

1. Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду .

2. Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Васильківському районі Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов’язання до вчинення певних дій – задовольнити частково.

3. Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку   та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з  22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 07 вересня 2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  

4. Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня                     2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 07 вересня 2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.  

    В іншій частині позовних вимог – відмовити.  

       Повернути ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України   витрати  по сплаті судового збору у розмірі 8,50 грн.  , ІТЗ- 37 грн .

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.    

    Суддя