Судове рішення #11869375

Справа № 2-1834/10  

Категорія 37  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

  08 вересня   2010 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:  

головуючого судді – Кравченко В.Є. при секретарі  - Пронкіній К.О.,   розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання права власності на Ѕ частку незакінченого будівництва за правом на спадкування,  

 

В С Т А Н О В И В :  

  ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою  до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання права власності на Ѕ частку незакінченого будівництва за правом на спадкування. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є єдиним спадкоємцем за законом після свого чоловіка – ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, прийняла спадщину, своєчасно подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме Ѕ домоволодіння, незакінченого будівництвом, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 але відсутність правовстановлюючого документу та довідки КП БТІ ДРОНМ Севастопольської міської Ради позбавляє її можливості отримати Свідоцтво про право на спадщину за законом.  

Позивач у судовому засіданні 02.07.2009 р. позовні вимоги підтримала, просить суд задовольнити позов   . В судове засідання 08.09.2010 року не  з’явилась. Відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечує, просить розглянути справу у відсутності представника.  

Суд,   вислухавши пояснення позивача,     дослідивши наявні у справі  матеріали, вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів № 4/270 від 06.04.1981 року «Про згоду на будівництво в індивідуальному домоволодінні громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5.» власниками будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було проведено реконструкцію житлового дома. Але після реконструкції будинок не був введений в експлуатацію.  

ОСОБА_2 був власником Ѕ частки незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1, відповідно до рішення Нахімовського районного суду міста Севастополя від 18 липня 1997 року. Право власності на  частку незавершеного будівництвом житлового будинку належним чином зареєстровано у КП Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна Севастопольської міської ради (реєстр. запис № 2635 в реєстр. книзі 32 доп чс стр. 172 від 28.02.2009 року). Відповідно до довідки КП БТІ ДРОНМ СМР № 7409 від 25.06.2009 ступінь готовності будинку складає 93%.  

22.06.2006 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1  

За життя ОСОБА_2 за актом введення будинку до експлуатації не звертався.  

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 01.07.2008. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді Ѕ частки незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1.  

Єдиним спадкоємцем після ОСОБА_2 є позивач по справі.  

Судом встановлено, що на момент смерті спадкодавця позивач проживала разом з ним, тому відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, вважається такою, що прийняла спадщину.  

07.07.2009 року позивачка звернулась до Другої севастопольської державної нотаріальної контори зі заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але листом № 1467 від 07.07.2009 їй було відмовлено про видачу такого свідоцтва у зв’язку з відсутністю довідки-характеристики на нерухоме майно.  

Статтею 49 Закону України «Про нотаріат» передбачено,що нотаріус або  посадова  особа,  яка  вчиняє  нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, у тому числі якщо не подано відомості (інформацію) та  документи,необхідні для вчинення нотаріальної дії.  

Пунктом 216 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дії нотаріусами України», передбачено, що видача свідоцтва про право на  спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом   після подання правовстановлюючих документів про належність цього    майна спадкодавцеві та перевірки  відсутності заборони або арешту цього майна.  

Судом був безперечно встановлений факт належності спадкового майна спадкодавцю, своєчасність звернення спадкоємця зі заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але відсутність документу про здачу нерухомого майна до експлуатації виключає можливість отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за заповітом та реєстрації права власності на спадкове майно.  

Частиною 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє  
спадкоємця права на спадщину.  

Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивачка як єдина спадкоємиця першої черги, після смерті чоловіка має право на спадкування частини її майна, тобто незакінченого будівництвом житлового будинку   АДРЕСА_1.  

Згідно зі статтею 1299 Цивільного кодексу України, якщо  у складі  спадщини, яку прийняв  спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу). Право власності на нерухоме майно виникає у  спадкоємця  з моменту державної реєстрації цього майна.  

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.  

Оскільки  вказане домоволодіння на день смерті померлого не було здано до експлуатації у встановленому  законом порядку, тобто являється об’єктом незавершеного будівництва, то за таких обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню і, відповідно до положень ст.1216 ЦК України, обов’язок  по здачі  вказаного домоволодіння в експлуатацію переходить до  позивача, оскільки  вказана стаття передбачає, що спадкування  це є перехід прав та обов’язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/, а тому суд позов задовольняє та визнає  за позивачем право власності в порядку спадкування, як  за спадкоємцем  за законом померлого ОСОБА_2, на дане майно, як на незакінчений будівництвом  об’єкт,  з  послідуючою здачею його в експлуатацію.    

Задовольняючи позов  суд залишає за позивачем судові витрати по справі, оскільки ні до подання позову до суду, ні під час попереднього розгляду справи  відповідач не заперечував проти його задоволення і прав  позивача не порушував, а позивач  не наполягала на відшкодуванні судових витрат.  

На підставі викладеного, керуючись ст.. 331, 1216, 1268, 1269, 1296, 1297, 1299 Цивільного кодексу України, ст.ст.10,11, 60-62,212-215,218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,  

В И Р І Ш И В :  

  Позов задовольнити.  

Визнати за   ОСОБА_1 право на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_2, та яка складається з Ѕ частки незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1.    

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення   .  

Суддя-підпис  

З оригіналом згідно:  

Суддя Нахімовського  

районного суду м. Севастополя                  Кравченко В.Є.    

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація