Справа № 2-а-133/2010 рік  

П О С Т А Н О В А

 І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

смт.Ріпки                                                                                                       25 жовтня 2010 року

              Ріпкинський районний суд Чернігівської  області

 у складі: головуючого - судді Жовток Є.А.  

         при  секретарі Прохоренко А.В.,    

 розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області, про визнання бездіяльності неправомірною та про зобов’язання відповідача вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

13.10.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, зазначивши, що вона є непрацюючим пенсіонером, проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю та згідно ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на доплату до пенсії, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.  

Крім того, у відповідності до ч.3 ст.51 вказаного вище Закону, позивач має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.  

В той же час, управління Пенсійного фонду в Ріпкинському районі, всупереч вимогам діючого законодавства та рішенню Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, не нарахувало та не виплатило позивачці у повному обсязі вказаних вище доплат за період з жовтня 2009 по жовтень 2010 року.

     Таким чином, ОСОБА_1 просить винести рішення, яким визнати бездіяльність відповідача протиправною, зобов’язати управління Пенсійного фонду в Ріпкинському районі нарахувати і забезпечити виплату їй додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, а також доплату до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю і вподальшому провадити ці виплати у розмірах, визначених діючим законодавством.

     В судове засідання позивач не з’явилась, зазначивши в позовній заяві, що справу просить розглядати в її відсутність.

     Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши письмові заперечення на позов, в яких просить справу розглядати за його відсутності.

     В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача вказує, що доплата за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю почала нараховувалась позивачці до 01.01.2008 року, в ромірі 5 грн. 20 коп., у відповідності до Постанови КМУ № 836 від 26.07.1996 року, отже законодавчі підстави для збільшення її розміру, відсутні.  

     Вимогу позивача про нарахування їй додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, представник відповідача також вважає безпідставною з огляду на те, що законодавством зменшено розмір такої пенсії до 5% прожиткового мінімуму.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд, на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

     З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є непрацюючою пенсіонеркою і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Ріпкинському районі.

     Факт проживання позивача на території зони посиленого радіоекологічного контролю, сторонами не оспорюється.

Статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній до 01.01.2007 року,  визначено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються до однієї мінімальної заробітної плати.  

Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року  «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю встановлено на рівні 520 тис. крб.  

05.10.2006 року Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доповнено статтею 71, згідно якої, дія положень вказаного Закону не може призупинятись іншими законами.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» виплату компенсацій і допомог у розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати, в тому числі пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, на 2007 рік було зупинено.

 Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року у справі № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі і в частині зупинення виплат компенсацій і допомог.

 Рішення КС України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень законів, що визнані неконституційними.

Законом України від 28.12.2007 року № 107-У1 (107-17), стаття 39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладена у новій редакції, згідно якої особам, працюючим на територіях радіоактивного забруднення, доплата провадиться в порядку і розмірах, встановлених КМ України.

Вказані зміни визнано неконституційними Рішенням КСУ у справі №10-рп/2008 від 22.05.2008 року.  

За наведених обставин суд приходить до висновку, що відповідач нараховував та виплачував  доплату до пенсії позивача всупереч вимогам ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Законом  “Про державний бюджет України на 2008 рік”, ст.51 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладена в новій редакції, згідно якої, розмір додаткової пенсії непрацюючим пенсіонерам, проживаючим у зоні посиленого радіоекологічного контролю, зменшено з 15 до 5% мінімальної пенсії.

Вказані зміни рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнані такими, що не відповідають Конституції.

У відповідності до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суд вважає обгрунтованими доводи позивача про те, що додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров”ю, повинна обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що мінімальний розмір пенсії дорівнює мінімальному прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, вимоги ОСОБА_1 про визнання дій відповідача протиправними та про зобов”язання його вчинити певні дії, є обгрунтованими.

Разом з цим, позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом 13.10.2010 року, не навела поважних причин пропуску строку звернення, в частині заявлених нею вимог, і не просила цей строк поновити.  

Ухвалою суду від 14.10.2010 року вимоги ОСОБА_1, в частині зобов”язання відповідача забезпечити нарахування доплати до пенсії за період з 01.10.2009 року по 12.04.2010 року, залишено без розгляду.

Не підлягають задоволенню також вимоги щодо зобов”язання  відповідача вчиняти певні дії вподальшому, оскільки судове рішення не може містити положень про обмеження або зміну порядку правового регулювання суспільних відносин в майбутньому.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України,  ст.ст.6-11, 104, 158-163 КАС України, суд -  

 П О С Т А Н О В И В :

 Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо відмови в нарахуванні  ОСОБА_1 доплати до пенсії, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній до 01.01.2007 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо відмови в нарахуванні  ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, відповідно до ч.3 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області здійснити доплату до пенсії ОСОБА_1 за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній до 01.01.2007 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, за період з 13.04.2010 року по 13.10.2010 року, за виключенням сум доплати, раніше нарахованої та виплаченої за вказаний період.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області здійснити нарахування та забезпечити виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров”ю,  відповідно до ч.3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 13.04.2010 року по 13.10.2010 року, за виключенням раніше нарахованих та виплачених сум.

     В іншій частині позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду, через Ріпкинський районний суд, протягом десяти днів з дня отримання її копії.

    Суддя                                                                                          Є.А. Жовток