Справа № 2-1832/10  

Категорія № 26  

  Заочне  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

  12 липня 2010 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:                   головуючого судді                 Кравченко В.Є.,  

при секретарі                     Пронкіній К.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в               м. Севастополі цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Севастопольської відділення №17  до   ОСОБА_2   про стягнення заборгованості за кредитним договором,  

  В С Т А Н О В И В:  

  Позивач ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 10 551 грн. 51 коп., у тому числі: заборгованість кредиту на дату звернення до суду у розмірі 10 000,00 грн., перевищення суми заборгованості(недозволений овердрафт) у розмірі 551,61 грн., а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи у суді.  

Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що відповідачем був укладений договір № 010/09-17/751-U6 від 13.06.2006 року, згідно якого останній  отримав від позивача кредит у сумі 10 000,00 грн. з визначенням строку його повного повернення – 13.06.2008 року.    

Представник ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” у судовому засіданні підтримав вимоги позову у повному обсязі, не заперечував проти допущення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі письмових доказів.  

Відповідач та його представник про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, оскільки представник відповідача брав участь в судовому засіданні 19.05.2010 року, в судові засідання 18.06.2010 та  12.07.2010 р. не з’явився, повідомлялись рекомендованою кореспонденцією, але ОСОБА_2 та її представник не скористались не скористалася своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні.  

За заявою представника позивача, суд розглядає справу за правилами ст. 224 ЦПК України, шляхом допущення  заочного провадження у справі.  

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, між позивачем та відповідачем був укладений вищевказаний кредитний договір.  

Згідно з п.3.3. кредитного договору строк його дії був продовжений на наступні 24 місяця, таким чином дата остаточного повернення коштів – 13.06.2010р.  

Відповідно до п. 5.1. кредитного договору відповідач був зобов’язаний щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту сплачувати позивачу 1/10 від залишку заборгованості на картковому рахунку встановленому до повного погашення заборгованості за кредитом згідно з п.п. 1.1.,5.1. кредитного договору.  

Проте, відповідач свої зобов’язання за Кредитним договором не виконує належним чином, зокрема, не здійснює погашення сум кредиту, нарахованих відсотків та щомісячної комісії, не сплачує перевищення суми заборгованості(недозволений овердрафт).  

Згідно з п. 2.4. кредитного договору в разі непогашення кредитної заборгованості (наявність дебетового сальдо по картковому рахунку) з моменту білінгу по 15 число наступного після білінгу місяця, відсоткова ставка, з 15 числа до моменту погашення даної заборгованості автоматично збільшується на 24 %(становить 24,1%) річних. Після погашення заборгованості за кредитною лінією відсоткова ставка з дня, наступного за днем погашення заборгованості, встановлюється в розмірі 0,1 % річних.  

Позивач, керуючись статтями 27,31 ЦПК України збільшив позовні вимоги у зв’язку з тим що відповідач не призводив повернення кредитних коштів, таким чином станом на 02.06.2010 року заборгованість відповідача за Кредитним договором складає 12 023 грн. 67 коп., у тому числі: позичкова заборгованість кредиту у розмірі 10 000,00 грн., перевищення суми заборгованості(недозволений овердрафт) у розмірі 2 023,67 грн.  

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

В силу статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки.  

Відповідно до положень ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.  

Крім того, судом встановлено, що відповідачу було перевипущено кредитну картку у зв’язку з викраденням кредитної картки, що підтверджується заявою про пере випуск та блокування картки від 22.10.2008р., наданої позивачем до матеріалів  справи.  

Представник відповідача в попередньому судовому засіданні стверджував про те, що кредитна картка була викрадена у ОСОБА_2 та грошові кошти з неї були зняти викрадачем, а тому відповідач не несе відповідальність за зняття коштів з неї.    

Проте суд не може погодитися з таким твердженням, оскільки 06.11.2008р. банком ОСОБА_2 була видана нова кредитна картка, з якою вона робила зняття і повернення кредитних коштів до 29.03.2010 року, ці обставини  підтверджуються випискою по кредитному рахунку від 08.07.2010р. за весь період користування кредитними коштами та не заперечений відповідачем.  

Згідно з п. 2.5. Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 19.04.2005 року №137 діюча із змінами та доповненнями, перед укладенням договору емітент зобов’язаний ознайомити клієнта з умовами одержання платіжної картки, переліком необхідних документів, тарифами на обслуговування та правилами користування платіжною карткою. Ця інформація має бути викладена в доступній формі та розміщуватись у доступному для клієнтів місці.  

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розписки від 20.07.2006р., ОСОБА_2 06.11.2008р. була ознайомлена з правилами користування кредитною карткою та її було відомо про те що кредитну картку необхідно зберігати у     недоступному місті для інших осіб, не розголошувати нікому, в тому числі членам її родини, номер картки, ПІН-код та кодове слово, не зберігати ПІН-код разом з Карткою, не писати його на картці.  

Таким чином, відповідач самостійно порушила правила користування кредитною карткою, не була позбавлена права відшкодування заподіяної її шкоди з осіб які здійснили крадіжку грошових коштів та іншого майна в межах кримінальної справи.  

При цьому, як встановлено судом, за вироком Ленінського районного суду м. Севастополя від 30.11.2009 року по справі № 1-271/2009, ОСОБА_3, ОСОБА_4 були визнані винними за крадіжку чужого майна, на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної шкоди була присуджена сума, у розмірі 15 800 гривен.  

Таким чином, судом встановлено, що у порядку регресу ОСОБА_2 вже присуджені кошти з метою відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.  

Також судом було встановлено, що строк дії договору згідно з п.3.2. закінчився 13 червня 2010 року.  

Згідно з п. 5.3. кредитного договору відповідач повинен був вернути в повному обсязі одержаний кредит  та сплати проценти, комісії, штрафні санкції, та інші платежі, нараховані за обслуговування кредиту за період з 13.06.2006р. по 13.06.2010р.  

Відповідачем не було представлено суду належних доказів, які б підтверджували продовження строку дії кредитного договору.  

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його  виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

Крім того, судом встановлено що відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» буле перейменоване в публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» яке стало правонаступником ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» по всім правам та обов’язкам.  

Враховуючи встановлені обставини, суд знаходить заявлений позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволену  у заявленому розмірі з підстав передбачених ст.1054 ЦК України.  

Також, у порядку приписів ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судовий збір в сумі 120,24 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, в сумі 120,00 грн., а всього – 240 грн. 24 коп.  

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 1049,1054,1191 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 79, 88, 159, 209, 212, 215, 224, 228, 233 ЦПК України, суд  

  В И Р І Ш И В:  

  Позов публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Севастопольського відділення №17 - задовольнити.  

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” (Р/р 290931576 в ЦСО КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЗКПО 20680287) заборгованість за Кредитним договором № 010/09-17/751-U6 від 13.06.2006 року в сумі 12 023,67 грн., судовий збір в сумі 120,24 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в сумі 120 грн., а разом – 12 263,91 грн.  

Заочне рішення може бути переглянуте Нахімовським районним судом               м. Севастополя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.  

Суддя – підпис  

З оригіналом згідно:  

Суддя Нахімовського районного  

суду м. Севастополя                                      В.Є.Кравченко