Справа № 2-1225/2010 р.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2010 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого – судді Шульги Н.В., при секретарях – Ткаченко А.Р., Юрченковій Ю.О., Мельніковій А.В., Спиридоновій А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального шляхово-експлуатаційного підприємства-5, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального шляхово-експлуатаційного підприємства-5 (далі КШЕП-5) і просить стягнути з відповідача матеріальні збитки в сумі 20271 грн. 07 коп. та моральну шкоду в розмірі 15000 грн., а також судові витрати. При цьому позивач посилається на те, що 15.05.2008 року близько 17 годин вона припаркувала свій автомобіль «Шевроллет Авео», державний номер НОМЕР_1 в дозволенному для стоянки місці на узбіччі пр-та Ілліча біля будинку 88 в м. Харкові. Повернувшись через деякий час, позивач побачила, що на її автомобіль здійснив наїзд трактор «ПМЗ-6» державний номер НОМЕР_2 з причепом «2 ПТС-4» державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2. Як зазначила позивач, надалі було встановлено, що вказаний транспортний засіб належить КШЕП-5, з яким ОСОБА_2 знаходиться в трудових відносинах і працює трактористом. Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2 внаслідок порушення ним п.13.1 ПДР України, у зв’язку з чим 03.06.2008 року постановою Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_2 визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення та притягнутий до адміністративної відповідальності. В результаті ДТП був пошкоджений належний позивачу автомобіль, в зв’язку з чим їй завдані матеріальні збитки, які складаються з наступного: згідно висновку авто- товарознавчого дослідження спеціаліста від 04.06.2008 року розмір завданих позивачу матеріальних збитків внаслідок пошкодження автомобілю складає 19685 грн. 65 коп., крім того, як зазначила позивач, вона понесла матеріальні витрати на відправлення поштової кореспонденції на суму 45 грн. 42 коп. та витрати, пов’язані з проведенням авто-товарознавчого дослідження в сумі 540 грн. Всього позивачу було завдано матеріальні збитки на загальну суму 20271 грн. 07 коп. Позивачу також завдана і значна моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач пережила сильні душевні страждання в зв’язку із пошкодженням її майна, був порушений її звичний устрій життя, вона перенесла сильний емоційний стрес, внаслідок пошкодження автомобіля не може користуватись своїм транспортним засобом, порушились життєві плани позивача, оскільки вона вимушена багато часу витрачати на поїздки до ДАІ, експертизи та суду. Вказані моральні страждання ОСОБА_1 оцінює в 15000 грн. Відповідач в добровільному порядку відшкодувати шкоду відмовляються, у зв’язку з чим позивач звернулась до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, в останнє судове засідання позивач та представник позивача не з’явились, подали до суду заяву, в якій просили розглядати справу у їх відсутність, а в разі неявки відповідача – провести заочний розгляд справи.
Представник відповідача в судовому засіданні визнав, що транспортний засіб належить даному підприємству, а ОСОБА_2 скоїв ДТП під час виконання ним трудових обов’язків. Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи вартість матеріальних збитків завищеною і не визнав вартість відшкодування моральної шкоди в повному обсязі, звертався до суду з клопотанням про призначення експертизи, але остаточно не визначився з питаннями, які необхідно поставити на вирішення експертів, в подальшому клопотання не підтримав.
В подальшому представник відповідача в судове засідання неодноразово не з’являвся, про причин неявки суд не сповіщав, повідомлявся про день і час розгляду справи належним чином, у зв’язку з чим зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив, що ДТП 15.05.2008 року сталося з його вини, а також те, що він під час ДТП був працівником КШЕП-5 та виконував трудові обов’язки, за порушення був притягнутий до адміністративної відповідальності і сплатив штраф.
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Зокрема, згідно з ч.1, 3 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а також обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до постанови судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.06.2008 року ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17 грн. Як зазначено в постанові, 15.05.2008 року в 17-25 годин, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «ЮМЗ-6», державний номер НОМЕР_2, з причепом «2 ПТС-4», державний номер НОМЕР_3, рухаючись по пр. Ілліча, 88 в м. Харкові, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на стоячий транспортний засіб «Шевроллет Авео», державний номер НОМЕР_1, чим порушив п. 13.1. ПДР України. В результаті ДТП автомобілям спричинені механічні ушкодження (а.с.7).
Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 04.06.2009 року ООО «Радар-1» розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Шевроллет Авео» державний номер НОМЕР_1 складає 19685 грн. 65 коп. (а.с.11-16).
Вказане дослідження проведено кваліфікованим спеціалістом за наявності необхідного посвідчення. Вартість дослідження в розмірі 540,00 грн. сплачена ОСОБА_3, що підтверджено відповідною квитанцією (а.с.5).
