№ 2-1795/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                  У К Р А Ї Н И  

08 листопада 2010 р.        Староміський райсуд м. Вінниці в складі

                   судді Шидловського О.В.,  

 при секретарі Шеванюк О.О.,  

 за участі представника позивача позивачки – ОСОБА_1  

представника відповідача – Стіранець О.М.,  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ВАТ КБ «Надра» в особі філії Вінницького регіонального управління про розірвання кредитного договору,  

 в с т а н о в и в:

 21.10.2010 р. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ВАТ КБ «Надра» в особі філії Вінницького регіонального управління про розірвання кредитного договору, мотивуючи тим, що 26.03.2008 р. вона уклала з відповідачем кредитний договір № 26/03/2008/840-ЖК/148 відповідно до якого отримала цільовий кредит в сумі 182880 доларів США для придбання нерухомого майна, з терміном погашення до 26.03.2028 р. зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 12,89% річних. Основне зобов’язання за даним кредитним договором забезпечене іпотекою на підставі договору іпотеки, предметом якого є квартира, що в АДРЕСА_1 10,6 кв.м., загальною площею 105,0 кв.м., яка належить позивачці на підставі договору купівлі-продажу. Крім того, в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між відповідачем та ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено договори поруки № б/н від 26.03.2008 р., згідно яких поручителі взяли на себе солідарну відповідальність по договору. У зв’язку з погіршенням фінансового стану позивачка не змогла виконувати зобов’язання за даним договором та направила 06.02.2009 р. на адресу відповідача лист, згідно якого просила розірвати даний договір та погасити заборгованість за рахунок заставленого майна, а також 30.06.2010 р. тільки вже на адресу головного офісу відповідача був направлений лист щодо неможливості прийняття позивачкою запропонованих умов реструктуризації, але з пропозицією погашення заборгованості за рахунок заставленого майна. Однак зазначає, що будь-якої відповіді на свої листи вона не отримала. Позивачка посилається на ст. 651 ЦК України про те, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Зауважує, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Сторони не досягли згоди по зміні умов кредиту та приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися. Крім того, відповідач ініціював звернення з позовом до суду, чим, на думку позивачки, фактично в односторонньому порядку змінив умови кредитного договору і стягує кошти одночасно і одноразово, у зв’язку з чим вважає, що кредитний договір підлягає розірванню, а зобов’язання, що виникли згідно договору – припиняються. Крім того, зауважує, що банк, пред’явивши позов, не заявив вимоги про розірвання кредитного договору, хоча має на це право. Позивачка вважає, що такі дії відповідача є несправедливими, недобросовісними що їх слід кваліфікувати як нечесну підприємницьку практику, оскільки задовольнивши свої вимоги, вони продовжують нараховувати проценти за користування кредитом, штрафні санкції та інші платежі, передбачені кредитним договором. Позивачка зауважує, що у неї істотно зменшилась сума прибутку від здійснення підприємницької діяльності після укладення кредитного договору, що підвищився курс долара США (валюти платежу по договору) по відношенню до гривні і знизилась вартість придбаного житла, що обумовлено незалежними від сторін зовнішньо-економічними факторами, на які позивачка при укладенні кредитного договору не розраховувала і не могла передбачити їх настання. В момент укладення договору сторони не могли цього передбачити. Це все порушує співвідношення майнових інтересів позивачки по відношенню до того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Просила розірвати кредитний договір № 26/03/2008/840-ЖК/148 від 26.03.2008 р., укладений між нею та ВАТ КБ «Надра» в особі філії Вінницького регіонального управління у зв’язку з істотним порушенням договору та істотною зміною обставин, судові витрати просила покласти на відповідача (а.с. 3).  

В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав за викладеного у ньому, надавши крім того письмові пояснення, просив позов задоволити.

В судовому засіданні представник банку Стіранець О.М. позов не визнала, заперечила щодо його задоволення, надала письмові пояснення (а.с. 30-31). Пояснила, що з умовами кредитного договору позивачка була ознайомлена, на момент його укладання їй було відомо про те, що банк має право згідно п. 4.2.4 кредитного договору вимагати від позичальника дострокового виконання зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс чергові мінімально необхідні платежі у термін, визначений п. 3.3.3. договору, а також у випадку невиконання умов, передбачених у п. 4.3.6 договору. Вважає, що жодних змін умов договору з моменту прийняття рішення Староміським райсудом м. Вінниці від 23.04.2010 р. не відбулось. Даний кредит є цільовим, надавався на придбання квартири, яку позивачка придбала, а кредит повинна повернути. З приводу валюти кредиту зауважила, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, встановлюється Національним Банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Згідно вимог ч. 2 ст. 1056 ЦК України позивачка мала право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця, це продубльовано у ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів», однак, цим правом позивачка не скористалась і оцінюючи всі фінансові ризики позивачка не відмовилась від отримання кредитних коштів саме у доларах США, хоча перед укладенням договору банк пропонував різні умови кредитування, включаючи пропозицію укласти кредит у національній валюті. Банк вважає, що укладений з позивачкою кредитний договір відповідає умовам чинного законодавства. а даний позов – намір позивачки ухилитися від взятих на себе зобов’язань.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши матеріали даної справи, судом встановлено, що 26.03.2008 р. між ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Вінницьке РУ та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 26/03/2008/840-ЖК/148 відповідно до якого позивачка отримала цільовий кредит в сумі 182880 доларів США для придбання нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 з терміном погашення до 26.03.2028 р. зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 12,89% річних (а.с. 5-7).  

