Справа № 2-6262/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2007 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі: головуючого - судді Дрішлюка А.І., при секретарі судового засідання Іскрич В.В.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

В Малиновський районний суд м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна звернулась ОСОБА_1.

За клопотанням представника позивача ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 14.08.07 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна виділено в самостійне провадження.

Відповідач у судовому засіданні позов про розірвання шлюбу визнав, про що надав відповідну заяву. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

14.10.2000 року сторони зареєстрували шлюб, про що відділом реєстрації актів громадянського стану Київської райадміністрації виконкому Одеської міськради, було зроблено актовий запис № 863 від 14.10.2000 р.

У шлюбі народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає з позивачкою.

Учасники процесу у судовому засіданні підтвердили, що сімейне життя між сторонами не склалося. На момент розгляду справи проживають окремо.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім’ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини. Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Тому суд задовольняє позовні вимоги позивачки про розірвання шлюбу.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 61, 174, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 3, 15, 24, 57 Сімейного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Шлюб, зареєстрований 14 жовтня 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Київської райадміністрації виконкому Одеської міськради, актовий запис під № 863, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 державне мито у розмірі 17 гривень.

Від сплати держмита при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_1 звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк зі дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.