Справа № 2-а-385/2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 жовтня 2010 року
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі: головуючого судді Попова Г.Г. при секретарі Демчук О.М.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративний позов ОСОБА_1, проживає АДРЕСА_1 до ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Чернівці та Чернівецької області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся в суд з позовом до ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Чернівці та Чернівецької області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Посилався на те, що постановою CЕ 151675 від 15.08.2010 року по справі про адміністративне правопорушення від 15.08.2010 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, за те, що він керуючи автомобілем марки Опель державний номер НОМЕР_1 перевищив швидкість руху під дією дорожнього знаку 5.45., а саме рухався зі швидкістю 98 км/год., тобто перевищив швидкість на 38 км/год.
Підставою для винесення вищезазначеної постанови став прокол про адміністративне правопорушення СЕ № 009800 від 15.08.2010 року.
Вважає що зазначену постанову винесено з порушенням норм чинного законодавства та вона підлягає скасуванню.
Так дійсно 15 серпня 2010 року позивач керував зазначеним вище транспортним засобом та його зупинив наряд ВДАІ та після перевірки документів повідомили про факт перевищення швидкості у населеному пункті на 38 км/год. Про що і було складено протокол про адміністративне правопорушення. Позивач з таким твердженням не погоджується, оскільки при складанні протоколу його не було ознайомлено із ст 122, 268 КУпАП ст 63 Конституції України Також не погоджується з тими обставинами в, які викладені у протоколі, оскільки позивач рухався в потоці транспортних засобів і доказів належності виміряної швидкості саме його транспортному засобу відсутні.
Крім того посилається на те що, що позивача зупинив наряд ВДАІ за 150 метрів від дорожнього знаку «Початок населеного пункту», однак при наближенні до населеного пункту позивач відповідно до вимог ПДР України почав знижувати швидкість, тому вважає що правил ПДР не порушував, окрім того, стверджує про ой факт, що рухався у колоні транспортних засобів, які рухалися у тому ж швидкісному режимі. Також посилається на те, що при складанні проколу жодних свідків, які б могли підтвердити факт мого порушення не було, а зазначений свідок у протоколі , який проживає зі слів працівників ДАІ неподалік від місця де знаходився наряд відповідача, вже був зазначений в протоколі, що прямо суперечить чинному законодавству.
А тому позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст 122 КУпАП є незаконним та просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Позивач в судовому засіданні свій позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві і просив його задовольнити в повному обсязі .
Відповідач в судове засіданні не з’явився незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що протоколом серії СЕ № 009800 від. 15.08.2010 року про адміністративне правопорушення позивач притягався до адміністративної відповідальності, за те, що він 15.08.2010 року біля 15 год. 23 хв. керував автомобілем марки Опель державний номер НОМЕР_1, який перевищив швидкість руху під дією дорожнього знаку 5.45., рухався зі швидкістю 98 км/год., швидкість вимірювалась приладом Беркут № 0601094, чим порушив п.12.4. правил Дорожнього руху України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч.1. КУпАП. Цього числа позивача постановою СЕ № 151675 від 15.08.2010 року по справі про адміністративне правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. в дохід держави.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії СЕ № 009800 від 15.08.2010 року, позивач був ознайомлений з протоколом, та йому були роз’ясненні його процесуальні права, про що свідчить його підпис та пояснення. Таким чином матеріалами справи доведено, що позивачу було роз’яснені його права згідно до чинного законодавства та ст. 268 КУпАП., а протокол був складений відповідно до вимог ст. 256 КУПАП, інспектор ДАІ під час складання протоколу не позбавляв позивача права користуватися правовою допомогою , заявляти клопотання .
Згідно ч.1 ст.9 КАС України, - суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та
Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне
правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Факт порушення позивачем ОСОБА_1 п.п.12.4. ПДР України доведено по справі як протоколом про адміністративне правопорушення, з яким він ознайомлений , про що свідчить його власний підпис так і підписом свідка, який зазначений в протоколі, що підтверджує обставини викладені в протоколі.
Посилання позивача на його невинуватість у даному правопорушенні а саме те, що він рухався з дозволеною швидкістю, та під час складання протоколу не було жодного свідка, який міг би підтвердити факт порушення позивачем ПДР України, а також те що на приладі вимірювання швидкості була зафіксована не його швидкість, суд вважає , що це позиція самозахисту позивача, для того щоб можна була уникнути адміністративної відповідальності
Інспектор ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Чернівці та Чернівецької області ОСОБА_2 виконав всі вимоги передбачені ст.ст. 251, 268 КУпАП та законно притягнув позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 71 ч.1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд прийшов до висновку, що позивачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги і тому в його позові слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.14-1,254,251,258,289 КУпАП, ст.ст.6,8-9,70-71,86,104,128,158-163,167,171-2 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
В адміністративному позові ОСОБА_1, проживає АДРЕСА_1 до ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Чернівці та Чернівецької області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити за безпідставністю
Постанова остаточна оскарженню не підлягає.
Суддя: Попов Г.Г.