Справа № 2-4193/10  

  Р  І   Ш   Е   Н   Н  Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

05 листопада 2010 року     Деснянський районний суд м. Чернігова    

  в складі судді   Бечко Є.М.,  

при секретарі   Чернобай Н.О..  

за  участю позивача,  

представників сторін,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного банку «Синтез»  про захист прав споживача, стягнення пені за  договором  банківського  вкладу,  

  в с т а н о в и в :  

  27.04.2010 року  позивач звернувся з позовом до відповідача та, збільшивши суму  позову, просить стягнути на його користь 72652-70 грн. пені відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів» та судові витрати - 120 грн. на  ІТЗ судового розгляду.  

В судовому засіданні  позивач та його представник підтримали позов.  

Представник відповідача не визнала позов та просила відмовити в його задоволенні, мотивуючи що правовідносини за договором  банківського  вкладу  не регулюються ЗУ«Про захист прав споживачів», що слід застосовувати положення договору банківського вкладу, ЗУ «Про банки та банківську діяльність» та Цивільного Кодексу України, а також, враховуючи, що з 03.11.2010 року  порушено процедуру ліквідації банку, пред’явлення вимог до банк і їх здійснення може здійснюватись виключно в порядку, встановленому ЗУ «Про банки та банківську діяльність» та надала відповідні докази.  

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.  

01.07.2009 року позивач уклав із АБ «Синтез» договір  банківського вкладу  № 01.07.09/08-04 строком до 31.12.2009 року зі сплатою 26,0% річних та вніс кошти в розмірі 8 000 грн. на рахунок.  

На письмове звернення позивача від 05.01.2010 року відповідач не виплатив позивачу  суми вкладу та відсотків згідно умов договору, мотивуючи складним фінансовим становищем банку.  

Рішенням Деснянського райсуду м. Чернігова від 03.03.2010 року було частково задоволено позов та зобов’язано повернути вклад з нарахованими відсотками та штрафні санкції.  

Питання повернення вкладів регулюється договором банківського вкладу та Цивільним кодексом України. Відповідно до ст. 1060 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу, незалежно від виду, банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу  вкладника, окрім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлено договором. Умова договору про відмову від права на отримання вкладу на першу вимогу є нікчемною.  

Відповідно до ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Згідно положень ст.1058 ЦК України банк зобов’язується виплачувати вкладникові суму та  проценти на  умовах та  в  порядку  встановлених договором.  

З матеріалів справи вбачається обставина щодо призначення у банку тимчасової адміністрації на шість місяців з 09.06.2010 р. по 08.12.2010 року та повного мораторію на задоволення вимог кредиторів з 09.06.2010 р. по 08.09.2010 року.  

Відповідно до ст. 85 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» під час дії мораторію штрафні санкції не нараховуються.  

Згідно  положень ч.2 ст. 58 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань, у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів.  

Відповідно до ч.5 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів», у  разі  коли  виконавець  не  може  виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором,  за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення   споживачеві   сплачується   пеня  у  розмірі  трьох відсотків вартості роботи  (послуги),  якщо  інше  не  передбачено законодавством. У   разі   коли   вартість   роботи  (послуги)  не визначено,  виконавець сплачує  споживачеві  неустойку  в  розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.  

Вартість послуги що надана банком  позивачу – вкладнику  в даному випадку не встановлена.  

Згідно з ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати відносини на власний розсуд.  

За вказаних обставин суд вважає, що відповідач повинен нести відповідальність на умовах визначених договором.  

Крім того, передбачені договорами штрафні санкції вже застосовані.  

Нарахування пені на всю суму вкладу та відсотків, про що заявлений позов, не відповідає вимогам закону.  

Також, враховуючи, що з 03.11.2010 року  порушено процедуру ліквідації банку, пред’явлення вимог до банку і їх здійснення може здійснюватись виключно в порядку, встановленому ЗУ «Про банки та банківську діяльність», зокрема відповідно до ст.89 Закону.  

За вказаних обставин у задоволенні позову належить відмовити.  

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 84, 88, 209, 212-214, 292, 294 ЦПК України, суд, -  

в  и  р  і  ш  и  в:  

  У задоволенні позову відмовити  

  Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.  

  Суддя