Справа № 2-а-467/2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2010 року
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі: головуючого судді Попова Г.Г. при секретарі Демчук О.М.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративний позов ОСОБА_1, проживає АДРЕСА_1 до ст. ІАПС 1-го взводу в Чернівецькій області мол. лейтенанта міліції Дуган Павла Георгійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся в суд з позовом до ст. ІАПС 1-го взводу в Чернівецькій області мол. лейтенанта міліції Дуган Павла Георгійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Посилався в позовній заяві на те, що постановою CЕ 159291 від 09.10.2010 року по справі про адміністративне правопорушення від 09.10.2010 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, за те, що він керуючи автомобілем марки Фольцваген Гольф державний номер НОМЕР_1 в с. Опри шени Глибоцького району Чернівецької області перевищив встановлену швидкість руху, чим порушив п.12.4. ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст 122 ч.1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Вважає, що зазначену постанову винесено з порушенням норм чинного законодавства та вона підлягає скасуванню.
Так постанова була винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення .
Підставою для винесення вищезазначеної постанови став нібито протокол про адміністративне правопорушення з яким позивачу не дали можливості навіть ознайомитись.
Однак постанова не відповідає обставинам справи, так як позивач дійсно 09.10.2010 року керуючи автомобілем марки Фольцваген гольф д.н. НОМЕР_1 рухався з м. Чернівці в напрямку с. Слобідка Глибоцького району Чернівецької області не порушуючи правил дорожнього руху України після чого був зупинений працівником ВДАІ та повідомив, що його зупинено за перевищення швидкості, та йому був пред’явлений прилад Радіс № 2836 з показником 83 км/год., а через декілька хвили напарником , був показаний той самий прилад з показником 84км/год.
Посилається на те, що в постанові відсутні докази належності вимірюваної швидкості саме автомобілю позивача, так як йому працівником ДАІ було продемонстровано тільки час, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості на приладі.
Також при складанні протоколу позивач вважає, що були порушені його права у відповідності до ст. 268 КУпАП , та він не мав змоги скористатися правовою допомогою, подати докази, документи. які характеризують особу, при винесені постанови не враховано особу правопорушника, матеріальний стан та інші обставини, які слід врахувати при призначені адміністративного стягнення відповідно до ст 33 КУпАП.
Крім того вважає позивач , що постанова СЕ № 159291 від 09.10.2010 року по справі про адміністративне правопорушення немає юридичної сили, оскільки вона не завірена відбитком печатки відповідного структурного підрозділу ДАІ , щоб завірити повноваження посадової особи, яка винесла постанову у справі про адміністративне правопорушення.
А тому позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст 122 КУпАП є незаконним та просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення винесену 9.10.2010 року.
Позивач в судовому засіданні свій позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві і просив його задовольнити в повному обсязі .
Відповідач в судове засіданні не з’явився незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що протоколом серії СЕ 1№ 003175 від. 09.10.2010 року про адміністративне правопорушення позивач притягався до адміністративної відповідальності, за те, що він 09.10.2010 року о 15 год. 12 хв. керуючи автомобілем марки Вольцваген державний номер НОМЕР_1 в с. Опришани Глибоцького району Чернівецької області в зоні дії дорожнього знаку 5.45. ПДР України початок населеного пункту перевищив встановлену швидкість руху на 24 км/год., швидкість руху вимірювалась приладом Радіс № 2836, чим порушив п.12.4. правил Дорожнього руху України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч.1. КУпАП. Цього числа позивача постановою СЕ № 159291 від 09.10.2010 року по справі про адміністративне правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. в дохід держави.
Ст. 122 ч. 1 КпАП України передбачає відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на двадцять кілометрів на годину, та порушення вимог дорожніх знаків.
Згідно до п.12.4 Правил Дорожнього руху в Україні у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км \ год.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії СЕ 1№ 003175 від. 09.10.2010 року, позивач був ознайомлений з протоколом, та йому були роз’ясненні його процесуальні права, про що свідчить його підпис та пояснення, в яких він хоч і вину свою не визнав. Таким чином матеріалами справи доведено, що позивачу було роз’яснені його права згідно до чинного законодавства та ст. 268 КУпАП., а протокол був складений відповідно до вимог ст. 256 КУПАП, інспектор ДАІ під час складання протоколу не позбавляв позивача права користуватися правовою допомогою , заявляти клопотання .
Згідно ч.1 ст.9 КАС України, - суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та
Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне
правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Факт порушення позивачем ОСОБА_1 п.п.12.4. ПДР України доведено по справі як протоколом про адміністративне правопорушення, з яким він ознайомлений , про що свідчить його власний підпис а також технічним засобом Радіс № 2836, яким вимірювалась швидкість.
Посилання позивача на його невинуватість у даному правопорушенні а саме те, що він рухався з дозволеною швидкістю, а також те що на приладі вимірювання швидкості була зафіксована не його швидкість, суд вважає , що це позиція самозахисту позивача, для того щоб можна була уникнути адміністративної відповідальності
Інспектор ІАПС 1-го взводу в Чернівецькій області Дуган П.Г. виконав всі вимоги передбачені ст.ст. 251, 268 КУпАП та законно притягнув позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 71 ч.1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд прийшов до висновку, що позивачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги і тому в його позові слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.14-1,254,251,258,289 КУпАП, ст.ст.6,8-9,70-71,86,104,128,158-163,167,171-2 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
В адміністративному позові ОСОБА_1, проживає АДРЕСА_1 до ст. ІАПС 1-го взводу в Чернівецькій області мол. лейтенанта міліції Дуган Павла Георгійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 09.10.2010 року СЕ № 159291 - відмовити за безпідставністю
Постанова остаточна оскарженню не підлягає.
Суддя: Попов Г.Г.