Справа №2-327
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 листопада 2010 р.
Першотравневий районний суд м. Чернівці, в складі головуючого судді Іщенка І.В.., при секретарі Калініченко С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Першотравневого району м.Чернівці інтересах держави в особі Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 про визнання договору оренди укладеним,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач прокурор Першотравневого району м.Чернівці інтересах держави в особі Чернівецької міської ради звернувся з позовом до суду до ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1»а» в м.Чернівці площею 0,1696 га між ОСОБА_1 та Чернівецької міською радою укладеним. Посилався в позові на те, що проведеною прокуратурою Першотравневого району м. Чернівці перевіркою матеріалів, направлених Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, встановлено, що пунктом 34.5 рішення 18 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 12.07.2007 № 351 ОСОБА_1 надано земельну ділянку по АДРЕСА_1 в м.Чернівці площею 0,1696 га в оренду до 07.07.2015 року для обслуговування нежитлової будівлі. Пунктом 34.6 вказаного рішення зобов'язано ОСОБА_2 укласти з Чернівецькою міською радо договір оренди земельної ділянки. Однак, незважаючи на зобов'язання, викладені у рішенні щодо укладення Договору оренди земельної ділянки, відповідач відмовляється від укладення такого договору. Відповідно до пункту 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Дана норма права зазначена також у статті 1 Закону України «Про оренду землі». Підпунктом «б» пункту 1 статті 96 цього Земельного кодексу визначено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату. На вищевказану норму вказує також пункт 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю», згідно якого використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Станом на сьогоднішній день відповідач користується земельною ділянкою не сплачуючи коштів, чим створює втрати міського бюджету. У зв'язку з тим, що відповідач фактично користуються земельною ділянкою по АДРЕСА_1 в м. Чернівці, а від укладення договору оренди земельної ділянки з Чернівецькою міською радою відмовляється. Просили позов задовольнити.
В судовому засіданні представники позивача прокуратури Першотравневого району м.Чернівці та Чернівецької міської ради позов підтримали повністю, надали пояснення аналогічні змісту позовної заяви. Просили позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник позов не визнали, просили в його задоволенні відмовити, в своїх поясненнях та письмових запереченнях вказали, що Чернівецька міська рада немає законних підтав на визнання даного договору укладеним.
Заслухавши позивача, відповідачів, їх представників, дослідивши письмові докази, які були у справі, суд вважає, що позов не обґрунтований та не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що проведеною прокуратурою Першотравневого району м. Чернівці перевіркою матеріалів, направлених Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, встановлено, що пунктом 34.5 рішення 18 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 12.07.2007 № 351 ОСОБА_1 надано земельну ділянку по АДРЕСА_1 в м.Чернівці площею 0,1696 га в оренду до 07.07.2015 року для обслуговування нежитлової будівлі. Пунктом 34.6 вказаного рішення зобов'язано ОСОБА_2 укласти з Чернівецькою міською радо договір оренди земельної ділянки. Однак, незважаючи на зобов'язання, викладені у рішенні щодо укладення Договору оренди земельної ділянки, відповідач відмовляється від укладення такого договору. Відповідно до пункту 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Дана норма права зазначена також у статті 1 Закону України «Про оренду землі». Підпунктом «б» пункту 1 статті 96 цього Земельного кодексу визначено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату. На вищевказану норму вказує також пункт 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю», згідно якого використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Станом на сьогоднішній день відповідач користується земельною ділянкою не сплачуючи коштів, чим створює втрати міського бюджету. У зв'язку з тим, що відповідач фактично користуються земельною ділянкою по АДРЕСА_1 в м. Чернівці, а від укладення договору оренди земельної ділянки з Чернівецькою міською радою відмовляється.
Також судом встановлено, що після укладення ОСОБА_2 з ПП ВКФ «Кераміка-Буковина» договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, які знаходяться частково на спірній земельній ділянці, для того щоб зробити будь-які поліпшення свого майна, вона отримати в оренду земельну ділянку, необхідну для обслуговування цих приміщень. Тому, оскільки для обслуговування своїх приміщень їй було необхідно мінімальний розмір земельної ділянки, вона попросила у 2007р. у Міської ради надати їй в оренду лише 0,08га. В цей же час Чернівецька міська рада, яка мала надати їй в оренду земельну ділянку в розмірі який вона просила, виносить рішення про надання їй в оренду земельної ділянки розміром 0,1696 га.
При цьому міська рада в пункті 34.8 свого рішення передбачає, що договір оренди з відповідачкою може бути підписаний лише при умові оплати всієї заборгованості по податкам попереднього власника цих нежитлових приміщень. Таку заборгованість ПП ВКФ «Кераміка-Буковини» відмовилась погашати, тому з незалежних причин, не маючи можливості укласти з цієї причини договір оренди, ОСОБА_2 написала заяву до міської ради про те, щоб цей пункт рішення було відмінено. Тоді міська рада своїм рішенням від 17.07.2008р. №639 скасовує п.34.8 свого попереднього рішення і зобов'язує її оплатити заборгованість по сплаті земельного податку ПП ВКФ «Кераміка-Буковини».
Таким чином, лише за вини власника землі до цього часу договір оренди землі не було укладено.
За змістом ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином, відповідно до зазначеної норми закону, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Спеціальним законом, який регулює відносини оренди земельних ділянок державної т а комунальної власності є Закон України «Про оренду землі».
Відповідно до ст.15 цього закону обов'язковими умовами договору оренди землі є: 1) об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); 2) строк дії договору оренди; 3) орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; 4) умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; 5) умови збереження стану об'єкта оренди; 6) умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; 7) умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; 8) існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; 9) визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; 10) відповідальність сторін; 11) умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6,11,17,19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Невід'ємною частиною договору оренди землі є: - план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; - кадастровий план земельної ділянки з' відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; - акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); - акт приймання-передачі об'єкта оренди; -проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.
Відповідно до ст.21 цього закону розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до закону України "Про плату за землю").
Окрім того, відповідно до ст.14 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до положень частини 2 статті 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
У зв'язку із тим, що ОСОБА_2 підписала ні договір оренди землі, ні акт приймання-передачі землі, вони міською радою не дійшли згоди по таким істотнім умовам договору оренди землі як: 1) розмір орендної плати (з якою я не погоджуюсь, оскільки не взмозі її виконати) та 2) розмір земельної ділянки (стільки землі мені не потрібно), позивач не надав суду доказів, що мені передано земельну ділянку розміром 0,1696га згідно акту приймання-передачі та що саме таким розміром земельної ділянки вона користується, вона не бажає укладати договір оренди на умовах, запропонованих міською радою.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Всупереч зазначеному вище, позивач не надав суду жодних доказів на обґрунтування своїх позовних вимог і обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається лише на ст.ст.93, 96 ЗК України, ст.1 ЗУ «Про оренду землі», ст.2 ЗУ «Про плату за землю», які не передбачають правових підстав для визнання договору оренди землі укладеним.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 209,212-215,218 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову прокурора Першотравневого району м.Чернівці інтересах держави в особі Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1»а» в м.Чернівці площею 0,1696 га між ОСОБА_1 та Чернівецької міською радою укладеним – відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м.Чернівці.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після оголошення рішення суду.
Головуючий - суддя ____________________ Іщенко І.В.