Справа № 2а-5211/2010 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2010 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Лазарів О. Б.
секретаря: Дунди Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання протиправною відмови щодо перерахунку пенсії та зобов'язання здійснення перерахунку та виплати підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни", -
встановив:
Позивачка звернулась з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську з вимогами про визнання відмови відповідача щодо перерахунку пенсії та її виплати протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни" та забезпечити її виплату за 2007-2010 роки, в сумі 4051 грн. 12 коп.
Вимоги позову позивачка обґрунтовує тим, що відповідач, в порушення вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни", не виплачує їй підвищену на 30% мінімальну пенсію за віком, як дитині війни.
В судовове засідання позивачка не з'явилась. Суду подала заяву про слухання справи без її особистої участі, зазначивши, що заявлені вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином. А тому суд вважає, що відповідно до змісту ст.128 КАС України справа може бути розглянута по суті без участі представника відповідача.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Так, позивачка є пенсіонером, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 р., вона набула статусу “дитина війни" (а.с.7), тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни" таким особам пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач, що підтверджується і листом-відповіддю самого відповідача на звернення позивача, таких надбавок і в такому розмірі до пенсії позивачці не нараховував і не виплачував.
У відповідності до положення ст.110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік" зазначене підвищення пенсії дітям війни в 2006 р. повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 р. так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії дітям війни, то позовна вимога за 2006 р. не підлягає задоволенню.
В подальшому дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни" на 2007 р. було зупинено статтею 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік" (з урахуванням положень п.12 ст.71 цього Закону).
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік", дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни" відновлено. Відповідно до п.5 резолютивної частини вказаного рішення воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. У відповідності з вимогами ч.2 ст.152 Конституції України визнані неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Згідно Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню і виплаті передбаченої ст.6 Закону надбавки до пенсії позивачу покладено на управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську.
Однак, всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідач УПФУ в м.Івано-Франківську не нараховував та не виплачував позивачці вказане підвищення до пенсії, що мало бути нараховане і виплачене, починаючи з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. включно.
Стосовно вимоги за 2008 р. судом встановлено, що згідно п.41 розд. П Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Вказані положення визнані неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Незважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.6 Закону у попередній редакції, відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України в період з 22.05.2008 р. нараховував та виплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі лише 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Що стосується вимоги за 2009-2010 роки, то незважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.6 “Про соціальний захист дітей війни" у попередній редакції, і її чинність станом на 2009-2010 роки, відповідач неправомірно провів виплату позивачці підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р., оскільки та чи інша постанова КМУ не може змінити порядку та розмірів нарахування та виплати таких надбавок до пенсії передбачених зазначеним вище Законом.
В той же час суд звертає увагу, що позивачка ставила вимогу про зобов'язання відповідача виплатити їй конкретну суму заборгованості за 2007-2010 роки, провівши сама її нарахування, але суд вважає, що в цій частині вимогу слід залишити без задоволення виходячи з того, що відповідно до положень Закону України “Про пенсійне забезпечення" нарахування розміру пенсії, яка підлягає до виплати, в тому числі і надбавок до пенсії, проводиться органами Пенсійного Фонду України, у функцію суду проведення та нарахування надбавок, доплат до пенсії не входить. Невиплата спірних сум не може вважатись як шкода завдана неправомірними діями чи бездіяльністю. Суд, визнавши протиправною ( незаконною ) бездіяльність відповідача в частині невиплати спірних сум, повинен зобов'язати його усунути допущені порушення Закону шляхом зобов"язання до належного виконання вимог Закону.
З врахуванням наведеного, суд приходить до переконання про неправомірність відмови Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську в перерахунку та виплаті позивачці підвищенні пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року до 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 31 серпня 2010 року та зобов’язати відповідача провести позивачці перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни" за вказаний вище період.
Вирішуючи спір, суд також бере до уваги те, що відповідно до вимог ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.ст.1, 3, 6, 8 Закону України “Про соціальний захист дітей війни", ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року та рішення Коституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року, керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську щодо підвищення пенсії ОСОБА_1 у розмірі передбаченому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни".
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську провести ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці АДРЕСА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року, за період 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та за період 01 січня 2010 року по 31 серпня 2010 року з урахуванням вже виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Лазарів О. Б.