справа № 2 - 540/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2010 р. м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі :
головуючого судді Василевича О.В.
при секретарі Івчук Є.О.
з участю позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Острозі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки в розмірі 1000 грн., вказуючи на те, що 19.08.2009 р. між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб та від спільного подружнього життя вони мають малолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка зазначає, що вона проживає разом з донькою та самостійно утримує її, відповідач матеріальної допомоги в добровільному порядку на утримання дитини не надає, хоча є працездатним та отримує дохід працюючи фотографом на урочистих подіях.
Відповідач частково не погоджуючись з позовними вимогами надав письмові заперечення, вказуючи на те, що при визначенні розміру аліментів слід врахувати стан його здоров’я, скрутний матеріальний стан, відсутність постійних заробітків, наявність в нього боргових зобов’язань, пов’язаних з виплатою вартості фотоапарату, також просить взяти до уваги, що він сплачує аліменти на утримання дружини та здійснює утримання матері, яка є пенсіонеркою. Крім того відповідач зазначає, що позивачка отримала державну соціальну допомогу пов’язану з народженням дитини, у зв’язку з чим він визнає позовні вимоги частково та погоджується сплачувати аліменти в розмірі 250 грн., але не менше 30 % прожитого мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позові. Пояснила, що з серпня 2009 р. перебуває у шлюбі з відповідачем та з березня 2010 р. вони разом як одна сім’я не проживають. Від шлюбу у них народилася донька, яка проживає разом з нею в м.Острозі, та з дня її народження матеріальне забезпечення доньки здійснює вона самостійно. Пояснила, що тимчасово працює на півставки інструктором з фізичної культури в дитячому садочку «Веселка», що в м.Острог, та з 01.11.2010 р. вона має намір піти у відпустку по догляду за дитиною, оскільки остання через хворобливий стан потребує постійного догляду. Зазначає, що немає достатніх коштів, щоб самотужки матеріально забезпечити дитину, а також не має можливості працювати та отримувати стабільний дохід, за рахунок якого могла б забезпечити прожитковий мінімум для дитини. Іншого доходу, окрім допомоги по догляду за дитиною та аліментів на її утримання, які з липня 2010 р. сплачує відповідач, вона не має. На її пропозиції добровільно прийняти участь в утриманні дитини відповідач заперечив, посилаючись на те, що він заперечує своє батьківство новонародженої дитини. Крім того позивачка пояснила, що відповідач дитиною не цікавиться, матеріальної допомоги не надає, фактично догляд за дитиною здійснює самостійно. Угоди з відповідачем про добровільну сплату аліментів на дитину досягнути не вдалося, та останній в добровільному порядку коштів на утримання доньки не надає, а тому просить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, погодившись сплачувати аліменти на утримання доньки в розмірі 250 грн. Пояснив, що проживає окремо від позивачки в с.Олександрія Рівненського району, та впродовж вагітності дружини пропонував їй допомогу, однак після народження дитини він дружину з дитиною не провідував та допомоги не надавав. Зазначив, що на даний час батьківства не оспорює, хоч такий намір мав. В заперечення позовних вимог вказує, що хоч він час від часу і надає на урочистих подіях послуги з фотографування, проте отримувані заробітки є нерегулярними, крім того вказує, що має на утриманні матір пенсійного віку та надає їй щомісяця 300-400 грн., водночас вказуючи на те, що вона отримує пенсію в розмірі понад 700 грн. При визначенні розміру аліментів просить врахувати стан його здоров’я, та сплату ним на утримання позивачки аліментів щомісяця в розмірі 200 грн. Пояснив, що розмір його щомісячного заробітку не стабільний та складає в середньому 1500 грн. на місяць. В заперечення позовних вимог відповідач також зазначив, що несе витрати, пов’язані зі сплатою вартості придбаного ним фотоапарату, водночас зазначивши, що доказів наявності боргових зобов’язань з погашення кредиту отриманого на придбання фотоапарату, представити суду не може.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що він співпрацював з відповідачем, та вони надавали на урочистих подіях послуги з відеозйомки та фотографування. Пояснив, що з липня 2010 р. він двічі – 16.07.2010р. та 05.09.2010 р. був разом з відповідачем на весіллях, на яких він займався відеозйомкою, а відповідач фотографуванням, за що кожен з них отримав винагороду. Як йому відомо розмір винагороди фотографа за одне весілля становить 2 500 грн., проте який розмір винагороди отримував позивач він точно не знає.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що їй відомо, що відповідач тривалий час працює фотографом на урочистих подіях, переважно на весіллях, зокрема відповідач працював фотографом - 16.07.2010 р. та 05.09.2010 р. Як їй відомо розмір винагороди фотографа за одне весілля становить 2 500 грн., однак скільки насправді отримував відповідач вона не знає.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, та надані сторонами докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 19.08.2009 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Острозького районного управління юстиції Рівненської області про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено запис за №94, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.08.2009 р.
Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 21.07.2010 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Острозького районного управління юстиції Рівненської області, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1., та її батьками є відповідач ОСОБА_2 та позивачка ОСОБА_1
З пояснень позивачки судом встановлено та підтверджується довідкою № 1857 від 30.08.2010 р., що вона проживає разом з донькою в АДРЕСА_1, окремо від відповідача, який мешкає з матір’ю в с.Олександрія Рівненського району.
З пояснень позивачки та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 судом встановлено, і не заперечується відповідачем, що ОСОБА_2 працює фотографом та на нерегулярній основі надає послуги з фотографування, за що отримує винагороду.
В судовому засіданні встановлено та відповідачем не заперечується, що він з часу народження доньки не надає матеріальної допомоги на її утримання, водночас судом встановлено, що згідно рішення Острозького районного суду від 30.06.2010 р. по справі № 2-345/10, яке вступило в законну силу, з відповідача на користь позивачки щомісячно стягуються кошти на її утримання в розмірі 200 грн.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У відповідності до ч.1, 2 ст.184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Так як відповідач не має постійного місця роботи, що підтверджується оглянутою у судовому засіданні трудовою книжкою, а послуги з фотографування надаються відповідачем на нерегулярній основі, а відтак одержуваний ним дохід є мінливим, що є підставою для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Суд не приймає до уваги пояснення відповідача відповідно до яких він вказує, що призначена та отримувана позивачкою щомісячно державна соціальна допомога у зв’язку з народженням дитини є достатньою для утримання дитини, при цьому суд виходив з того, що відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а відтак виплата позивачці державної соціальної допомоги у зв’язку з народженням дитини не звільняє відповідача від обов’язку брати участь в утриманні своєї дитини.
Суд при визначенні розміру аліментів частково приймає до уваги пояснення відповідача щодо стану його здоров’я, при цьому суд виходив з того, що поставлені відповідачу діагнози не позбавляють останнього можливості працювати та не впливають на розмір отримуваного ним заробітку, водночас суд бере до уваги, що відповідач час від часу несе витрати, пов’язані із придбанням медикаментів для підтримання свого стану здоров’я.
Доводи відповідача про обмежену можливість надавати матеріальну допомогу малолітній дитині через власну фінансову неспроможність суд не приймає до уваги, оскільки останній в силу ст.ст. 10, 60 ЦПК України не довів свою неможливість надавати їм матеріальну допомогу. В судовому засіданні встановлено, що відповідач працездатний, отримує дохід, разом з цим суд не приймає до уваги доводи відповідача про перебування на його утриманні матері ОСОБА_6, оскільки з пенсійного посвідчення виданого на її ім’я вбачається, що вона перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Рівне та з квитанції про виплату пенсії вбачається, що вона отримує пенсію в розмірі 732,48 грн.
Беручи до уваги викладене та оцінюючи в сукупності докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
Виходячи з того, що відповідач в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, що ним не заперечується, та не має регулярного і стабільного заробітку, а тому суд вважає вимоги позивачки обґрунтованими та приходить до висновку про необхідність визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини суд враховує, що відповідач працездатний, інших дітей на утриманні немає, а тому з урахуванням обставин справи та з урахуванням часткового визнання відповідачем позовних вимог суд приходить до висновку, що така вимога підлягає задоволенню частково та з урахуванням матеріального стану відповідача він повинен щомісяця сплачувати аліменти на утримання малолітньої доньки в розмірі 400 грн., проте не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення позивачки до суду і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180-182, 184 Сімейного кодексу України, ст.ст. 57-60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
вирішив :
Позов задовольнити частково.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на утримання дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 400 грн., але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.09.2010 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Острозького районного суду Василевич О.В.