Згідно з ч.3 ст.386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової шкоди.
Відповідно до положень ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно зі ст. ст. 59, 60 того ж Кодексу доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши до суду належні та допустимі докази на їх підтвердження.
Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частин 4,5 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», яка має рекомендаційний характер, висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, установленим Законом України "Про судову експертизу", і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.
У разі коли висновок експертизи наданий стороною як додаток до позовної заяви, тобто проведений відповідною експертною установою за її клопотанням чи клопотанням її представника, то такий висновок може розцінюватися лише як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці.
Якщо стосовно цього письмового доказу в судовому засіданні виникнуть сумніви, то, виходячи з характеру матеріально-правового спору та залежно від того, яке значення має наявність у справі такої експертизи, суд повинен роз'яснити особам, які беруть участь у справі, про їх право заявити клопотання про її призначення.
В судовому засіданні визнано сторонами та 3-ю особою, що трактор «ПМЗ-6» державний номер НОМЕР_2 з причепом «2 ПТС-4» державний номер НОМЕР_3 належить КШЕП-5 і під час ДТП за кермом трактора знаходився працівник КШЕП-5 ОСОБА_2, який виконував свої трудові обов’язки. З вини ОСОБА_4 сталося ДТП, в результаті якого зазнав технічних ушкоджень автомобіль «Шевроллет Авео», державний номер НОМЕР_1, належний ОСОБА_1, останній завдано матеріальної шкоди.
Розмір матеріальної шкоди визначено на підставі висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 04.06.2009 року, наданого позивачем як письмовий доказ. Вартість автотоварознавчого дослідження складає 540 гривень.
В даній справі представником відповідача клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи було заявлено, але в подальшому не підтримано.
Беручи до уваги наведене і з урахуванням зазначених вимог закону, суд приходить до висновку про те, що саме відповідач КШЕП-5 повинен відшкодувати власнику автомобіля позивачу ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду, яка складається з 19685 грн. 65 коп. на підставі висновку автотоварознавчого дослідження та вартості зазначеного дослідження в розмірі 540 гривень, а всього становить 20225 грн. 65 коп.
При цьому вартість повідомлення телеграмою відповідача про час проведення експертизи суд не відносить до матеріальної шкоди, завданої безпосередньо в результаті ДТП, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Заперечення представника відповідача з приводу розміру матеріальної шкоди суд вважає не доведеними, оскільки будь-яких доказів на підтвердження таких заперечень суду не надано.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 ст. 1167 ЦК України.
На підставі зазначеного суд вважає, що КШЕП-5 також спричинено ОСОБА_1 моральну шкоду, яка підлягає стягненню з відповідача. При цьому суд, враховуючи викладені в позові ряд конкретних обставин, що дійсно свідчать про негативні моральні відчуття позивача, пов’язані з пошкодженням належного їй майна під час ДТП, що сталося з вини відповідача, приходить до висновку, що оптимальним розміром відшкодування моральної шкоди в даному випадку є сума 5000 гривень, у зв’язку з чим позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 367 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмір 30 грн., а всього судові витрати в розмірі 397 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 209, 218, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167, 1172, 1187 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до КШЕП-5 про відшкодування моральних збитків та моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з Комунального шляхово-експлуатаційного підприємства -5 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 20225 (двадцять тисяч двісті двадцять п’ять) гривень 65 копійок, на відшкодування моральної шкоди – 5 (п’ять тисяч) гривень та судові витрати в розмірі 397 (триста дев’яносто сім) гривень, а всього 25 652 (двадцять п’ять тисяч шістсот п’ятдесят дві) гривні 65 копійок.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачами в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Н.В.Шульга
КШЕП -5
№2-1225/2010 р. к.8
Жовтневий районний суд м. Харкова згідно зі ст.227 ЦПК України надсилає Вам як відповідачу копію заочного рішення.
Ви маєте право в разі заперечення проти заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення подати заяву про його перегляд.
Додаток: копія заочного рішення.
Суддя Жовтневого районного суду
м. Харкова Н.В.Шульга
КШЕП -5
№2-1225/2010 р. к.8
Жовтневий районний суд м. Харкова згідно зі ст.227 ЦПК України надсилає Вам як відповідачу копію заочного рішення.
Ви маєте право в разі заперечення проти заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення подати заяву про його перегляд.
Додаток: копія заочного рішення.
Суддя Жовтневого районного суду
м. Харкова Н.В.Шульга
В С Т А Н О В И В:
Зважаючи на складність у викладенні повного рішення, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 209, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В: