Справа № 2а-434/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2010 р. Староміський районний суд м. Вінниці
в складі: судді Шидловського О.В.,
при секретарі Шеванюк О.О.,
за участі позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС ВДАІ м. Вінниці Безпалька Олега Петровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
26.10.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІДПС ВДАІ м. Вінниці Безпалька Олега Петровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що 20.10.2010 р. близько 20.00 год. він рухався власним автомобілем ДЕУ держномер НОМЕР_1 по вул. Чорновола в м. Вінниці. Приблизно в цей час він був зупинений відповідачем. Причиною зупинки на думку інспектора стало порушення позивачем вимог п. 12.9 ПДР України, тобто рухався з перевищенням швидкості на 25 км від встановленої, за що передбачена відповідальність ст. 122 ч. 1 КУпАП. На заперечення позивача про те, що він не перевищував встановленої швидкості, а рухався відповідно до ПДР, інспектор потребував надати посвідчення водія, після чого повернувся до службового автомобіля та склав протокол № 119524 про адмінправопорушення від 20.10.2010 р. Даний протокол позивачеві надано на підпис після його складання та підписання інспектором. Коли позивач почав обґрунтовувати, що ПДР він не порушував. В подальшому інспектор прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, розміром 260 грн. та виніс постанову АВ №252150 у справі про адмінправопорушення від 20.10.2010 р. Позивач вважає притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП незаконним, необґрунтованим, недоведеним, оскільки він не порушував ПДР рухаючись по вул. Чорновола в м. Вінниці, а рухався відповідно до ПДР; швидкість вимірювалась приладом «Беркут», проте, згідно з методичними рекомендаціями по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Беркут», максимальна дальність вимірювання швидкості радаром – не менше 400 м., а візуальне визначення номерного знаку автомобіля (фото-, відеофіксація) – не більше 80 м. У даному приладі використовується допплерівський когерентний радар із частотою 24,15 ГГц, який має діаграму направленості на даній частоті випромінювання. Це означає, що в зону фіксації радара можуть потрапити й інші автомобілі. Настройка параметрів роботи зазначеного приладу, згідно з п. 4 «Підготовка до роботи приладу», передбачає вибір «Типу цілі (найближча або найшвидша)». Тому не виключено, що «Найшвидшою» може бути автомобіль, який рухався попереду мого автомобіля поза зоною дії дорожнього знаку з більшою швидкістю, а «найближчою» - автомобіль позивача, який зафіксовано на приладі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, не сприяє профілактиці та припиненню правопорушень. Позивач зауважує, що рухався він приблизно о 20.00 год., в темну пору доби, а в цей час по вул. Чорновола проходить масовий рух транспортних засобів. Вважає, що протокол про адмінправопорушення складений відповідачем для статистики; оскільки не було ні свідків, ні понятих даному порушенню, вважає, що протокол не може бути доказом його вини і за відсутністю події та складу злочину провадження не могло бути розпочато; зауважує, що постанова має відповідати вимогам 283, 284 КУпАП; посилається на відсутність доказів у даній справі.
В судовому засіданні позивач позов підтримав за обставин, викладених у ньому, просив позов задоволити. Зауважив, що протокол відносно нього складений безпідставно, для «галочки», що письмових пояснень у протоколі не надавав, а пояснення, які зазначені у протоколі. в яких йдеться про якесь перехрестя, мабуть перебилися з іншого протоколу.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно, належним чином, позов не оспорив.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно протоколу у справі про адміністративне правопорушення серії АВ1 №119524 від 20.10.2010 р., цього дня, о 19.48 год в м. Вінниці по вул. Чорновола водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем ДЕО, держномер НОМЕР_1 перевищив встановлену швидкість руху на 25 км, рухався зі швидкістю 85 км/год. Зазначено, що швидкість вимірювалась приладом, але яким – не дописано (а.с. 4).
Згідно постанови у справі про адмінправопорушення серії АВ №252150 від 20.10.2010 р. ОСОБА_1 притягнутий за адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, розміром 260 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення, передбачено ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідальності з законом.
Відповідно до ст. ст. 11, 69, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Ст. 122 ч.1 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год тощо і тягне за собою накладення штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У постанові про адмінправопорушення відповідач зазначив, що швидкість вимірювалась приладом «Беркут», не зазначена дальність вимірювання. Згідно з Методичними рекомендаціями по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Беркут», максимальна дальність вимірювання швидкості радаром – не менше 400 м., а візуальне визначення номерного знаку автомобіля (фото-, відеофіксація) – не більше 80 м. У даному приладі використовується допплерівський когерентний радар із частотою 24,15 ГГц, який має діаграму направленості на даній частоті випромінювання. Це означає, що в зону фіксації радара можуть потрапити й інші автомобілі. Настройка параметрів роботи зазначеного приладу, згідно з п. 4 «Підготовка до роботи приладу», передбачає вибір «Типу цілі (найближча або найшвидша)». Тому не виключено, що «Найшвидшою» може бути автомобіль, який рухався попереду автомобіля позивача поза зоною дії дорожнього знаку з більшою швидкістю, а «найближчою» - автомобіль позивача, який зафіксовано на приладі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, не сприяє профілактиці та припиненню правопорушень.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи встановлені судом факти, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому постанова у справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 252150 від 20.10.2010 р. підлягає скасуванню.
Провадження по адміністративній справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП необхідно закрити.
Керуючись Законом України „Про міліцію”, Методичними рекомендаціями по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Беркут», ст.ст. 247, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 8 -11, 17, 18, 69, 71, 73, 86, 128, 158-163, 167 КАС України,
п о с т а н о в и в :
Позов задоволити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 20.10.2010 р. серії АВ № 252150 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 122 ч. 1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 260 (двісті шістдесят) грн. – скасувати.
Провадження в адміністративній справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 11.11.2010 р.
Суддя