Справа № 2-43/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  26 жовтня 2010 року  Нижньогірський районний суд  Автономної Республіки Крим у  складі:  

головуючого -                                      судді  Чернецької В.В.  

при секретарі -                                     Колесниковій О.В.,      

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Нижньогірський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,  

  в с т а н о в и в:  

  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини: доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до досягнення дитиною повноліття.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони з 1997 року перебували   у шлюбі, від спільного проживання народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначає, що   відповідач, будучи батьком її доньки, матеріальну допомогу на її утримання не надає, утримувати самостійно малолітню доньку позивачу матеріально важко, у зв’язку з чим просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання доньки в розмірі ј   частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,   починаючи з дня подання позову до досягнення донькою повноліття.  

Позивач у судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просить суд позов задовольнити з мотивів наведених у позові.  

Відповідач у судове засідання не з’явився, був допитаний Болотнинським районним судом Новосибірської області Російської Федерації. Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснив, що на його утриманні знаходиться неповнолітня донька, на яку він сплачує аліменти в розмірі ј   частини заробітку   всіх видів доходу, тому просить суд стягнути аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/3   частини заробітку з урахуванням виплатою ним аліментів на другу доньку.  

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.  

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі її фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті   ,   суд дійшов до наступного.  

В судовому засіданні встановлено, що відповідач є батьком неповнолітньої доньки   ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с.4). Крім того, копією довідки від 22.11.2007 року підтверджується, що донька проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні (а.с.5).  

Разом із тим, судом встановлено, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання доньки, що є порушенням положень ч.2 ст. 51 Конституції України та ст.. 180 СК України, відповідно до якої о   бов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків.  

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.  

Відповідно до ст.. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.  

Так, відповідач не надав суду письмових доказів, які б підтверджували наявність на його утриманні інших дітей, непрацездатних членів сім’ї, на утримання яких він сплачує аліменти, тобто  фактичні дані його заперечень.  

  Тому,   виходячи з положень ст. 180 СК України, враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, про достатність підстав для стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання неповнолітньої  доньки.  

При визначені  величини аліментного платежу, суд відповідно до положень ст. 182 СК України, враховує матеріальне становище платника аліментів, наявність у останнього обов’язку по сплаті аліментів на утримання дитини, а також приймає до уваги матеріальне становище позивача та дитини, які потребують матеріальної допомоги, тому, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів, стягуваних з відповідача на користь позивача у розмірі ј  частки заробітку (доходу) щомісячно.  

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну  дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.  

Відповідно до вимог ст. 191 ч. 1 СК України, аліменти присуджуються від дня подання позову, у зв’язку з чим, суд вважає необхідним присудити стягнення аліментів з дня пред’явлення позову до суду, тобто з  04 лютого 2009 року  (а.с.2).  

Крім того, з відповідача слід стягнути судовий збір у дохід держави у розмірі 51 гривни та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.      

На підставі ст.ст.180-183,191 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 81, 174, 212 - 215  ЦПК України, суд  

  в и р і ш и в:  

  Позов задовольнити.  

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: Росія, АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки –   ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј  частки всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 04 лютого 2009 року до досягнення повноліття доньки.  

Стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах місячних платежів.  

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 51 гривни.  

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.  

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосія шляхом подачі апеляційної скарги через Нижньогірський районний суд АР Крим протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо  апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом   .    

  Головуючий: