Справа № 2-136/10  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

03 листопада 2010 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді Поєдинка А.О.,

при секретарі Уржумовій В.В.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – Кооператив «Якір» про визнання права власності на конструктивні елементи та стягнення їх вартості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на Ѕ частину конструктивних матеріалів, що були використані в процесі оздоблення приміщень елінгу в Кооперативі «Якір» с. Миколаївка Сімферопольського району АР Крим, стягнення компенсації витрат на конструктивні матеріали. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 1981 року вона проживала та вела сумісне господарство з ОСОБА_5. У травні 1987 року вони сумісно вступили до кооперативу «Якір» та їм було виділено місце у блоці №1 для будівництва елінгу. 13 лютого 1993 року вони з ОСОБА_5. уклали шлюб. З 1993 року, перебуваючи у шлюбі, вони добудовували у кооперативі «Якір» елінг №23, який закінчили будівництвом у 1995 році. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5. помер. Звернувшись до правління кооперативу для переоформлення елінгу на своє ім’я, вона дізналась, що у 1998 році ОСОБА_5. звернувся до правління кооперативу із заявою про вихід з членів кооперативу. На його місце 23.11.1998 року було прийнято його доньку від першого шлюбу – ОСОБА_4 11.11.2001 року було оформлено право власності на спірний елінг на відповідача. 26 жовтня 2007 року відповідач продала зазначений елінг. Позивач зазначає, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_5 вони здійснили оздоблення приміщення АДРЕСА_1 Сімферопольського району АР Крим на приблизну суму 40000 грн. Просить стягнути з відповідача половину зазначеної суми, тобто 20000 грн.

Позивач та її представник – ОСОБА_8 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, позов просили задовольнити.

Відповідач та представник відповідача – ОСОБА_9 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, пояснили, що будівництво спірного елінгу велося особисто ОСОБА_5., за його особисті кошти, позивач свої заощадження на будівництво не витрачала. 23.11.1998 року за заявою ОСОБА_5 його було виключено з членів кооперативу, а ОСОБА_4 було прийнято до членів кооперативу АДРЕСА_1 на законних підставах. Позивач про даний факт знала, бо рішення про передачу елінгу ОСОБА_4 приймалось на сімейній нараді. За час перебування у членах кооперативу, відповідач сплачувала членські внески, утримувала елінг, виконувала його поточний ремонт.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.  

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.  

Судом встановлено, що 15 травня 1987 року ОСОБА_5 було прийнято до членів кооперативу «Якір» і йому було виділено місце під будівництво АДРЕСА_1  

13.02.1993 року ОСОБА_5. уклав шлюб з позивачем про що 13.02.1993 року зроблено запис №80 у книзі реєстрації актів про укладання шлюбу серії НОМЕР_1

23 листопада 1998 року ОСОБА_5 було виключено з членів кооперативу «Якір» з передачею АДРЕСА_1 його доньці – ОСОБА_4 і прийняттям її до членів кооперативу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер, про що Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції АРК було зроблено актовий запис №1617 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2

Як встановлено у судовому засіданні, елінг було збудовано та завершено оздоблення до 1993 року, до укладення шлюбу між ОСОБА_5. та позивачем, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, які пояснили що будівництво елінгу було почато у 1987 році, у 1993 році в будинку вже були вікна, двері, штукатурка, туалет, електрична плитка, холодильник. Що свідчить про те, що ним фактично користувалися до 1993 року.  

Відповідно до ст. 60 Цивільного-процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Позивачем не наведено доказів того, що вона до реєстрації шлюбу приймала участь та вкладала свої заощадження у будівництво АДРЕСА_1 Сімферопольського району АР Крим. До того ж при житті ОСОБА_5 позивач не зверталась до нього з вимогою про виділення долі в АДРЕСА_1 Сімферопольського району АР Крим або про повернення витрат, понесених нею після реєстрації шлюбу.

Відповідно до ст. 24 Кодексу про шлюб та сім’ю України 1969 року майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них. Кожний з подружжя самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому роздільним майном.  

Відповідно до ст.256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як встановлено судом, позивач знала про те, що її чоловік передав спірний елінг своїй доньці – ОСОБА_4, а отже строк позовної давності нею пропущений, підстав для його поновлення суд не знаходить. Про проінформованість позивача про факт передачі елінгу свідчить також і той факт, що після 1998 року членські внески до кооперативу ані ОСОБА_5.. ані позивач не вносили, усі внески сплачувала відповідач – ОСОБА_4

На підставі  ст. 22 Кодексу про шлюб ті сім`ю України, ст. 256, 257, 267 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 174, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ частину приміщень АДРЕСА_1 Сімферопольського району АР Крим та стягнення компенсації за Ѕ частини витрат на мета ріали, обладнання, які були використані в процесі оздоблення зазначеного приміщення елінгу – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: (підпис)

 Копія згідно з оригіналом

 Суддя-            

 Секретар-