Справа № 2-0-198

2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06. 12. 2007 р. Біляївського районного суду.

в складі; головуючого судді Груца Е.Е. при секретарі: Ткаченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка справу за позовом; ОСОБА_1 до Біляївської державної нотаріальної контори, про встановлення факту належності правоустановчого документу.

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з цією заявою і просить суд встановити факт належності ОСОБА_1, заповіту, складеному ОСОБА_2, що

посвідчений 31 грудня 1991 року, за реєстром № 2-3517 Біляївською державною нотаріальною конторою Одеської області.

Відповідач до суду не з"явився, але написав заяву в якій позов визнає. Заслухавши пояснення позивачки вивчивши матеріали справи судом встановлено, що 22.11.2007 року позивачка звернулась до Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини на майно після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2, її бабусі, яка залишила їй заповіт.

Інших спадкоємців ні за законом ні за заповітом немає. Про смерть бабусі свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року видане відділом реєстрації актів цивільного стану Біляївського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 65.

Біляївською державною нотаріальною конторою Одеської області 22.11.2007р. позивачці зроблено відмову у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом посвідченим 31 грудня 1991 року, за реєстром № 2-3517, у зв’язку з тим, що допущені помилки: у свідоцтві про смерть, по батькові померла „ОСОБА_2", а у заповіті „ОСОБА_2", у заповіті її прізвище „ОСОБА_1", у паспорті „ОСОБА_1".

Так у заповіті помилково по батькові замість ОСОБА_2 „и" написано ОСОБА_2 „і", про те, що її бабусю по батькові дійсно ОСОБА_2 через „и" свідчить паспорт померлої серії НОМЕР_2 виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області від 18 лютого 1998р., а також свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 16.03.2005р.

Також у заповіті зроблено помилку у її прізвищі. Про те що позивачки прізвище ОСОБА_1 через „є", „і" свідчить її паспорт виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області виданий 8 січня 1998р. серія НОМЕР_3.

Коли позивачка звернулась у юридичну консультацію адвокатом було замічено, що в Свідоцтві № 1681 про право власності на житловий будинок від 16 07.1962р., номер у реєстровій книзі - № 12 та ощадній книжці теж є помилка, у прізвищі померлої вказано ОСОБА_2 замість ОСОБА_2. Про те, що прізвище померлої дійсно ОСОБА_2 свідчить паспорт померлої серії НОМЕР_2 виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області від 18 лютого 1998р., а також свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 16.03.2005р.

Суд вважає, що позов законний, обгрунтований, підтверджується матеріалами справи а саме; заповітом, свідоцтвом про смерть, відмовою державного нотаріуса, довідками Біляївського міського голови, свідоцтвом про право власності на будівництво, державним актом на право приватної власності на землю, тому підлягає задовільненню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 213-215, 256 ч. 1 п. 6 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Встановити факт належності ОСОБА_1, заповіту, складеному ОСОБА_2, що посвідчений 31 грудня 1991 року, за реєстром № 2-3517 Біляївською державною нотаріальною конторою Одеської області. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.