Справа № 2-844/10  

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМ?ЯМ   УКРАЇНИ  

     25 жовтня 2010 року Троїцький районний суд Луганської області у складі:  

головуючого судді Суського О.І.,  

при секретарі Соломіної В.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на житло, -  

  В С Т А Н О В И В:  

   З позовом до суду звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на житло, в якому в обґрунтування позовних вимог зазначено, що вона вирішила придбати у відповідачки житловий будинок з надвірними побудовами і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. На вказаний будинок визнано право власності за відповідачкою згідно рішення Троїцького районного суду Луганської області № 2-132 від 18 лютого 2010 року. Позивачка передала відповідачці домовлену суму за придбання будинку, про що було вчинено відповідний договір купівлі-продажу від 22 вересня 2010 року. Нотаріально посвідчити даний договір купівлі-продажу на теперішній час не можливо, оскільки відсутні належні підстави для цього, так як відповідачка до цього часу не зареєструвала у встановленому порядку право власності на вищезазначене нерухоме майно. Відповідачка відмовляється на даний момент зареєструвати право власності на себе на зазначений будинок з надвірними побудовами, щоб у подальшому оформити належним чином вчинений сторонами правочин, мотивуючи свою відмову браком коштів для цього, у зв’язку з чим відсутні належні підстави для нотаріального посвідчення в цілому вищезазначеного правочину купівлі-продажу. Претензій на момент передачі грошей та продаж будинку з надвірними побудовами сторони одне до одного не мали. На даний момент позивачка не має можливості за вказаних обставин оформити право власності на вказаний будинок за собою.  

    У судове засідання позивачка не з’явилася, про час і місце слухання справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву, згідно якої просить вказану справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.  

Відповідачка у судове засідання також не з’явилася, про час і місце слухання справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву, згідно якої просить вказану справу розглянути без її участі, заявлені позовні вимоги  визнає у повному обсязі, претензій будь-якого характеру до позивачки не має.  

Суд, вислухавши учасників судового засідання, вивчивши та проаналізувавши надані докази,  враховуючи згідно відповідної заяви визнання позовних вимог відповідачкою, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з наступних підстав.  

Згідно з матеріалів справи, між позивачкою та відповідачкою дійсно була досягнута домовленість на передачу останньою позивачці вищевказаного житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами у власність. Судом було встановлено, що згідно рішення Троїцького районного суду Луганської області № 2-132 від 18 лютого 2010 року за відповідачкою визнано право власності на зазначене нерухоме майно. Відповідачка отримала домовлену суму від позивачки за продаж вказаного будинку згідно відповідної розписки, усі істотні умови на той момент було вирішено, позивачка фактично прийняла у власність вказане нерухоме майно, а відповідачка продала позивачці дане майно, про що було вчинено договір купівлі-продажу від 22 вересня 2010 року. На даний момент позивачка не має змоги оформити право власності за собою на дане нерухоме майно у нотаріальному порядку, так як відсутні належні підстави для цього, так як відповідачка до цього часу не зареєструвала у встановленому порядку право власності на вищезазначене нерухоме майно.  

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.  

Відповідно до ст. 220 ч.2 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.  

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.  

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.  

Вивчивши обставини справи, суд вважає, що позивачка набуває право власності на зазначене нерухоме майно законним шляхом, так як між сторонами був укладений відповідний договір купівлі-продажу, згідно з яким відповідачка прийняла гроші і передала позивачці у власність зазначене нерухоме майно, що вказує на те, що даний правочин відповідає дійсній волі сторін, підстави для нотаріального посвідчення вказаного правочину відсутні, так як відповідачкою не було проведено державної реєстрації  вказаного нерухомого майна, що відповідно до ч. 2 ст. 219 ЦК України є підставою для визнання цього договору дійсним у судовому порядку, і тому, на підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.  

На підставі ст.328, ч. 2 ст. 220, п. 2 ч. 2 ст. 331, ч. 3 ст. 334 ЦК України,  

Керуючись ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, -  

  В И Р І Ш И В:  

  Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.  

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з усіма надвірними побудовами та спорудами, за яким ОСОБА_1 придбала,  а ОСОБА_2 продала житловий будинок з усіма надвірними побудовами та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.  

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з усіма надвірними побудовами та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.  

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у  справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час  проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.            

Рішення  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення строку для подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу  не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не  скасовано,  набирає  законної  сили  після   розгляду   справи апеляційним судом.  

     Суддя