Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И.   Справа №2-о-159/10  

м.Радомишль.                     18 жовтня 2010 року.        

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Невмержицького І.М., при секретарі Шуба В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радомишлі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту володіння житловим будинком як власним, при заінтересованій особі- виконкомі Макалевицької с/ради Радомишльського району, -

                        В С Т А Н О В И В:

         Заявниця ОСОБА_1, посилаючись на те, що її батько будучи членом колгоспу в 1980 році вселився в жилий будинок за АДРЕСА_1, який нікому не належав по погосподарським книгам Вепринської с/ради Радомишльського району Житомирської області, яким володів як власним. Також зазначив, що батько та мати померли, на даний час виникла необхідність прийняти спадщину, однак в нотаріальній конторі їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв"язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, тобто право власності померлий батько в БТІ не зареєстрував, іншим чином ніж шляхом звернення до суду його спадкові права не набути, тому і просить суд встановити факт володіння її померлим батьком жилим будинком як власним та встановити факт його власності на зазначене житло.

В судовому засіданні заявниця з"явилася, заявлені вимоги підтримала, просила суд встановити факт володіння та користування її батьком - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.Київ, як власним житловим будинком АДРЕСА_1 Житомирської області.

Представник заінтересованої особи, що не заявляє самостійних вимог - виконкому Макалевицької с/ради Радомишльського району Житомирської області в судове засідання не з"явився, надіслав до суду письмову заяву, просить слухати справу за їх відсутності, з заявленими вимогами погодився.

Вислухавши пояснення заявниці, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м.Миколаїв і в свідоцтві про народження її батьками були записані: батько - ОСОБА_2, мати - ОСОБА_4.

08 червня 1973 року ОСОБА_3 одружилася з ОСОБА_5 і після реєстрації їх шлюбу дружині було присвоєне призвіще чоловіка - ЮРЧЕНКО.

05 квітня 1995 року Двадцятою Київською державною нотаріальною конторою був посвідчений заповіт згідно якого, на випадок смерті ОСОБА_2 все своє майно та все те, що буде належати йому на день смерті, та на що він матиме право згідно Закону, в т.ч. жилий будинок з надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 заповідав своїй дочці ОСОБА_1.    

Батько заявниці - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 81 років в м.Київ, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 15 листопада 2004 року відділом реєстрації смерті у м.Києві. Мати заявниці померла значно раніше.

На день смерті заповідача заповіт посвідчений Двадцятою Київською державною нотаріальною конторою ніким не змінено і не відмінено.  

В 80-ті роки минулого століття батько заявниці вселився в жилий будинок за АДРЕСА_1, який був йому наданий у користування згідно зборів уповноважених колгоспників колгоспу ім.М.Худолій(протокол №4 від 12 серпня 1980 року)  і з того часу по день смерті ОСОБА_2 володів ним як власним, що підтверджується довідкою №226 від 15.07.2010 року виданою виконавчим комітетом Макалевицької с/ради Радомишльського району Житомирської області(а.с.19).  

Також встановлено в судовому засіданні те, що після смерті батька заявниця фактично вступила в управління спадковим майном, а саме - будинком з надвірними спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 - шляхом обробітку присадибної земельної ділянки, ремонту  будинку та інш.

З довідки Житомирського обласного бюро технічної інвентаризації від 28 липня 2007 року за №3115 - за ОСОБА_2 право власності на цілий жилий будинок АДРЕСА_1 загальною вартістю 11 014,00 грн. - не зареєстроване(а.с.20).

Згідно вимог ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.  

Відповідно до п.а,б, ст.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 22.12.1995 року " Про судову практику у справах за позовами про захист права власності (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.15.1998 року)" - положення ст.17,18 Закону " Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введенню в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство, зокрема, спори щодо майна колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало до колгоспного двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі 15 квітня 1991 року не втратили право на частку в його майні, а згідно ст.126 ЦК УРСР такими, що втратили це право вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включаються час перебування на дійсній військовій строковій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двора визначаеться, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Враховуючи наведене станом на 15 квітня 1991 р. батько заявника не втратив свого права на власність колгоспного двору, головою якого він був, що підтверджуеться записами в господарських книгах Макалевицької с)ради.

Приймаючи до уваги викладене та те, що іншим шляхом права заявника на спадкове майно захстити неможливо суд встановлює факт володіння житловим будинком як власним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 212-215, 256, 259 ЦПК України, ст.ст.109, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), п.а, б, ст.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 22.12.1995 року " Про судову практику у справах за позовами про захист права власності (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.15.1998 року)", суд -

                        В И Р І Ш И В :

           Встановити факт права власності ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 81 років в м.Київ на цілий жилий будинок АДРЕСА_1 загальною вартістю 11 014,00 грн. яким він користувався та володів на праві власності з моменту вселення і по день смерті.  

        Апеляційна скарга на рішення суду подається  до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом десяти днів починаючи з дня його проголошення.Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.    

  Суддя Радомишльського

районного суду                                    І.М.Невмержицький.