Справа № 2 -2098/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2007 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

головуючої судді Арапіної Н.Є.

при секретарі Терешенко І.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Торез цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення моральної та матеріальної шкоди,

встановив:

позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення моральної та матеріальної шкоди, в якій зазначено, що з 1996 року позивач перебувала в фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. В 1994 році ОСОБА_5 склав заповіт, згідно якого заповів все своє майно сестрі ОСОБА_4 За час проживання з позивачем ОСОБА_5, ніде не працював, з травня 2004 року оформив мінімальну пенсію в Росії. ОСОБА_5 мав квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Однак, з 2000 року вони проживали в будинку матері позивача за адресою: АДРЕСА_2, мати стала проживати в його квартирі, яка була не придатна до проживання. Позивач продала свою квартиру та квартиру матері, і на зазначені кошти зробила ремонт в квартирі за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_5 кошти на здійснення ремонту не надав. Мати позивача в квартирі проживала сама, з січня 2006 року стала проживати за адресою: АДРЕСА_2, де допомагала позивачу доглядати за тяжко хворим ОСОБА_5, однак всі її речі залишалися в квартирі. Всі витрати по догляду та його похованню понесла позивач. Відповідач прийняла спадщину, однак витрати, що понесла позивач на догляд, поховання ОСОБА_5, ремонт квартири не повернула. Позивач також зазнала моральної шкоди. У зв’язку з наведеним позивач просить про стягнення моральної шкоди в розмірі 2000 грн. та матеріальної шкоди в розмірі 17786 грн., про стягнення судових витрат.

У ході розгляду справи позивач уточнила позовні вимоги: просила про стягнення моральної шкоди в розмірі 2000 грн., збитків у зв"язку з ремонтом квартири померлого в розмірі 16224 грн.00 коп., затрат на поховання у сумі 1462 грн. 00 коп.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та пояснила, що з 1996 року знаходилася у фактичних брачних відносинах з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. З 2002 року прописалася у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_5 Оскільки квартира була непридатна для проживання, то у 2003-2004 роках зробила ремонт цієї квартири: підготувала приміщення під обої та поклеїла обої, пофарбувала двері, вікна, відремонтувала балкон. Затратила свої кошти, які отримала від продажу належної її квартири, та квартири матері. Вартість ремонту квартири підтверджує кошторисом, який склала у 2007 році. Акт обстеження квартири склали у 2003 році без присутності ОСОБА_5. В квартирі, де зробили ремонт не проживали, оскільки ОСОБА_5 не бажав проживати у квартирі. У 2003 році за згодою ОСОБА_5 у квартиру вселилася мати позивача ОСОБА_6

Відповідач позов не визнав. Пояснила, що згоди між братом відповідача ОСОБА_5 та позивачем про ремонт квартири не було. Після смерті брата залишився заповіт на ім"я відповідача. 10 листопада 2006 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину. Поховання брата відбулося за кошти, які він отримав до смерті. З 2003 року у квартирі брата проживала мати ОСОБА_1, позивач та брат в квартирі не проживали.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що за дорученням нею складено кошторис вартості ремонту квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Допитані свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 пояснили суду, що обстежували квартиру ОСОБА_5, однако акт 12 березня 2003 року свідки не підписували, оскільки в цей час не працювали на підприємстві. У 2004 році створено підприємство, тому акт могли підписати після створення підприємства.

Вислухавши сторони, представників, свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

Згідно кошториса від 08 травня 2006 року витрати на ремонт квартири складають 16224 грн.00 коп. (а.с. 10-19).

19 лютого 2007 року складено акт за участю представника ЖЕП № 1 про відключення квартири від центрального опалення (а.с. 20).

Згідно довідки комунальне підприємство "Житлокомунсервіс" здійснює господарську діяльність з 01 квітня 2004 року (а.с. 117).

Аналізуючи досліджені докази суд дійшов висновку.

Положеннями ст. 1166 ЦК України предбачено відшкодування матеріальної шкоди при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв’язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.

Частиною 1 ст. 1282 ЦК України встановлено обов"язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статею 11 ЦК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5, якому на праві власності належала квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач прийняла спадщину. Позивач у спірній квартирі не проживала, з 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивач разом з ОСОБА_5 проживала за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 23).

З огляду на фактичні обставини справи суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено підстави стягнення збитків у зв"язку з ремонтом квартири померлого. Позивачем також не доведено, що за власні кошти оплачувала послуги поховання.

Зазначені обставини позивач не довів, що є його обов’язком відповідно до засад змагальності процесу, чим не виконав вимоги ст. 10 ЦПК України. При цьому суд створив всі умови для змагальності процесу, роз’яснював сторонам їх права та обов’язки.

Суд не приймає до уваги акт обстеження квартири № АДРЕСА_1, який складений за участю представників комунального підприємства "Житлокомунсервіс" 12 березня 2003 року (а.с. 8), оскільки допитані свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 пояснили, що 12 березня 2003 року акт не підписували, тому що в цей час не працювали на підприємстві, акт підписали пізніше, та матеріали справи містять довідку комунального підприємства "Житлокомунсервіс" про створення підприємства 01 квітня 2004 року.

Суд також не приймає до уваги пояснення позивача, що у акті помилково вказана дата-12 березня 2003 року, та акт підписано у 2004 році, тому що з пояснення свідка ОСОБА_10 вбачається, що вона працює на підприємстві з 2005 року.

Суд не приймає до уваги договір-заказ № 318 від 18 квітня 2006 року про оплату позивачем послуг поховання у розмірі 1187 грн. 00 коп. (а.с. 24) та договір- заказ № 6300 (без дати) про оплату придбання вінків у сумі 275 грн. 00 коп (а.с. 25), оскільки вони належним чином не завірені. Пояснення відповідача про оплату послуг поховання за рахунок власних коштів ОСОБА_5 підтверджується матеріалами справи - особистим рахунком ОСОБА_5, з якого вбачається, що 20 квітня 2006 року знято гроші у сумі 7200 грн. 00 коп. (а.с. 105) та позивачем не спростовані.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 1166, 1182 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 79, 80, 81, 84, 85, 86, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення моральної та матеріальної шкоди.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.