ПОСТАНОВА  

І М'ЯМ УКРАЇНИ  

  11 листопада  2010 року               №2-354/2010  

  Кремінський районний суд Луганської області в складі:  

Головуючого: судді Костроба Ю.Ю.  

при секретарі Міщенко О.О.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кремінна справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області  про перерахунок державної пенсії згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005 р.   №   1293.  

  Встановив   :  

  ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про проведення перерахунку пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005 р. № 1293, та збільшення її у 2,5 рази згідно вищевказаної постанови але відповідач листом від 04.08.2010 року відмовив у проведенні перерахунку із збільшенням держаної пенсії.  

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд  зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії та збільшити її у 2,5 рази згідно пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 і виплатити недоплачену державну пенсію,  за період з 01.09.2008р.  

Позивач у судовому засіданні позов підтримав.  

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтовані та підлягаючими задоволенню за наступними обставинами.  

Згідно копії посвідчень /а. с.7/, довідки /а. с.8/ та медичного висновку /а. с. 9/ позивач с учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2 групи по захворюванням зв'язаних з наслідками Чорнобильської катастрофи.  

Згідно копії довідки /а. с.10)     судом встановлено, що позивач у складі військової частини № 15731 виконував обов'язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1988 році в період часу з 27 липня по 20 жовтня 1988р.  

Предметом судового розгляду є порушене право позивача на отримання державної пенсії в розмірах встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 р. № 1293.  

Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005 р. № 1293, позивач має право на збільшення державної пенсії у 2,5 рази, але державну пенсію отримує в розмірах менших ніж встановлено чинним законодавством.  

Суд вважає, що дії Управління є протиправними та такими, що порушили конституційні права позивача. а саме дії Управління не відповідають конституційним положенням про гарантування прав та соціальний захист, громадян, для яких пенсія є складовою частиною, якої є пенсійне забезпечення за рахунок бюджетних коштів.  

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України (254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Статтею 22 Конституції України передбачено, що Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних Законів не допускається звуження обсягу та об'єму прав і свобод.  

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на одержання державної та додаткової пенсії за шкоду, причинену здоров'ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи.  

Пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України «про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005 р. № 1293 зобов'язує Пенсійний Фонд України збільшити розмір пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»:  

Збільшити у 2,5 рази — пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській А ЕС 1987-1990 роках, громадянам, евакуйованим у 1986році із зони відчуження та пенсію у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей».  

Суд встановив, що позивач мас право на призначення державної пенсії збільшеної у 2,5 рази.  

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на невідповідність п.1 Постанови КМУ від 27.12.2005 р. № 1293 чинному законодавству у зв'язку з тим, що пункт перший Постанови КМУ від 27.12.2005 р. № 1293 не суперечить ні нормам статті 22, 46 Конституції України, ні ч.4 ст.54 Закону № 796-12, тому, що у зазначеному пункті не встановлено конкретний розмір державної пенсії. Цим пунктом збільшується у декілька разів розмір пенсії, яку вже призначено відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-12.  

Таким чином суд вважає, що доводи відповідача, щодо відмови у проведенні збільшення державної пенсії, відповідно п.1 Постанови КМУ від 27.12.2005 р. № 1293, яку нараховано згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.12.1991 року № 796-12 не обґрунтовані, безпідставні і не підлягають задоволенню.  

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему порушення прав соціально не захищених верст населення, що зазначено в Рішеннях Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N 8-рп/99 (справа щодо права на пільги), від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002) справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004) (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів), від 01 грудня 2004 року N 20-рп/2004) (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 09.07.2007 р.№ 6-рп/2007, (справа про соціальні гарантії громадян), від 22.05.2008 року № І0-рп/2008, від 27.11.2008року № 26-рп/2008.  

Про це також зазначено у рішенні Конституційного Суду України № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі Ж» 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.  

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24, статті 46 Конституції України, набуті в сфері пенсійного забезпечення, не можуть бути скасовані, звужені. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.  

Суд вважає, що позивач має право на збільшення державної пенсії у 2,5 рази, згідно пункту першого Постанови КМУ від 27.12.2005 р. № 1293.  

В даному випадку є порушене право позивача на отримання пенсії у повному обсязі. Аналізуючи норми права відносно пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд вважає, що при вирішенні даного спору треба виходити з пріоритетності законів над підзаконними актами та чинними нормативно-правовими актами, які не суперечать нормам Конституції України, нормам спеціального Закону.  

Для збільшення державної пенсії, треба звертатися до пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України«Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005 р. № 1293.  

Звернення до суду  для  захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України (254к/96-ВР) гарантується.  

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідними органами на підставі, у межах повноважень тау спосіб передбачені Конституцією та законами України.  

У  разі  невідповідності  нормативно-правового акта Конституції України,  закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

Таким чином, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосувати  п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005 р. № 1293 без огляду на необґрунтовані докази, на які посилається представник відповідача, на підставі заперечень проти  

позову.  

У Рішенні Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N 8-рп/99, від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року N 20-рп/2004, від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, від 27.11.2008 року № 26-рп/2008 зазначалось, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.  

Про стягнення недоплачених пенсій за період з 01.09.2008 року позивач ставить питання у позовній заяві.  

Суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача збільшити державну пенсію у 2,5 рази відповідно до вимог пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від   27.12.2005 р. № 1293   з 01.09.2008року.  

Суд при визначенні дій Управління Пенсійного фонду України в Кремінському     районі Луганської області протиправними виходив з пріоритету конституційних норм, чинних законів та нормативно-правових актів і принцип вини в основу рішення не покладений.  

  Керуючись ст. ст. 22,24,26,46,55 Конституції України, ст. ст. 49,50 ч.4 ст.54, ч.3 ст.67,ст..71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 8,9,159-163 КАС України суд –  

  ПОСТАНОВИВ:  

  Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області  про перерахунок державної пенсії згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005 р.   №   1293     задовольнити у повному обсязі.  

  Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1     пенсію згідно вимог пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005 р. № 1293. збільшивши її у 2,5 рази з 01.09.2008 року.  

  Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення.  

  Суддя                   Ю.Ю.Костроба