Справа № 2-А-134/2010р.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
11 жовтня 2010 року Садгірський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого-судді: Асташева С.А.
при секретарі: Голик В.І.
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ОКДПС ОДДЗ ДАІ м. Чортків Бель О.Я., Управління ДАІ УМВС України в Чернівецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОКДПС ОДДЗ ДАІ м. Чортків Бель О.Я., Управління ДАІ УМВС України в Чернівецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Вказує в позові на те, що він поштою отримав листа Садгірського ВДВС із постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №13784/п від 23.07.2010р. та повідомлення про примусове виконання даної постанови. В постанові було вказано, що він 23.07.2010р. в м. Чортків, Тернопільської області перевищив швидкість на 25 км. на год. та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Вказує, що постанова ВО №13784/п від 23.07.2010р. винесена на підставі фіксації порушення за допомогою приладу „Візир”, без складення протоколу про адміністративне правопорушення. Однак винесення постанови на підставі даних приладу „Візир” не відповідає вимогам закону, прилад „Візир” не є працюючим в автоматичному режимі в контексті ст.ст.14-1, 258 КУпАП, оскільки його діяльність не можлива без активних дій співробітника ДАІ, який його використовує, задаючи при цьому на свій розсуд параметри, які фіксуються приладом а саме: швидкість руху та об’єкт зйомки.
Крім цього вказує, що відповідач інспектор ОКДПС м. Чортків Бель О.Я. повинен був його зупинити та роз’яснити, який саме пункт Правил Дорожнього руху України він порушив.
Вказує в позові також на те, що постанову ВО №13784/п від 23.07.2010р. йому надіслано з порушенням строків, передбачених ст.285 КУпАП, і у зв’язку з цим ним пропущений строк на оскарження даної постанови.
Просить визнати незаконною та скасувати постанову серії ВО №13784 від 23.07.2010р., поновивши йому строк на оскарження.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, дав пояснення аналогічні позовним вимогам та просив їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання повторно не з’явились та не подали до заяв про поважність причин своєї неявки.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Виходячи з наведеного суд вважає, що рішення по справі можливо постановити при відсутності відповідачів, які завчасно повідомлені про час, день та місце розгляду справи, на підставі наявних у справі письмових доказів.
Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що постановою серії ВО №13784/п від 23.07.2010р. позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 КУпАП за вчинення ним 23.07.2010р. о 16-50 год. в м. Чортків, Тернопільської області, на автомобілі марки «Шевроле», державний номер НОМЕР_1, правопорушення, а саме перевищення швидкості на 25 км на год. та на позивача накладено стягнення в виді штрафу в розмірі 255грн.
Судом встановлено, що в постанові немає жодного підтверджуючого документу, яким було би зафіксовано вказане правопорушення.
Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР на який посилається дана постанова «Візир», не є автоматичним засобом фото – чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ та керується ним безпосередньо. Між тим, ст. 14-1 КпАП України передбачає, що для ії застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото, кіно, або відео зйомки, які працюють в автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення , поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпеченням безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей та документів, а також іншими документами.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі наведеного вище із застосуванням ст.71 КАС України, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В судовому засіданні під час розгляду справи не наведено доказів які б підтверджували вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КпАП України.
Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі слід віднести за рахунок держави, оскільки відповідно до ч.5 ст.288 КпАП України особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення звільняється від сплати державного мита.
Керуючись ст.ст. 245, 251, 268, 280, 283 КпАП України ст.ст. 6-14, 69-71, 86, 128, 159-163 КАС України, суд, –
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити. Постанову серії ВО №13784/п від 23.07.2010р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України у виді штрафу в розмірі 255 грн. скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 – закрити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського Апеляційного адміністративного суду, через Садгірський районний суд м. Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.А.Асташев