Зобов’язання за даним кредитним договором забезпечене іпотекою на підставі договору іпотеки (а.с. 11-12), предметом якого є квартира, що в АДРЕСА_1 10,6 кв.м., загальною площею 105,0 кв.м., яка належить позивачці на підставі договору купівлі-продажу (а.с. 10).  

Крім того, в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором від 26.03.2008 р. № 26/03/2008/840-ЖК/148 між банком та ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено договори поруки № б/н від 26.03.2008 р., згідно яких поручителі взяли на себе солідарну відповідальність по договору кредиту від 26.03.2008 р. № 26/03/2008/840-ЖК/148 (а.с. 8, 9) .

Рішенням Староміського райсуду м. Вінниці від 23.04.2010 р. позов ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з відповідачів солідарно станом на 24.07.2009 р. заборгованість за кредитним договором від 26.03.2008 р. № 26/03/2008/840-ЖК/148 в розмірі 198108,93 дол. США (а.с. 18-19).  

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклади б договір або уклали б його на інших умовах. Розірвання (зміна) договору у зв’язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення (зміни) договірних зобов’язань, метою якого є необхідністю відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін. За наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як визначено у ч. 1 ст. 651 ЦК України. ОСОБА_3 (а.с. 13) зверталась до банку про розірвання кредитного договору та погашення заборгованості за кредитом за рахунок придбаної нею квартири, що в АДРЕСА_1 але банк така пропозиція не влаштувала і позивачці було запропоновано умови реструктуризації її боргу (а.с. 15), що не влаштувало позивачку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги сторона позивача посилалась на те, що восени 2008 р. відбулась істотна зміна обставин, якою керувалась позивачка, укладаючи даний кредитний договір, а саме: зростання курсу долара США по відношенню до гривні України, що потягло за собою здорожчання кредитного курсу та суттєве зменшення цін на нерухомість – предмет іпотеки.  

Ч.2 ст. 652 ЦК України передбачено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована особа. Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідна наявність всіх перелічених умов одночасно. Крім того, вимагаючи розірвання кредитного договору на підставі ст. 652 ЦК України на позивача покладається, відповідно до ст. 60 ЦПК України, обов’язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Стороною позивача не доведено наявності усіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.  

Крім того, відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національний банк України» офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України. Валютні курси, згідно ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Згідно з «Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів», затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12.11.2003 р. № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату. Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена. Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане. Стороною позивача не доведено, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане. Згідно ст. 1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику. Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, як це передбачено ст. 617 ЦК України.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Позивачка зазначає, що в неї істотно зменшилась сума прибутку від здійснення підприємницької діяльності, однак, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, отже, позивачка зобов’язана виконувати кредитний договір відповідно до його умов та законодавства.  

Отже, укладаючи 26.03.2008 р. кредитний договір з ВАТ КБ «Надра», беручи на себе певні зобов’язання, сторони повинні були чітко усвідомлювати, що курс національної валюти відносно долара США не є незмінним, що прибуток від здійснення позивачкою підприємницької діяльності не буде однаково достатнім завжди та врахувати підвищений ризик за цим договором. Наявність усіх обов’язкових умов для розірвання договору кредиту, передбачених ст. 652 ЦК України відсутня. За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити.  

Керуючись ст. 617, 625, 629, 651, 652, 1054 ЦК України, Законом України «Про Національний банк України», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»,  «Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів», затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12.11.2003 р. № 496, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 84, 209, 212-215 України, суд

 в и р і ш и в :

      В задоволенні позову ОСОБА_3 до ВАТ КБ «Надра» в особі філії Вінницького регіонального управління про розірвання кредитного договору - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Староміський райсуд м. Вінниці до апеляційного суду Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Повне рішення суду складено 10.11.2010 р.  

  Суддя