Справа № 2-1594
2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2010 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі : головуючого судді - Лазаренко В.В.
з участю секретаря - Сітайло Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_2 5479 гривень, а у разі недостатнього у неї майна для відшкодування шкоди стягнути шкоди з її батьків.
Під час розгляду справи позивач збільшила свої позовні вимоги і просила стягнути з відповідача заподіяну їй шкоду в сумі 6979 гривень, а у разі недостатнього у неї майна для відшкодування шкоди, шкоду стягнути з її батьків.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що 07 січня 2009 року об 11.30 год. у будинку № 6 по вул. Іринінській в м. Києві – Будинок культури СБ України – неповнолітньою особою ОСОБА_2 було пошкоджено її ноутбук «МSI Wind U100-020UA Love Edition», чим завдана матеріальна шкода на суму 4279 грн. – це вартість проведення ремонтних робіт ноутбуку.
Крім цього, враховуючи, що її професійна діяльність пов’язана з розробкою авторських методичних матеріалів здійснення з метою здійснення своїх професійних обов’язків, службових зобов’язань, та для запобігання отримання упущеної вигоди та втрати роботи, вона вимушена була орендувати іншій комп’ютер, що потягло витрати на суму 1000 гривень за 4 місяці ремонту її пошкодженого комп’ютеру.
Крім цього, неправомірними діями відповідача їй була завдана моральна шкоду, яка полягає в душевних стражданнях та переживаннях з приводу пошкодженого комп’ютера, необхідності звертатися до правоохоронних органів з метою підтвердження причин пошкодження комп’ютеру, втратою можливості користуватися гарантійним безкоштовним обслуговуванням для ноутбуку, втрати часу на пошуки якісного сервісного центру для ремонту ноутбуку. Моральну шкоду позивач оцінює в 200 гривень.
Крім того для відновлення свого цивільного права позивач вимушена була звернутися за допомогою до адвоката і за надання йому правової допомоги сплатила йому 1 500 гривень.
Посилаючись на наведені вище обставини, позивач просить стягнути з відповідача 7979 гривень.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю і просили позов задовольнити.
Відповідачі та їх представник в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнали частково, проте не зазначили в якій сумі вони визнають позов. Просили позов задовольнити частково з врахуванням вини самої позивачки, яка не вжила заходів для збереження свого майна.
Суд, заслухавши позивача, її представника, відповідачів, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ноутбук «МSI Wind U100-020UA Love Edition» належить позивачу ОСОБА_1, що підтверджується товарним чеком купівлі-продажу у СПД «ОСОБА_4» за 3919 гривень від 28 листопада 2008 року та гарантійним талоном.
Позивач посилається на те, що 07 січня 2009 року в приміщенні Будинку культури Служби Безпеки України за адресою м. Київ, вул. Іринінська, 6, з вини неповнолітньої ОСОБА_2 було пошкоджено належний їй ноутбук, який знаходився в кімнаті № 310, був увімкнений в розетку, а шнур від ноутбуку проходив біля входу в роздягальню. ОСОБА_2, заходячи в роздягальню зачепила шнур від ноутбуку від чого він впав на підлогу і був пошкоджений.
Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Статтею 1179 ЦК України передбачено, що неповнолітня особа ( у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи спори про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодування в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Таким чином, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець у ст. 1166 ЦК України відносить: а) наявність шкоди; б) протиправну поведінку заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вину. Перераховані підстави визнають загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.
Розглядаючи протиправність поведінки заподіювача шкоди, необхідно відзначити, що це поведінка, яка заборонена законом.
Таким чином, зобов’язання виникає за наявності передбачених законом умов і лише за наявності протиправної поведінки, тобто порушення норм права і суб’єктивного права потерпілого.
Між тим, суду не надано доказів на підтвердження того, що неповнолітня особа ОСОБА_2 07.01.09 року в приміщенні Будинку культури СБУ діяла протиправно і саме ця протиправна поведінка призвела до заподіяння шкоди позивачу.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна особа зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ч.4 ст. 59 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім цього, немає жодного документу, або іншого доказу на підтвердження того, які саме пошкодження отримав комп’ютер в результаті падіння після того, як шур від нього зачепила неповнолітня ОСОБА_2
Суду не надано доказів на підтвердження того, що після падіння ноутбуку він отримав саме ті пошкодження з приводу яких позивач зверталася до сервісного центру.
Так, відповідно до акту № 22010901 від 16.01.2009 року комісія ТОВ «Крок ТТЦ» склала акт про те, що при проведені діагностики ноутбуку фірми МSI Wind U100-020UA, були виявлені механічні пошкодження. Зламані замки кріплення на кришці матриці, тріснут корпус. З цього акту не можна зробити висновок про те де, коли і при яких обставинах було пошкоджено ноутбук (а.с.8).
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 показала суду, що після того, як ноутбук позивача впав на підлогу, він продовжував працювати і вони відпрацювали ще один концерт з допомогою комп’ютера позивача. Ці обставини також були підтверджені в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_7.
Позивач ОСОБА_1 ці обставини не оспорювала.
Таким чином, суду не надано безперечних доказів на підтвердження того, що ноутбук позивача було пошкоджено саме з вини відповідача ОСОБА_2 при обставинах викладених вище, що ноутбук позивача отримав саме ті пошкодження з приводу яких позивач зверталася до сервісного центру, оскільки після падіння ноутбук працював, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім цього свідок ОСОБА_6 показала суду, що шнур від комп’ютера висів на відстані 15-20 см від підлоги і через нього доводилося переступати, тому було легко його зачепити, що свідчить про те, що позивач, порушуючи заходи безпеки щодо безпечного використання свого майна, не прийняла заходи щодо збереження свого майна та безпечного для неї та для інших осіб його використання.
Крім того, суд не приймає до уваги твердження позивача проте що відповідач ОСОБА_2 грубо порушила порядок встановлений для відвідування закладу де проводилися вистави, оскільки, не надано суду доказів на підтвердження існування будь-якого документу або акту, який би забороняв, в даному випадку, відповідачу перебувати в будинку культури СБУ в приміщенні де знаходився комп’ютер під час проведення концертів та вистав.
Враховуючи обставини викладені вище, суд дійшов до висновку про те, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні, а тому в задоволенні позову повинно бути відмовлено в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1179 ЦК України, ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: