Справа № 2-45/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

    04 жовтня 2010 року      Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:  

головуючого - судді       Колотієвського О.О.,  

з участю секретаря       Голуб О.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні будинком, який належить на праві власності і виселення та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, Кам»янопотоківська сільська рада Кременчуцького району про визнання права спільної сумісної власності на будинок, -  

В С Т А Н О В И В :  

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні будинком, який належить на праві власності і виселення.  

В позові вказав, що 05 червня 1985 року між ним та громадянином ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу домоволодіння, відповідно до якого ОСОБА_4 продав, а позивач купив належне продавцеві на підставі запису в господарській книзі Кам»янотопоківської сільської ради народних депутатів, Кременчуцького району, Полтавської області за номером 2288, домоволодіння АДРЕСА_1. Договір посвідчений секретарем Кам»янопотоківської сільської Ради народних депутатів та зареєстровано в реєстрі за № 110. Вартість продажу складала 3000 карбованців. 27 лютого 2009 року, виконавчим комітетом Кам»янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області прийнято рішення за № 43, «Про оформлення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та видати свідоцтво про право власності». Це також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.08.2009 року, видане комунальним підприємством «Кременчуцьке бюро технічної інвентаризації». На даний час в будинку АДРЕСА_1 проживає колишня дружина позивача, ОСОБА_2 з дочкою від іншого шлюбу ОСОБА_5, шлюб було укладено та зареєстровано 21 червня 1986 року у Кам»янопотоківській сільській раді Кременчуцького району, Полтавської області, актовий запис за № 14 і проживав з нею разом до 1996 року. Від цього шлюбу мали дочку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 Шлюбні відносини між ними припинені з червня 1996 року, загальне господарство не ведеться. Він вимушений проживати в цивільному шлюбі в м.Світловодськ Кіровоградської області. Проти того, що колишня дружина залишилась проживати в його будинку не заперечував, але прав власності на вищезазначене нерухоме майно не передавав. Рішенням Кременчуцького районного суду шлюб між ними розірвано. Спірних питань щодо розподілу спільного майна, на той час, не виникало. 31 березня 2009 року Відділ реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області, видав Свідоцтво про розірвання шлюбу.  

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.57 СК України, вважає, що нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було набуте ним до шлюбу з відповідачкою і є його особистою приватною власністю. Хоче переїхати у вказане домоволодіння, але не може цього здійснити, оскільки при переїзді виявилось, що його на даний момент займають відповідачі. Ніяких правових підстав для знаходження відповідачів з родиною у його домоволодінні немає, проте вони відмовляються звільнити вказане приміщення. На підставі ст.391 ЦК України, ч.3 ст.116 ЖК України просив суд зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не чинити перешкод в користуванні належним йому на праві приватної власності домоволодінням АДРЕСА_1 і виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_5 із вказаного домоволодіння без надання їм іншого жилого приміщення та стягнути судові витрати.  

ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, Кам»янопотоківська сільська рада Кременчуцького району про визнання права спільної сумісної власності на будинок. В позові вказала, що вона з 1983 року стала проживати однією сім»єю з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_6, яка померла у віці 16 років ІНФОРМАЦІЯ_2 від тяжкої хвороби. Дочка народилася ще до купівлі ними будинку та реєстрації шлюбу. 5 червня 1985 року, під час проживання однією сім»єю, коли була спільна дитина вони купили будинок АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу був укладений на ім.»я  відповідача, відповідно до якого купили житловий будинок загальною житловою площею 16 кв. м., та господарчі будівлі: літня кухня, погріб, розташовані на земельній ділянці розміром 0,07 га. 21 червня 1986 року шлюб був офіційно зареєстрований. Після реєстрації шлюбу вона з чоловіком проживали у вказаному будинку разом до 19 липня 1994 року. В цей день чоловік пішов проживати до іншої жінки до м. Кременчук. Після 2003 року він переїхав проживати в м.Світловодськ, де проживає до теперішнього часу. З дочкою від першого шлюбу ОСОБА_3 залишилися проживати в спірному будинку де і проживають до цього часу, тобто безперервно на протязі 24 років. Іншого житла у неї не було і немає. ОСОБА_1 не проживає в цьому будинку вже 16 років. 11 березня 2009 року шлюб між ними розірвано. За час знаходження в зареєстрованому шлюбі за їх спільні кошти та за її кошти особисто зроблено повну перебудову будинку та практично в декілька разів збільшена його вартість. Так, в 1988 році разом з чоловіком за спільні кошти прибудували залу та ванну кімнату. В 1997 році вже без чоловіка за свої власні кошти побудувала літній душ та туалет; в 2003 році за власні кошти переробила опалення будинку; збудувала трубу та здійснила інші, пов’язані з переобладнанням під газове опалення роботи, що складає 3000 гривень; у 2004 році за свої власні кошти газифікувала господарство вартістю 6000 гривень; у 2005 році за свої власні кошти зробила капітальний ремонт погребу за 1500 гривень; у 2008 році здійснила ремонт даху за 600 гривень; у 2008 році за власні кошти зробила колодязь та провела воду, поставила насосну станцію за 5000 гривень. Крім цього кожного року робила поточний ремонт будинку та господарських будівель ( побілка, фарбування, усунення різного виду руйнувань, ремонт стелі; підлоги та багато інших робіт направлених на підтримання в належному стані будинку). Без проведення цих робіт будівля за 24 роки була б зруйнована. За 24 роки проживання в будинку за їх спільні з чоловіком кошти в меншому обсязі, а в більшому обсязі за її особисті кошти було здійснено декілька разове покращення нерухомого майна та декілька разове збільшення його вартості, оскільки відповідно до договору купівлі продажу 05.06.1985 року загальна житлова площа будинку становила 16 кв. метри, а відповідно до витягу із права власності на нерухоме майно від 06.08.2009 року загальна площа будинку становить вже 53,8 кв. метри, житлова 22,7 кв. метри. Крім того при купівлі, що зазначено в договорі з господарських будівель були лише кухня та погріб. За роки проживання збудовано, і це зазначено у витягу: сарай, два навіси, вбиральню, літній душ, колодязь, огорожу.  

Згідно вимог ст.25 Кодексу про шлюб та сім,ю України, яка регламентує виникнення спільної сумісної власності подружжя на роздільне майно, що їм належало, якщо майно, яке було власністю одного з подружжя за час шлюбу істотно збільшилось у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно може бути визнано судом спільною сумісною власністю подружжя. Ст.62 СК України також містить таке положення.  

Просила визнати спільною сумісною власністю її та відповідача домоволодіння за адресою с. Кам’яні Потоки Кременчуцького району вул. Івана Франка,58.  

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_9 позов підтримали, проти задоволення зустрічного позову заперечували.  

ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_10 проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечували, зустрічний позов просили задовольнити.  

ОСОБА_3 заперечувала проти позову ОСОБА_1, просила задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2.  

Представник Камянопотоківської сільської ради до судового засідання не з’явився, надали заяву в якій просили розглянути справу без його участі.  

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, дослідивши  матеріали  цивільної справи та оцінивши докази в їх  сукупності, суд  вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, а позов ОСОБА_2. задовольнити.  

  В судовому засіданні встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.  

Встановлено, що 05 червня 1986 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу домоволодіння, відповідно до якого ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_1 купив належне продавцеві на підставі запису в погосподарській книзі Кам»янотопоківської сільської ради народних депутатів Кременчуцького району, Полтавської області за номером 2288, домоволодіння АДРЕСА_1. Договір посвідчений секретарем Кам»янопотоківської сільської Ради народних депутатів та зареєстровано в реєстрі за №110. Вартість продажу складала 3000 карбованців. 27 лютого 2009 року, виконавчим комітетом Кам»янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області прийнято рішення за №43, «Про оформлення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1» яким вирішено видати свідоцтво про право власності. 13.08.2009 року комунальним підприємством «Кременчуцьке бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на це домоволодіння. З 1983 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживати однією сім»єю без реєстрації шлюбу, а ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_6. 21 червня 1986 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб. Після реєстрації шлюбу вони  проживали у вказаному будинку до 19 липня 1994 року, після чого і до теперішнього часу ОСОБА_1 проживає окремо за іншою адресою. 31.03.2009 року видано свідоцтво про розірвання шлюбу.  

Відповідно до ст.25 Кодексу про шлюб та сім»ю України, якщо майно, яке було власністю одного з подружжя за час шлюбу істотно збільшилось у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно може бути визнано судом спільною сумісною власністю подружжя.  

Згідно ст.62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.  

Після реєстрації шлюбу за спільні кошти в будинку прибудували залу та ванну кімнату; ОСОБА_2 за свої власні кошти побудувала літній душ та туалет; переробила опалення будинку; збудувала піч, трубу та здійснила інші, пов’язані з переобладнанням під газове опалення роботи, газифікувала господарство; зробила капітальний ремонт погребу; ремонт даху; побудувала колодязь, огорожу та провела воду, поставила насосну станцію, а також здійснювала поточний ремонт будинку та господарських будівель починаючи з 1994 року, що підтверджується свідками ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_11, проектом газопостачання та актом. Крім того, відповідно до договору купівлі продажу 05.06.1985 року загальна житлова площа будинку становила 16 кв. метри, а відповідно до витягу із права власності на нерухоме майно від 06.08.2009 року загальна площа будинку становить вже 53,8 кв. метри, житлова 22,7 кв. метри. Крім того при купівлі в договорі з господарських будівель були лише кухня та погріб, а на даний час побудовані сарай, два навіси, вбиральню, літній душ, колодязь, огорожу. Виходячи з цього вимогу ОСОБА_2 про визнання домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю її та ОСОБА_1 слід задовольнити.  

Враховуючи вищевикладене в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 на підставі ст.391 ЦК України та ч.3 ст.116 ЖК України, слід відмовити, оскільки ОСОБА_2 є співвласником домоволодіння в користуванні яким він просить її та її дочку ОСОБА_3 не чинити йому перешкод та виселити їх без надання іншого жилого приміщення.  

Відповідно до ст.88 ЦПК України в стягненні з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесених ним судових витрат слід відмовити, а понесені ОСОБА_2 судові витрати слід стягнути з ОСОБА_1  

Керуючись ст.25 Кодексу про шлюб та сім»ю України, ст.62 СК України, ст.10,11,88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В:  

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні будинком, який належить на праві власності і виселення – відмовити.  

В зобов'язанні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкод в користуванні належним ОСОБА_1 на праві приватної власності домоволодінням АДРЕСА_1 і виселенні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із цього домоволодіння без надання їм іншого жилого приміщення – відмовити.  

В стягненні з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судових витрат відмовити.  

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, Кам»янопотоківська сільська рада Кременчуцького району про визнання права спільної сумісної власності – задовольнити.  

Визнати, що домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми сплаченого судового збору 51 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи з кожного .  

  Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Суддя           /підпис/           О.О. Колотієвський  

  Копія вірна: Суддя                 О.О. Колотієвський  

  Станом на 11.10.2010 р. рішення не набрало законної чинності.  

Секретар: